logo search
Zb_statey_Ostatochny_variant

Використання інноваційних технологій у процесі творчого розвитку молодших

Соціальні перетворення в українському суспільстві змінили орієнтації в галузі освіти. Процес реформування освіти в Україні являє собою спробу застосування нових форм роботи. Тому головним питанням освітнього процесу є опанування учнями умінь і навичок саморозвитку особистості та її творчого становлення, яке вирішується шляхом упровадження технологій, організації процесу навчання, пошуками відповіді на питання: «Як навчати?», «Як створити умови ?».

Розв’язання проблеми творчого навчання учнів сприятиме розвитку сучасної освіти України, яка «…адаптуючись до загальносвітових процесів, утверджує свою державність, незалежність, національну єдність, нові суспільні відносини, аби виступати рівноправним суб’єктом світотворення заради людського благополуччя» [5, с. 9].

На сьогодні школа ввібрала в себе деякі недоліки радянської системи освіти, що не акцентувала увагу на творчому, креативному розвитку учнів, а спиралася здебільшого на репродуктивний тип навчання.

На нашу думку, великі можливості у покращенні ситуації в сучасній школі, зокрема у початковій ланці, має організація повноцінної творчої діяльності учнів, впровадження інноваційних технологій навчання, що сприятиме розкриттю задатків, потреб та інтересів кожної дитини.

«Інноваційні технології» — це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому «педагогічні технології» пов’язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освітньої і виховної мети (Ю. Бабанський). Останнім часом навчання спирається на розвивальну функцію навчання, тому приділяється особлива увага розвитку творчих здібностей учнів. Найбільш поширеними у формуванні творчих вмінь є когнітивний та гуманістичний підходи.

Прибічники когнітивного підходу вважають головним у навчанні розвиток мислення та пам’яті учнів, інтелектуальних умінь (абстрагування, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, оцінювання, теоретичні міркування, тобто таких, що дають можливість розв’язати висунуту проблему).

Послідовники гуманістичного підходу спираються на «Я — концепцію» і відстоюють право учнів самостійно обирати мету, формулювати власні проблеми, заглиблюватись у суб’єктивний досвід та прогнозувати його наслідки.

Актуальними стають ідеї «активного навчання», «безпосереднього досвіду», «персоналізації знань», «права учня на турботу та увагу», «необхідність створення атмосфери відвертості та взаєморозуміння». Згідно з таким підходом змінюється зміст навчання, програма складається відповідно до потреб та інтересів учнів; навчальний процес структурується на партнерській основі; вчитель виконує роль консультанта та джерела знань, а не контролера; постійно існує вибір пізнавальної альтернативи, а сутність навчання зводиться до накопичення суб’єктивного досвіду.

Важко довести перевагу або ефективність того чи іншого підходу, стилю, методу, тому нормальним є наявність різних підходів до нових технологій.

Зважаючи на минулі авторитарні підходи, сучасне навчання в школах України тяжіє до когнітивного. Тому творчо працюючих педагогів цікавить усе, що пов’язано з гуманізацією освіти.

Використання нових педагогічних технологій веде до відмови від класно-урочної системи: поділ учнів не за віком, а за рівнем розвитку; організація навчання методом проектів; робота учнів за програмою, спільний звіт; школа з центрами за інтересами; робота вчителя з великими (60-150 учнів) та малими (2-5 учнів) групами; викладання матеріалу блоками.

Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки, як учнів, так і вчителя.

Доцільним є дотримання певних порад:

Починайте з поступового використання цих технологій, якщо ви або учні з ними не знайомі. Краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри».

Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах, малих групах, мозковий штурм, акваріум тощо. Коли у вас і в учнів з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не забиратиме багато часу.

Використання інтерактивних технологій — не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій з метою розвитку творчих здібностей ми пропонуємо наступне:

Креативна педагогічна концепція базується на засадах особистісно-орєнтованого підходу та таких його ознаках, як діагностична основа навчання молодших школярів, врахування їх вікових та індивідуальних особливостей, турбота про емоційне та фізичне благополуччя учнів, пристосування навчальних методик до особливостей учнів, переважання навчального діалогу, повага до особистої гідності кожної дитини та інших (О. Я. Савченко) [11, 12].

Розгляд та аналіз різноманітних концепцій, теорій та технологій креативної освіти дозволив виділити декілька найбільш актуальних та перспективних, з нашого погляду, для розвитку творчої особистості, здатної ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності, нестандартно мислити та здійснювати саморозвиток протягом життя.

