Творчість ф. Шопена на уроках музики в початковій школі

Фридерик Францішек Шопен народився у 1810, ймовірно, 22 лютого, у селищі Желязова Воля, під Варшавою. Його батько Нікола (Міколай) Шопен, французький емігрант, служив гувернером і шкільним вчителем, мати виховувалася у дворянській сім’ї.

Уперше за фортепіано Фридерик Шопен сів у три роки. Пізно вночі він пробрався до кімнати, де стояв рояль, і почав грати мелодію, яку почув напередодні від своєї матері. Вправно натискав на клавіші й не фальшивив.

У 5 років Фридерик уже знав нотну грамоту й легко повторював за матір’ю етюди й п’єси. А в 7 років — створив свій перший полонез. Музикою хлопець займався щодня. Але дитячі руки ще не могли брати всіх акордів. Тоді він придумав чіпляти до пальців дерев’яні прищіпки. Через годину гри руки синіли та кривавили. Про маленького генія з Варшави написали в газетах, і Ф. Шопена запросили виступити в концерті у Радзивіллівському палаці. По завершенні виступу музиканта, зала аплодувала стоячи.

Варшава, де жив Ф. Шопен, була тоді глибокою музичною провінцією, а у його батька, шкільного вчителя, було дуже мало грошей. У 1830 році Шопен назавжди покинув Польщу, заробляючи гроші віртуозним виконанням власних музичних творів по різних містах і країнах. Втім, здоров’я не завжди дозволяло йому давати тривалі концерти.

Музикант оселився в Парижі, де став давати уроки музики і виступати з концертами. Незабаром у нього почався туберкульоз. Французька революція 1848 року позбавила Ф. Шопена можливості заробляти на життя, і він виїхав до Англії. У Париж композитор повернувся практично повним інвалідом.

Шопен помер у своїй паризькій квартирі на Вандомській площі 17 жовтня 1849 року. Відповідно до його бажання на відспівуванні в церкві св. Мадлен прозвучали фрагменти реквієму Моцарта. Спеціально був оркестрований і виконаний похоронний марш Ф. Шопена. У могилу висипали жменю польської землі з кубка, піднесеного друзями під час прощання композитора з батьківщиною. За заповітом серце славетного Ф. Шопена було перевезено до Варшави й до наших днів зберігається в костьолі св. Хреста.

Шопен був великим композитором і музикантом, хоча й обмежив свою творчість межами фортепіанної музики. Для інших інструментів ним написано всього кілька творів: тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі і дует для фортепіано й віолончелі; соната для віолончелі; соната для віолончелі, ряд пісень для голосу.

Варто зазначити, що в царині однієї тільки фортепіанної творчості Ф. Шопен досяг висот і художньої багатогранності, яких інші композитори домагалися роботою над багатьма видами інструментальної музики у різних сферах музичного мистецтва.

Музиканти різних країн світу вважать Шопенівські балади й сонати, скерцо й фантазія — подібно великим органним творам І. С. Баха — своєрідними симфоніями, а деякі двочастинні прелюдії або мазурки за глибиною задуму й вираженого почуття такими, що переростають у великі поеми або хвилюючі драми.

Основою виразності музики Ф. Шопена є мелодія. Композитора вважають одним з найбільших мелодистів усіх часів, найбільшим новатором, творцем оригінальних музичних жанрів і форм. За рідким мелодійним даром Фридерика Шопена, на думку музикознавців, можна зрівняти тільки з В. Моцартом і П. Чайковським.

У програмі з «Музичного мистецтва» для початкової школи передбачено ознайомлення учнів з кількома творами композитора (див. таблицю 1).

Творчість Фридерика Шопена розкриває перед учнями сучасної школи величезний світ незвичайної краси. Слухаючи його музику, можна забути про те, що слухаєш усього один інструмент — фортепіано. Перед учнями відкриваються безмежні простори, розкриваються «вікна в невідомі далечіні», повні таємниць і пригод. І дуже хочеться, щоб цей новий, знову відкритий світ, не залишав школярів вже ніколи.

Таблиця 1

Наведемо приклад фрагменту уроку в 3 класі за темою: «Одночастинна форма музики»: слухання Мазурки №25 Ф. Шопена.

Вступна бесіда. Щось ми вже довго їздимо по різних країнах, прийшов час повертатися на Батьківщину і по дорозі ми завітаємо ще до однієї країни!

Отже, остання наша зупинка — Польша! Представником музичної культури Польщі є геніальний композитор, піаніст, засновник польської класичної музики Фридерик Шопен — гордість і слава польського народу. Свій перший концерт він дав у 8 років і незабаром став знаменитістю. Свої перші твори Шопен пише у віці 14-15 років. У 20 років музикант вимушений був покинути свою батьківщину назавжди для того щоб заробляти гроші і годувати рідних. Ф. Шопен дуже любив польські народні пісні й танці і часто звертався до них у своїй творчості. Велику увагу Ф. Шопен приділив мазуркам.

Мазурка — це польський народний танець, який виник понад триста років тому в одній з областей Польщі — Мазовії. Характерною рисою мазурки є її тридольний розмір і веселий, бравурний характер мелодії. Виконують танець парами. Композитор створив близько 60 мазурок.

Безпосереднє слухання фортепіанної п’єси Фридерика Шопена «Мазурка №5». Прослухайте одну з мазурок Фридерика Шопена і подумайте який характер твору? (звучить п’єса)

3.Аналіз прослуханого твору.

Який характер твору?

Як змінюється настрій музики?

На скільки частин можна поділити твір?

У п’єсі є момент де звучить ніжна, граціозна, наповнена задумливим сумом мелодія. Що хотів виразити композитор?

Мазурка сі бемоль мажор, яку ми прослухали, пов’язана з образами батьківщини, оскільки Шопен, як ви пам’ятаєте, покинув рідну батьківщину. Свій сум він і виразив у творі.

А де ми вже зустрічалися з творчістю Ф. Шопена? (Коли вивчали «Полонез»). Що спільного між Полонезом і Мазуркою? (І те і інше − танок!) Слухаючи твір ще раз зверніть увагу, на акцентування долей в танці.

4. Повторне слухання. Дійсно, акцент на третій долі такту нагадує притупування в танку.

Отже, що ми дізналися про танок Мазурка? (танцюється в жвавому русі з переважанням стрибкових кроків − акцент на третій долі такту.)

Література

1. Ушакова C. Великие композиторы: справочник школьника / С. Ушакова. — М.: Литера+, 2008. — 96 с.

2. Бас Л. Розповіді про композиторів ∕ Л. Бас. — К.: Муз. Україна, 1964. — 181 с.

3. Васина-Гроссман В. Книга о музыке и великих музыкантах ∕ В. Васина-Гроссман. — М., 1999. — 174 с.

4. Богдан-Березовский В. М. Шопен. Краткий очерк жизни и творчества ∕ В. М. Богданов-Березовский. — Л., 1935. — 37 с.

Сломінська І. В.

студентка 51 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка