Шляхи здійснення екологічного виховання молодших школярів
Взаємовідношенням людини і природи цікавилось багато мислителів минулого. Ще в XVII столітті Ян Амос Коменський у своїй праці «Велика дидактика» звернув увагу на природовідповідність людини та природи. К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, С. Ф. Русова наголошували на великому суспільному та виховному значенні природи. Поняття «екологічне виховання» з’явилось тільки в 70-х рр.. ХХ століття. Воно трактується, як систематична педагогічна діяльність, яка спрямована на розвиток у людини культури взаємодії з природою [3]. На жаль, екологічне виховання, що вводилося у школи, було застосоване лише частково. Результатом цього є те, що цілі покоління сучасних людей мають низький рівень екологічної самосвідомості.
Актуальність проблеми екологічного виховання молодших школярів визначається тим, що вона набуває особливої гостроти. У наш час криза, яка виникла через непродумане господарювання, змушує людей змінити відношення до навколишнього середовища, в якому ми живемо.
Метою екологічного виховання є формування в особистості екологічної свідомості та мислення. На нашу думку, екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства. Починаючи з дошкільного та початкового шкільного віку дитини, вчитель повинен приділяти увагу вихованню поваги та любові до природи рідного краю та бережливого ставлення до тварин, рослин і навколишнього середовища взагалі.
Провідну роль в екологічному вихованні молодших школярів відіграє предмет «Природознавство» , який є одним з курсів освітньої галузі «Людина і світ». У Державному стандарті сказано, що ця освітня галузь спрямована на формування в молодших школярів уявлень і понять про цілісність світу, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, бережливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності [4].
Проаналізувавши сучасні навчальні програми [6], ми зробили висновок, що вони орієнтують учителів початкової школи на формування у школярів екологічних знань та умінь, екологічної культури та поведінки. Основою для формування необхідних екологічних знань та вмінь учнів в початковій школі є система теоретичних знань про взаємодію суспільства і природи, систему норм і правил ставлення людини до природи. Аналіз текстового матеріалу сучасних підручників засвідчив, що вони виконують, в основному, лише функцію носія готової інформації екологічного характеру для учнів і не сприяють у достатній мірі виробленню досвіду самостійної діяльності, спрямованої на охорону і збереження навколишнього середовища та на формування екологічної культури учнів [1] [2].
На нашу думку, провідну роль в продуктивному екологічному вихованні учнів відіграє вчитель. Його головне завдання — зробити навчання екології цікавим та наближеним до життя. Необхідно донести до свідомості кожної дитини, що до природи потрібно ставитися дбайливо.
Експериментальна робота, спрямована на визначення рівня екологічної обізнаності учнів, проводилась в 3Г (ЗОШ №25 м. Чернігова) та в 3Б (ЗНЗ №2 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова).
Проводилось анкетування дітей з метою визначення рівня їх екологічного виховання. Нами було розроблено анкету з п’яти питань.
1.Чому про природу повинна дбати кожна людина?
2. Як люди дбають про чистоту повітря в своїй місцевості?
3. Що таке Червона книга?
4.Чому на Україні стає все менше чистої води?
5. Що корисного ти робиш для природи?
Питання анкети мало на меті виявити загальне ставлення школярів до природи, рівень знань дітей про значимість природи в житті людини та необхідність її збереження.
Дослідження дозволило зробити висновок, що учні 3-х класів мають різний рівень екологічної обізнаності. Переважно це середній та низький рівні. Майже жоден з учнів не показав високих результатів. На нашу думку, ми отримали такі результати тому, що з учнями проводиться недостатня кількість роботи з метою формування їх екологічної свідомості, бо, як уже зазначалося раніше, матеріал шкільного підручника не сприяє у достатній мірі виробленню досвіду самостійної діяльності, спрямованої на охорону і збереження природи та на формування екологічної культури учнів.
Отже, ми систематично проводили з дітьми бесіди екологічного спрямування на уроках природознавства та під час позакласних заходів. Матеріалом для наших бесід були відібрані твори чернігівської письменниці Тетяни Пакалюк для молодшого шкільного віку: «Підслухана розмова» та «Оце відпочили». Під час проведення педагогічного експерименту ми обговорювали прочитанні твори з дітьми. Учні з захопленням та цікавістю переказували твори, намагалися самостійно визначати їх головну думку та висловлювали свої враження від прочитаного.
Також у свій роботі ми використовували психолого-педагогічні методи екологічного виховання, запропоновані В. А. Ясвіним та С. Д. Дерябо [5]. Наприклад, при обговоренні оповідань, ми використовували:
Метод екологічної рефлексії:
— Уявіть, що Ви — головні герої твору «Оце відпочили».
— «Що рослини і дерева у лісі могли б про тебе подумати?».
Метод екологічної емпатії:
— Уявіть, що Ви насмітили на галявині. «Що вона тепер відчуває?».
— Сьогодні Ви забули полити рослини у класній кімнаті. «Який у них тепер настрій?».
Метод екологічної ідентифікації:
— Уявіть, що ви дерева у лісі. Невиховані діти пообривали листочки на ваших гілках, а деякі навіть пообламували їх! Які Ваші почуття? Чому? та ін.
На основі прочитаних творів та особистого досвіду, учням було запропоновано розв’язати такі завдання, наприклад :
1. Для чого Землі рослини та дерева?
2. Що корисного ти можеш зробити для природи сьогодні?
3. Як треба поводитись у лісі? та ін.
Для обговорення цих питань нами була застосована одна з технологій колективно-групового навчання «Мозковий штурм».
Оскільки молодші школярі — чутливі та емоційні слухачі, то на уроках з курсу «Я і Україна» нами були використані різноманітні поетичні рядки, загадки, кросворди та казки екологічного спрямування. Різноманітні завдання з використанням такого матеріалу сприяють розвитку мислення і мовлення учнів, розширюють і збагачують уявлення школярів про навколишній світ.
По закінченню експериментальної роботи в контрольному та експериментальному класі був проведений контрольний зріз. Аналіз результатів свідчить про те, що рівень екологічної вихованості в експериментальному класі підвищився. Деякі учні показали високі результати.
Отримані результати підтверджують той факт, що визначені нами шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури молодших школярів на уроках «Я і Україна» є ефективними. Покращенню результатів сприяла систематична і цілеспрямована робота по формуванню у третьокласників природоохоронних понять, яка проводилась нами в експериментальному класі, а також підбір різноманітних форм роботи і методів здійснення екологічної освіти та виховання, що відповідає психологічним можливостям дітей молодшого шкільного віку.
Отже, процес пізнання природи здійснюється поступово. Головна роль у цьому належить учителеві початкових класів. Під час навчального процесу важливо проводити екологічні ігри та завдання, бо вони дають змогу учням відчути себе частиною природи. Ігри викликають у дітей бажання допомогти природі, захистити її.
Досягнення певних результатів в цьому залежить від майстерності, творчості педагога, екологічна культура якого повинна служити прикладом для дітей.
На нашу думку, екологічне виховання молодого покоління — це запорука щасливого і здорового майбутнього людства. Тому, вчителі початкової школи повинні допомогти дітям зрозуміти, що людина — найвища істота на Землі і вона покликана у світ для того, щоб бути захисником природи.
Література
Бібік Н. М., Коваль Н. С. Я і Україна: підручник для 2 кл. — К.: Форум, 2005. — 144 с.
Бібік Н. М., Коваль Н. С. Я і Україна: підручник для 3 кл. — К.: Форум, 2005. — 177 с.
Волкова Н. П. Педагогіка: підручник для студентів вищих навчальних закладів, — К.: Видавничий центр «Академік», 2003. — 576 с.
Державний стандарт початкової загальної освіти. // Початкова школа. — 2006. — №2. — С. 1−44.
Дерябо С. Д., Ясвин В. А. Экологическая педагогика и психология: учебное пособие для студентов вузов. Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1996. — 470 с.
Програми для середньої загальноосвітньої школи: 1–4 класи. — К: «Початкова школа». — 2006. — С. 251–303.
