Використання креативного потенціалу казки Лесі Українки «Біда навчить» на уроці читання

Сучасному суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення та вміють творчо мислити. На жаль, масова школа сьогодення досі зберігає репродуктивний підхід до опрацювання навчального матеріалу. Досить часто навіть зараз, у період розквіту педагогічної інноватики, навчання зводиться до механічного запам’ятовування матеріалу предметів та відтворення прийомів дії, типових способів вирішення завдань. Одноманітність та шаблонність знижує потяг до навчання.

Важливим шляхом розв’язання означеної проблеми є використання усіх можливих засобів впливу на креативний потенціал учнів на кожному уроці. Зокрема, звертаємо увагу на можливості уроку читання. Опрацьовуючи художній твір, ми не завжди об’єктивно можемо оцінити його можливості впливати на різні сфери особистості учня молодшого шкільного віку. Відповідно, ми не завжди використовуємо можливості літературного твору на уроці. У цьому зв’язку вважаємо за доречне звернути увагу на потенціал, яким володіє окремий художній твір, на прикладі казки Лесі Українки «Біда навчить». Наш вибір не є випадковим, а ґрунтується на тому, що названа казка є включеною до програмного матеріалу для читання учнями 4 класу. А творчість Лесі Українки є акумулянтом факторів, що впливають на різні сфери свідомості особистості: на формування національної самосвідомості, індивідуального морального досвіду, уяви тощо. Вказані компоненти свідомості особистості учня молодшого шкільного віку є соціально детермінованими та актуальними в умовах реформування та розвитку системи освіти.

Для того, щоб зробити багатофакторний аналіз можливостей казки Лесі Українки «Біда навчить», ми використали критерії, що їх розроблено дослідником О. В. Барнич, щодо потенційного впливу на креативність особистості з метою подальшого розвитку творчих здібностей молодших школярів, а саме:

• емоційно-експресивна насиченість;

• образність, чіткість та актуальність сюжетної проблематики;

• доступність для розуміння дитиною молодшого шкільного віку;

• морально-етичне наповнення змісту;

• наявність пізнавального компоненту [1, с. 10].

Ураховуючи ці критерії, проаналізуємо твір Лесі Українки «Біда навчить».

Емоційно-експресивна насиченість є базовою у казці «Біда навчить», оскільки автор звертається до чуттєвої сфери читача за рахунок чіткого промальовування головного образу казки — горобця, детального опису його характеру, наділяючи цей образ емоційним забарвленням. Не є менш важливими образами казки є курка з курчатами, зозуля, бузько, ґава, сова, сорока-білобока, які «допомогли» читачам зрозуміти головну думку казки.

Образність, чіткість, та актуальність сюжетної проблематики. Казка «Біда навчить» характеризується достатнім рівнем образності, яка досягається за рахунок зображення великої кількості героїв, що дозволяє відтворити цей малюнок не лише в уяві, але й на папері. Зробити це дозволяє також майстерна та яскрава мова автора. Раніше зазначене є запорукою якнайкращого сприймання дитиною сюжету та розвитку креативного мислення. Твір має конкретну мету, якої досягнуто адекватними засобами. Щодо актуальності сюжетної проблематики, то незважаючи на віддаленість казки у часі, але вона залишається цікавою для сучасного молодого покоління, адже і сучасна молодь стикається з подібними «проблемами» горобця.

Доступність для розуміння дитиною молодшого шкільного віку. Зміст казки «Біда навчить» є досить доступним для розуміння, оскільки казка — вид художньої прози, який ще з самого раннього дитинства знайомий юному читачеві. Через чітку та зрозумілу мову ми можемо прослідкувати зміну образу горобця: від негативного до позитивного.

Морально-етичне наповнення змісту. Цей твір дає можливість нам провести паралель між казковим персонажем та звичайною пересічною людиною: якщо людина має недоліки в характері, то за рахунок праці над собою людина може змінитись.

Наявність пізнавального компоненту. Вищенаведене є притаманним для творчості Лесі Українки та виражається у контексті зображення дійових осіб, що добре відомі молодшому школяреві.

Отже, художня спадщина Лесі Українки має досить виражений креативний потенціал, реалізований у контексті зображення казкових персонажів, які за своєю специфікою мають властивості людей. Використання на урочі читання усього арсеналу можливостей аналізованої казки сприятиме як виявленню творчого потенціалу особистості учня молодшого шкільного віку, так і пошуку інноваційних шляхів розвитку креативності, моральності засобами художнього слова під пильним педагогічним керівництвом учителя, за умов співпраці з учнівським колективом.

Література

1. Барнич О. В. Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів у художній спадщині українських педагогів (др. пол. ХІХ-ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Барнич Оксана Вікторівна. — Чернігів, 2011. — 19 с.

2. Савченко О. Я. Читанка: Підручник для 4 кл. / О. Я. Савченко. — К. : Освіта, 2002. — Ч І. — 126 с.

Кононович Г. М.,

студентка 46 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г.  Шевченка