logo search
Zb_statey_Ostatochny_variant

Формування граматичної правильності мовлення дітей у днз

Діти дошкільного віку усно засвоюють граматичні особливості мови. Опанувати граматичну будову мови — означає навчитися правильно вживати різні відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати частини мови, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому. Діти дошкільного віку усно засвоюють граматичні особливості мови. Причиною великої кількості помилок є не тільки недостатнє засвоєння дітьми граматичних особливостей мови, а й низька мовна культура деяких дорослих: батьки не тільки не виправляють помилки в мовленні дітей, а в окремих випадках самі припускаються їх. Дитина, постійно чуючи мову дорослих з огріхами, теж засвоює їх. Перш ніж розпочати роботу над усуненням помилок, батьки повинні мати чітке уявлення про мовні вади своєї дитини, а для цього слід контролювати її. Перевірка охоплює дві сторони: вживання дитиною речень, порядок слів у реченні та граматичних форм при їх відмінюванні.

Розповідь за сюжетними малюнками дозволить простежити будову речень, тому зміст картинок слід добирати таким чином, щоб дитина мала можливість скласти речення різної складності. Двослівне речення: «Хлопчик спить», трислівне речення: «Дівчинка поливає квіти», багатослівні: «Хлопчик везе на машині іграшки». Складні речення: «Хлопчик поставив драбину, щоб зірвати яблуко». Розглядаючи з малюком картинки, слід домогтися вживання ним у реченні слів, які позначають зображені предмети в різних відмінках. Після такої перевірки батьки матимуть уявлення про найтиповіші помилки і зможуть виробити певну систему щодо їх подолання та уникнення. Слід пам’ятати, що одноразове заняття з дитиною не принесе бажаних наслідків — виправлення помилок потребує чимало часу.

Для формування граматично правильної мови у дошкільника використовуються дидактичні ігри. З дитиною 4—5 років легко організувати в сім’ї ігри: «Що змінилось?», «Чого не стало?». «Де зайчик?», «Сховаймо каштани», «Купання ляльки», «Прання одягу лялькам», «Заміни іншим словом» та ін. Наприклад, гра «Купання ляльки» використовується для вправляння дитини у вживанні дієслів (купаю, купати, викупали, витирати, витираю, милити, намилити, мити, змивати). Гра «Заміни слово іншим» допомагає дитині правильно засвоїти займенники. Дорослі підбирають набір іграшок та предметів, назви яких — слова у жіночому, середньому та чоловічому роді. Дитина перераховує іграшки, розповідає про них. Дорослий повідомляє далі, що іграшки потрібно називати словами: «він», «вона», «воно». Наприклад, машина — «вона», олівець — «він»... У кінці гри показують три іграшки: яблуко, машину, прапорець, дитина повинна відповідати — «вони».

На закріплення вживання дітьми 5—6 років відмінкових закінчень, роду та числа іменників, дієслівних форм доцільно використати дидактичні вправи. Наприклад, дорослий промовляє речення: «Хлопчикам потрібно було швидко бігти додому,— і запитує: Як сказати про хлопчиків, що вони зробили?» (Вони побігли). Як ти скажеш про себе? (Я біжу). Про хлопчиків? (Вони біжать). Про мене? (Ти біжиш). Про нас? (Ми біжимо). Про Вову? (Він біжить).

Для вправляння у вживанні дієслів теперішнього, майбутнього та минулого часів дитині 6—7 років пропонується відповісти на запитання:

Можна запропонувати зразок: «Дівчинка читала книжку, та не дочитала», «Хлопчик малював, та не ...», «Діти ловили рибу, та не ...».

Для закріплення правильного вживання роду іменників можна використати таку вправу. Дорослий говорить: «Червоний прапор». Про що ще можна сказати «червоний?» (Червоний олівець, червоний помідор...).

Дитині 5—6 років можна запропонувати називати дитинчат тварин. Починає дорослий, а дитина має продовжити. Такі вправи можна проводити щоденно протягом 3—5 хвилин у вільний час, у невимушеній обстановці. Корисно, якщо батьки постійно під час одягання, роздягання, умивання тощо звертаються до дитини із запитаннями: «Що я роблю?» (Надягаю шапку), «А що ти будеш робити?» (Взуватиму чобітки), «Що ти їси?» (Я їм борщ). «А що потім будеш їсти?» (Буду їсти кашу). Дитина має можливість для широкої мовної практики і швидше засвоює правильні граматичні форми.

Діти змалку чують навколо себе українську й російську мови. У багатьох сім’ях, поряд з рідною мовою, діти з дошкільного віку засвоюють російську мову. Це є однією із причин великої кількості граматичних помилок у мовленні дітей. Основною причиною помилок є неусвідомлене користування дошкільника обома мовами в тих сім’ях, де батьки володіють і розмовляють паралельно як однією, так і другою мовами. Помилки закріплюються через наслідування не завжди правильній мові дорослих та відсутність постійного контролю батьків за мовою дитини. Якщо ж своєчасно протягом дошкільного віку батьки не звернуть належної уваги на помилки, це може негативно позначитися на навчанні в школі, привести до помилок на письмі.

У двомовних сім’ях (коли батько, скажімо, розмовляє українською мовою, а мати чи бабуся — російською) батькам слід бути особливо уважними до своєї мови і мови дитини. Постійно акцентувати увагу дитини на тому, якою мовою вона вживає слово, спонукати її до контролювання власного мовлення. Постійний контроль дорослих за мовою дітей привчає їх бути уважними до власного мовлення і мовлення інших. У двомовних сім’ях діти повинні чути чисту, літературну як російську, так і українську мови. Для цього батьки мають читати дитині дошкільного віку художні твори обома мовами. Після читання оповідання чи казки обов’язково з’ясувати, як зрозуміла дитина зміст художнього твору шляхом запитань тією мовою, якою читається книжка. При цьому і від дитини слід вимагати відповіді відповідною мовою, російською чи українською.

Чіткому розмежуванню слів російської та української мов сприяють дидактичні вправи типу «Назви слово іншою мовою». Дошкільник повинен знати напам’ять вірші російською і українською мовами, загадки, прислів’я, приказки. Шляхом систематичної роботи батьків над виправленням граматичних помилок мовлення дітей, можна зменшити кількість несвідомих змішувань в усному мовленні, привчити дітей контролювати своє мовлення.

Пропонуємо декілька корисних порад дорослим для розвитку мовлення дітей:

  1. Розмовляйте з малюком граматично правильною мовою, без вживання «дитячої» мови, бо це зашкодить формуванню «нормальної» мови дитини.

  2. Будьте уважними до того, що намагається сказати вам малюк. Вислуховуйте його та давайте відповіді на усі запитання. Це — запорука успішного подальшого розвитку не лише уміння розмовляти, але й мислити, а також прагнення пізнавати світ.

  3. Не кричіть на дитину, коли вона помиляється. Ставтеся до помилок поблажливо. Помилки — це необхідний етап розвитку мови, а ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що маля, боячись помилитися, повільніше розвиватиметься.

  4. Розвивайте уміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним в ігри, які сприяють розвитку уміння слухати та чути. Учіть його слухати навколишні звуки та розрізняти їх.

  5. Привчайте дитину до того, щоб вона якомога повніше висловлювала свої бажання, говорила нові слова, речення, фрази.

  6. Учіть дитя невеликим віршикам, казочкам, адже, запам’ятовуючи їх та повторюючи, воно вивчає нові для себе слова, тренує пам’ять і увагу.

  7. Вчіть малюка будувати зв’язні розповіді про те, що його оточує, описувати малюнки в книжечках. Це сформує таке вміння, як контекстна мова. Ставте маляті запитання: «хто/що це» , «яке воно», «що воно робить» тощо. А тоді, підсумовуючи, складіть коротеньку розповідь за малюнком.

  8. Постійно вводьте нові слова, які зображають предмети навколишнього світу, явища та події. Обов’язково пояснюйте значення нових слів.

Якщо ви приділите розвитку мови дитини достатньо часу, сил та уваги, то згодом ваш малюк обов’язково порадує вас чудовою вимовою, умінням гарно розмовляти, правильно будувати речення, в нього виробиться природне чуття мови, любов до слова.

Література

  1. Крутій К. Л. Формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку / К. Л. Крутій. — Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004. — 389 с.

  2. Крутій К. Л. Використання методів і прийомів навчання дітей граматично правильного мовлення // Педагогіка і психологія / К. Л. Крутій. — 1997. — № 4. — С. 77-87.

  3. Крутій К. Л. Індивідуальні мовленнєві заняття з дітьми як засіб формування граматично правильного мовлення // Збірка наукових праць Південноукраїнського державного педагогічного університету / К. Л. Крутій. — Одеса, 1998. — С. 38-41.

Ткаченко Ю. В.,

студентка 46 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г.  Шевченка