Запорожченко Т. П.,
студентка 44 групи
факультету початкового навчання
ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка
- Особливості роботи вчителя на уроках математики з комп’ютерною підтримкою в початковій школі
- В. О. Сухомлинський про сімейне виховання
- Розвиток пізнавальної самостійності учнів молодших класів на уроці читання
- Умови розвитку дивергентного мислення як основи творчого розвитку молодших школярів
- Використання інноваційних технологій у процесі творчого розвитку молодших
- Діагностична основа навчання ліворуких учнів як аспект особистісно орієнтованого підходу
- Особливості оцінювання діяльності учня початкової школи на інтерактивному уроці
- Криза батьківства як педагогічна проблема
- Розвиток комунікативних здібностей засобами комп’ютерних технологій
- Методи і прийоми стимулювання творчої активності учнів початкових класів
- Дидактична гра як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Використання ідей вальдорфської педагогіки у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів
- Завдання і вправи на розвиток творчих здібностей
- Гуманізація педагогічної взаємодії в процесі навчання молодших школярів
- Формування внутрішньої мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів
- Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у початковій школі
- Дидактична гра як засіб екологічного виховання
- Ігри екологічного спрямування, що використовуються під час проведення екскурсій
- Шляхи здійснення екологічного виховання молодших школярів
- Проблемні завдання на уроках математики як необхідна умова розвитку творчого мислення молодших школярів
- Особливості формування спостережливості молодших школярів на уроках природознавства
- Роль народознавчих традицій у формуванні особистості молодшого школяра
- Роль позакласної роботи в екологічному вихованні молодших школі
- Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
- Креативный подход к определению особенностей поэтического аспекта развития речи детей (по книге к. Чуковского «от двух до пяти»)
- Формування у дітей дошкільного віку англомовної лексичної навички з використанням віршів
- Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку
- Використання креативного потенціалу казки Лесі Українки «Біда навчить» на уроці читання
- Формування граматичної правильності мовлення дітей у днз
- Розвиток у старших дошкільників навичок розповіді
- Методи і прийоми формування в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів
- Уроки позакласного читання, їх місце і значення в системі літературного розвитку молодших школярів
- Робота над морфемною будовою слова в аспекті розвитку мовлення (4 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення шестирічних першокласників
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках читання
- Розвиток мовлення учнів 3 класу в процесі вивчення афіксальних засобів словотвору
- Розвиток навичок читання молодших школярів
- Принципи методики виразного читання
- Пізнавально-творчі завдання у лінгвістичній підготовці молодших школярів (3 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
- Народна мудрість про правила поведінки
- Використання проектної технології під час вивчення освітньої галузі «мови і літератури» у початковій школі
- Використання кольоротерапії на уроках читання
- Екологічне виховання молодших школярів на уроках рідної мови та читання
- Бесіда на уроках української мови (3 клас)
- Проблемний підхід до вивчення української мови у 4 класі
- Сублімація переживань івана нечуя-левицького в повісті «микола джеря»
- Мовознавчі студії ю. С. Виноградського
- Життєвий і творчий шлях антоніна аркадійовича казки
- Особливості космонімів у художніх творах ліни костенко
- Роль і місце жанру «послання» т. Г. Шевченка в розвитку теорії літературознавства
- Новелістика Михайла Коцюбинського: мала проза
- Постмодерна проблематика в «Книзі блукаючої в пустелі» в. Дрозда
- Фразеологічні сполучення у творчості ю. Мушкетика
- Синдром множинності особистості в літературно-критичному процесі
- Переклад, трансформація чи відповідник імен в різних мовах: проблеми назовництва
- Лексикографічна робота на заняттях з української мови за професійним спрямуванням
- Реалізація принципу наочності в нмк «flyhigh» для початкової школи під час навчання молодших школярів англомовного лексичного матеріалу
- Методика формування рецептивних лексичних та граматичних навичок учнів 3-ого класу за методом повної фізичної реакції
- 1 Етап — етап ознайомлення з новими лексичними одиницями.
- 2 Етап — автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями.
- I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.
- II етап. Тренування граматичного явища.
- III етап. Застосування граматичних явищ у читані і аудіюванні.
- Сутність та особливості образного навчання техніки письма англійською мовою учнів 2-го класу
- Рольова гра у навчанні учнів початкової школи англомовного лексичного матеріалу
- Класифікація та розробка фонетичних вправ, спрямованих на формування естетичного сприйняття англомовного спілкування молодших школярів
- Розвиток інтересу учнів 2 класу до вивчення лексики англійської мови
- 2. «Дійди до вчителя»
- Зміст інтегрованого навчання читання та говоріння англійською мовою учнів 4 класу
- Розумове виховання молодших школярів під час формування у них англомовної граматичної компетентності
- Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання
- Використання української народної гри у навчально-виховному процесі початкової школи
- Особливості використання невербальних засобів спілкування на уроці музики
- Засоби народної педагогіки в музично-естетичному вихованні дітей
- Значення уроку музики у формуванні полікультурної компетентності молодших школярів
- Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі
- До проблеми організації та проведення дитячої музично-театралізованої діяльності у початковій школі
- Профілактика дитячих страхів в умовах навчально-виховного процесу початкової школи
- Особистісна тривожність як фактор формування страху у дитини
- Організація навчально-виховного процесу початкової школи і її вплив на формування дитячої тривожності
- Психологічні особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку
- Акцентуації характеру та їх вплив на виникнення асоціальних форм поведінки молодших школярів
- Психологічні особливості самооцінки тривожних дітей молодшого шкільного віку