До інноваційних технологій навчання належить інтерактивне навчання, яке використовують за умови застосування фронтальної (учитель навчає одночасно групу або весь клас учнів) та кооперативної (усі учні активно навчають одне одного) форм організації навчальної діяльності учнів(інтерактивні технології передбачають саме ці дві форми). Кожна з цих форм має свої особливості, які необхідно враховувати, підбираючи ті чи інші способи організації засвоєння учнями знань.

До кооперативних технологій належать: робота в парах («Обличчям до обличчя», «Думати, працювати в парі, обмінюватися думками»); змінювати трійки; два — чотири — усі разом; карусель; робота в малих групах; акваріум.

До фронтального навчання відносять інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу: обговорення проблеми в загальному колі; мікрофон; незакінчені речення; мозковий штурм; навчаючи-вчуся («Кожен навчає кожного»); ажурна пилка; аналіз ситуації.

Однією з найбільш популярних інноваційних технологій, особливо серед вчителів початкової школи, є теорія рішення винахідницьких задач (ТРВЗ).

Застосування ТРВЗ при пошуку найбільш ефективного вирішення технічних проблем дає можливість замінити хаотичний перебір варіантів на алгоритмічний, при цьому операції мислення стають усвідомленими і керованими. ТРВЗ-педагогіка успішно вирішує завдання проблемного і розвиваючого навчання, а також розвитку критичного мислення, і, в повній відповідності з законами розвитку систем, є наступним етапом еволюції педагогічних систем.

Технологія передбачає вивчення алгоритму рішення винахідницьких задач (Арізо), знайомство з поняттями психологічної інерції, пізнавально-психологічних бар’єрів та методів їх подолання, оволодіння методами активного пошуку творчого рішення (мозковий штурм, синектика, метод фокальних об’єктів), методами систематизованого пошуку творчого рішення (морфологічний аналіз, метод контрольних питань).

Підсумовуючи, зазначимо, що розгляд представлених концепцій, технологій креативної освіти не вичерпує всього арсеналу ідей, підходів, теорій творчого навчання то розвитку молодших школярів. Разом із тим зазначені теорії варто цілеспрямовано реалізовувати в сучасній школі, оскільки світ в цілому та економіка зокрема, вимагають плекання людини творчого типу. Якщо освіта залишається спрямованою на підготовку «людини корисної», тобто на формування наперед заданої кількості та конфігурації корисних якостей, то вона не задовольнятиме вимог часу. Творчість орієнтована на самовизначення, а не на старанне відтворення запрограмованих інструкцій та алгоритмів [9, с. 29]. Впровадження інноваційних технологій є ще однією можливістю розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Література

1. Смирнов С. А. Педагогіка. — М., 2001р. — 450 с.

2. Освітні технології / за заг. ред. О. М. Пєхоти. — К., 2001. — 400 с.

3. Назарова Т. О. Педагогические технологии — новый этап эволюции. — М.:Педагогика, 1997. — 250 с.

4. Коростылева Л. А. Инновационные процессы в школе. — Владимир, 1995. –300 с.

5. Біла книга національної освіти України: проект / Академія пед. наук України; за ред. В. Г. Кременя. — К., 2009. — 285 с.

6. Вознюк О. В. Парадигмально-методологічні засади креативної освіти: визначення понять / Теорія і практика креативного навчання обдарованих дітей. — К., — 2011. — 139 с.

7. Драйден Г., Вос Д. Революция в обучении. Научить мир учиться по-новому. — М.: Парвинэ, 2003. — С.122-123.

8. Зиновкина М. М. НФТМ-ТРИЗ: Креативное образование XXI века. (Теория и практика) — М.: МГИУ, 2007. — 306 с.

9. Ліпін М. В. Освіта та еліта в суспільстві знань / Еліта, обдарованість, людино центризм: матеріали міжнародної наукової конференції. — К., 2010. — С. 28 — 35.

10. Савченко О. Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно вчитися // Початкова школа. — 2007. — №8. — С. 1-5.

11. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О. Я. Савченко. — 2-ге вид., К., 2009. — 226с.

12. Тоффлер Е. Третя Хвиля. — К.: Вид. дім «Всесвіт», 2000. — 480 с.

Аквілова Наталія,

студентка 56 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка