Формування внутрішньої мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів
Успіх навчальної діяльності учня залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації. Адже чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим більших результатів вона може досягти. Тому перед школою стоїть завдання — розвинути у дитини повноцінну мотивацію до навчання.
Мета статті: визначити сутність поняття «мотивація», види навчальних мотивів і педагогічні умови формування мотивації навчальної діяльності молодших школярів.
Проблемою мотивації до навчання молодших школярів займалися Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинський, О. Савченко, І. Підласий, О. Малихіна, А. Маркова, М. Алексєєва та інші.
«Під мотивацією навчання розуміється система природних, соціальних і особистісних чинників, що спонукають дітей відвідувати школу, виконувати вимоги вчителів, включатись у процес навчання, докладати зусиль у подоланні труднощів, реалізовувати у процесі навчання власні схильності, розвивати здібності, брати участь у навчальному спілкуванні тощо» [5, с. 52].
«Мотиви навчання — це спрямованість учня на різні сторони навчальної діяльності» [5, с. 51].
Мотиви навчання можна поділити на дві великі групи: внутрішні і зовнішні.
Зовнішні мотиви пов’язані із результатом навчальної діяльності. Це мотиви самоосвіти, мотиви престижу та інші соціальні мотиви, мотиви уникнення неприємностей, ігровий мотив [6, c. 43].
Зовнішніми факторами мотивації навчальної діяльності стають усі види підкріплення (покарання, заохочення, похвала тощо).
Зовнішні мотиви не стійкі, вони втрачають свою дієвість коли зникає зовнішнє підкріплення.
Внутрішні мотиви пов’язані з власне процесом навчальної діяльності. Вони полягають у бажанні дізнатися щось нове (пізнавальний інтерес), радості від подолання труднощів [6, с. 43].
Найбільш значущим, дієвим і ефективним внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання.
Серед внутрішніх мотивів найзначнішим є пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише у ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження, самостійної діяльності.
Пізнавальний інтерес — це емоційно усвідомлена, вибіркова спрямованість особистості, що звернена до предмета і діяльності, пов’язаної з ним, що супроводжується внутрішнім задоволенням від результатів цієї діяльності [2, с.32].
Реалізація пізнавальних можливостей учнів у процесі навчання, піднесення їх на високий ступінь за допомогою постановки перед ними все складніших завдань, формування у них відповідно до цих завдань способів розумової діяльності є джерелом виникнення і зміцнення повноцінної навчальної мотивації.
Увага школярів має спрямовуватись не тільки на досягнення кінцевого результату засвоєння знань, а й безпосередньо на саму навчальну діяльність. Тому треба зацікавлювати учнів не тільки змістом навчального матеріалу, а й способами роботи з ним. Важливе значення тут має усвідомлення учнями пізнавальної перспективи того чи іншого предмета, кожної теми зокрема. Це створює важливі психологічні передумови для виникнення потреби у набутті знань, прагнення рухатися вперед у пізнанні, удосконалювати свої знання і пізнавальні можливості. Виникаючи за умови розумової активності, пізнавальний інтерес стає найбільш дієвим стимулом цієї активності.
Особливістю пізнавального інтересу як мотиву навчальної діяльності є те, що він легше усвідомлюється учнями порівняно з іншими мотивами і максимально наближений до їхньої емоційної сфери. Завдяки інтересу навчання набуває для учнів особистого значення і є продуктивним.
У стані інтересу створюються найкращі умови для виникнення специфічних для навчальної діяльності емоцій, таких як здивування перед новим, невідомим або несподіваним відкриттям і переживання розумового задоволення, сумніву, вагання, і радість пізнання, розумове напруження при самостійному подоланні перешкод чи труднощів, переживання успіху у досягненні мети від усвідомлення духовного зростання. Нагромадження і узагальнення цих емоцій внаслідок їх повторного переживання становить основу для формування стійких позитивних інтелектуальних почуттів, що є обов’язковою складовою психологічної структури потреби у знаннях, бажанні вчитися, пізнавальних інтересів у їх найбільш розвинутій формі.
Внутрішня мотивація, як правило, має стійкий і тривалий характер. Її джерелом є матеріал, що вивчається. Для посилення внутрішньої мотивації учитель мусить певним чином опрацювати матеріал, зробити його цікавим, орієнтованим на досягнення певних навчальних цілей і засвоєння конкретних дій. Для цього навчальний матеріал потрібно структурувати, він має бути доступним і зрозумілим для учнів, а його запам’ятовування — свідомим.
Переваги внутрішніх навчальних мотивів:
позитивний вплив на розв’язання творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму вирішення;
емоційне задоволення від виконання завдання, подолання труднощів під час розв’язання навчальних завдань, що викликає позитивні емоції і ґрунтується, насамперед, на внутрішньому інтересі;
підвищення самоповаги та самооцінки дитини.
Учні з внутрішньою мотивацією навчання демонструють інтелектуальну гнучкість і фантазію, а предмет, що вивчається, притягує їх ще й емоційно. Вони виконують найскладніше завдання, прагнуть не просто запам’ятати матеріал, а й зрозуміти його. Абсолютна внутрішня мотивація виникає у тому випадку, коли головною метою учіння є задоволення від самого навчання.
Для формування внутрішньої мотивації навчання необхідно дотримуватись наступних вимог:
Скасувати нагороди і призи за правильно виконані завдання, обмежуючись лише оцінюванням та похвалою.
Якомога менше на уроках використовувати ситуацію змагання. Краще привчити дитину до аналізу та порівняння своїх особистих результатів і досягнень. Ситуацію змагання можна переключити на ігрові види діяльності.
Намагатися не нав’язувати навчальну мету «зверху». Спільна робота з дитиною стосовно постановки мети і завдань може виявитися значно ефективнішою.
Необхідно пам’ятати про те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції та негативно впливає на ставлення дитини до навчання.
Намагатися уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, оскільки це не лише пригнічує розвиток творчих можливостей учнів, а й перешкоджає розвитку внутрішньої мотивації.
Стежити за тим щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу підвищуючи його.
Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи.
Бажано добирати навчальні завдання з елементами новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання [4, с. 13].
Отже, навчання, яке ґрунтується на внутрішній зацікавленості, буде значно успішнішим, тому що при наявності такої зацікавленості дитина здатна працювати довше без будь-яких зовнішніх підкріплень. Водночас переважання зовнішньої мотивації не сприяє підвищенню пізнавальної активності. Тому досить часто при зникненні зовнішніх стимулів дитина втрачає інтерес до навчання.
Література
Алексєєва М. І. Мотиви навчання учнів: посібник для вчителів / М. І. Алексєєва. — К.: Рад. школа, 1974. — 120 с.
Божко І. В. Розвиток пізнавальної активності засобами особистісно орієнтованого навчання / І. В. Божко // Початкове навчання. — №16-18. — 2009. — С. 31—38.
Малихіна О. В. Мотивація учіння молодших школярів / О. В. Малихіна. — К.: Навч. книга, 2002. — 342 с.
Остапко О. Формування мотивації у навчальній діяльності / О. Остапко, Н. Голик // Початкова освіта. — 2008. — №45 (грудень). — С. 12—13.
Словник шкільного психолога / уклад. Л. В. Туріщева. — Харків: Вид. група «Основа», 2009. — 107 c.
Туріщева Л. В. 101 схема і таблиця. На допомогу шкільному психологу / Л. В. Туріщева. — Харків: Вид. група «Основа», 2008. — 94 с.
Секція 2. Теоретико-методичні аспекти математичної і природничої освіти в початковій школі
Вараниця О. С.,
студентка 56 групи
факультету початкового навчання
ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка
- Особливості роботи вчителя на уроках математики з комп’ютерною підтримкою в початковій школі
- В. О. Сухомлинський про сімейне виховання
- Розвиток пізнавальної самостійності учнів молодших класів на уроці читання
- Умови розвитку дивергентного мислення як основи творчого розвитку молодших школярів
- Використання інноваційних технологій у процесі творчого розвитку молодших
- Діагностична основа навчання ліворуких учнів як аспект особистісно орієнтованого підходу
- Особливості оцінювання діяльності учня початкової школи на інтерактивному уроці
- Криза батьківства як педагогічна проблема
- Розвиток комунікативних здібностей засобами комп’ютерних технологій
- Методи і прийоми стимулювання творчої активності учнів початкових класів
- Дидактична гра як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Використання ідей вальдорфської педагогіки у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів
- Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів
- Завдання і вправи на розвиток творчих здібностей
- Гуманізація педагогічної взаємодії в процесі навчання молодших школярів
- Формування внутрішньої мотивації як фактору успіху навчальної діяльності молодших школярів
- Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у початковій школі
- Дидактична гра як засіб екологічного виховання
- Ігри екологічного спрямування, що використовуються під час проведення екскурсій
- Шляхи здійснення екологічного виховання молодших школярів
- Проблемні завдання на уроках математики як необхідна умова розвитку творчого мислення молодших школярів
- Особливості формування спостережливості молодших школярів на уроках природознавства
- Роль народознавчих традицій у формуванні особистості молодшого школяра
- Роль позакласної роботи в екологічному вихованні молодших школі
- Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
- Креативный подход к определению особенностей поэтического аспекта развития речи детей (по книге к. Чуковского «от двух до пяти»)
- Формування у дітей дошкільного віку англомовної лексичної навички з використанням віршів
- Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку
- Використання креативного потенціалу казки Лесі Українки «Біда навчить» на уроці читання
- Формування граматичної правильності мовлення дітей у днз
- Розвиток у старших дошкільників навичок розповіді
- Методи і прийоми формування в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів
- Уроки позакласного читання, їх місце і значення в системі літературного розвитку молодших школярів
- Робота над морфемною будовою слова в аспекті розвитку мовлення (4 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення шестирічних першокласників
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках читання
- Розвиток мовлення учнів 3 класу в процесі вивчення афіксальних засобів словотвору
- Розвиток навичок читання молодших школярів
- Принципи методики виразного читання
- Пізнавально-творчі завдання у лінгвістичній підготовці молодших школярів (3 клас)
- Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
- Народна мудрість про правила поведінки
- Використання проектної технології під час вивчення освітньої галузі «мови і літератури» у початковій школі
- Використання кольоротерапії на уроках читання
- Екологічне виховання молодших школярів на уроках рідної мови та читання
- Бесіда на уроках української мови (3 клас)
- Проблемний підхід до вивчення української мови у 4 класі
- Сублімація переживань івана нечуя-левицького в повісті «микола джеря»
- Мовознавчі студії ю. С. Виноградського
- Життєвий і творчий шлях антоніна аркадійовича казки
- Особливості космонімів у художніх творах ліни костенко
- Роль і місце жанру «послання» т. Г. Шевченка в розвитку теорії літературознавства
- Новелістика Михайла Коцюбинського: мала проза
- Постмодерна проблематика в «Книзі блукаючої в пустелі» в. Дрозда
- Фразеологічні сполучення у творчості ю. Мушкетика
- Синдром множинності особистості в літературно-критичному процесі
- Переклад, трансформація чи відповідник імен в різних мовах: проблеми назовництва
- Лексикографічна робота на заняттях з української мови за професійним спрямуванням
- Реалізація принципу наочності в нмк «flyhigh» для початкової школи під час навчання молодших школярів англомовного лексичного матеріалу
- Методика формування рецептивних лексичних та граматичних навичок учнів 3-ого класу за методом повної фізичної реакції
- 1 Етап — етап ознайомлення з новими лексичними одиницями.
- 2 Етап — автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями.
- I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.
- II етап. Тренування граматичного явища.
- III етап. Застосування граматичних явищ у читані і аудіюванні.
- Сутність та особливості образного навчання техніки письма англійською мовою учнів 2-го класу
- Рольова гра у навчанні учнів початкової школи англомовного лексичного матеріалу
- Класифікація та розробка фонетичних вправ, спрямованих на формування естетичного сприйняття англомовного спілкування молодших школярів
- Розвиток інтересу учнів 2 класу до вивчення лексики англійської мови
- 2. «Дійди до вчителя»
- Зміст інтегрованого навчання читання та говоріння англійською мовою учнів 4 класу
- Розумове виховання молодших школярів під час формування у них англомовної граматичної компетентності
- Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання
- Використання української народної гри у навчально-виховному процесі початкової школи
- Особливості використання невербальних засобів спілкування на уроці музики
- Засоби народної педагогіки в музично-естетичному вихованні дітей
- Значення уроку музики у формуванні полікультурної компетентності молодших школярів
- Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі
- До проблеми організації та проведення дитячої музично-театралізованої діяльності у початковій школі
- Профілактика дитячих страхів в умовах навчально-виховного процесу початкової школи
- Особистісна тривожність як фактор формування страху у дитини
- Організація навчально-виховного процесу початкової школи і її вплив на формування дитячої тривожності
- Психологічні особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку
- Акцентуації характеру та їх вплив на виникнення асоціальних форм поведінки молодших школярів
- Психологічні особливості самооцінки тривожних дітей молодшого шкільного віку