Завдання і вправи на розвиток творчих здібностей

Стратегія сучасної освіти полягає у наданні можливості всім учням проявити свої здібності та творчий потенціал, мати можливість реалізувати свої плани. Ця позиція сприяє сучасним гуманістичним тенденціям розвитку вітчизняної школи, для якої характерна орієнтація педагогів на особистісні можливості учнів, їх безперервне «нарощування». Перевага надається саме розвитку творчого потенціалу дітей, виховання творчої особистості.

Дослідженням проблеми розвитку творчих здібностей молодших школярів займалося багато вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема, перша спроба надати визначення поняттю «творчість» була зроблена в 1869 р. Ф. Гальтоном у книзі «Спадкова геніальність». Він уважав, що творчість — це психічний процес створення нових матеріальних і духовних цінностей. Саме з його ім’ям пов’язується і початок вивчення здібностей людини [2, с. 144].

У психолого-педагогічній літературі виділяють елітарний та егалітарний підходи до розуміння творчості. На думку представників елітарної теорії (Е. Фромма, А. Маслоу та ін.), творчість притаманна лише видатним творцям, які здатні генерувати нові ідеї, важливі для всього суспільства. Дітей до цієї категорії не відносять, адже вони не можуть бути творцями через свій вік. За егалітарною концепцією (Д. Сімонтон, Г. Гарднер та ін.) творчою вважається кожна людина, адже творчість є її психічною характеристикою і сприяє самореалізації. Психологи відзначають, що загальною характеристикою творчого потенціалу дитини є пізнавальні потреби, що лежать в основі пізнавальної мотивації, яка виражається у формі дослідницької, пошукової активності дитини й виявляється в знаходженні нового у звичайному, нових ситуаціях та стимулі [4, с. 215-219].

Творчі здібності формуються протягом усього життя людини. Сензитивним періодом для їх розвитку є молодший шкільний вік, адже саме в цей період активно розвивається уява дітей, здатність фантазувати, вигадувати щось нове, помітно проявляється допитливість.

У навчальному процесі мають створюватися оптимальні загальнопедагогічні і дидактичні умови для розвитку творчих здібностей учнів. Серед них виділяють наступні умови: педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей на основі особистісно-орієнтованого характеру взаємодії учителя з учнями; застосування психолого-педагогічних технологій, що забезпечують самостійну активність учнів у процесі творчої діяльності; системність навчальної роботи з учнями в умовах творчо-розвивального середовища; правильний вибір психолого-педагогічних методів, що враховують особливості особистості [3, с. 15-16].

Найбільш результативними по співвідношенню відтворюючої і творчої діяльності вважаються частково-пошуковий (евристичний), дослідницький метод і метод проблемного викладу матеріалу.

Частково-пошуковий (евристичний) метод — це спосіб поелементного засвоєння досвіду творчої діяльності, тобто окремих її етапів: знаходження проблеми, формування гіпотези, знаходження способів доказів, формулювання висновків. Він має два варіанти застосування: 1) створення проблемної ситуації і формулювання проблемного завдання, яке є складним для поетапного розв’язання молодшими школярами; 2) організація розв’язання цілісної проблеми поетапно.

Дослідницький метод навчання передбачає творче застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового пошуку. Цей метод активізує пізнавальну діяльність учнів, але вимагає тривалого часу, специфічних умов, високої педагогічної кваліфікації вчителя.

Найефективнішим є метод проблемного навчання. Проблемне навчання — це така організація процесу навчання, сутність якої полягає в утворенні в навчальному процесі проблемних ситуацій, вирізненні та вирішенні учнями проблем [1, с. 7-8.].

Основна увага вчителя має бути спрямована не на результат засвоєння певних знань, а на процес досягнення нової інформації. Необхідно так організувати навчально-виховний процес, щоб діти самі відкривали для себе нове (правило, закономірність, властивість тощо), доводячи висунуті гіпотези, активно спілкуючись, радячись між собою та вчителем.

З метою розвитку творчих здібностей доцільно використовувати систему вправ:

Казкові герої. Учитель дає дитині дві заготовки, на яких зображені контури, наприклад, казкового метелика (контури мають бути однаковими) і пропонує розфарбувати їх таким чином, щоб один був добрим казковим героєм, а другий — злим. Суть завдання полягає в тому, щоб навчити дитину передавати настрій за допомогою кольорів.

Чарівні кола. Ведучий дає кожному гравцю аркуш паперу, на якому намальовані десять кіл, різних за розміром. Учасникам необхідно домалювати кола так, щоб вийшло десять різних предметів, які мають округлу форму або в яких коло є складовою частиною. Заохочується оригінальність мислення, визнаються нестандартні підходи до виконання завдання.

Нові назви. Усі предмети мають свої назви, до яких люди давно звикли. Спробуйте придумати навколишнім предметам нові назви (парасолька — …, окуляри — …, крейда — … та ін.).

Відгадай слово. Назвіть два предмети, які б мали одразу три ознаки (гладенький, чорний, тихий — …)

Було це так… Допишіть оповідання за поданим початком.

«Кіт Мурчик з дідусем часто ловили рибу. Дідусь вудив рибку. Мурчик сидів поруч. Одного разу ...»

Висновок. Уяви, що трапиться, якщо тварини зможуть розмовляти, як люди. Запиши.

Складання зображення. Намалюй ключ, використовуючи запропонований набір фігур. Кожну фігуру можна використовувати кілька разів, можна змінювати розміри фігур, їх положення, але не можна додавати інші фігури.

Міркуємо. Які предмети мають ручку? (Позначте зображення).

Отже, стратегія сучасної освіти полягає у наданні можливості всім учням проявити свої здібності та творчий потенціал, мати можливість реалізувати свої плани. Ця позиція сприяє сучасним гуманістичним тенденціям розвитку вітчизняної школи, для якої характерна орієнтація педагогів на особистісні можливості учнів, їх безперервне «нарощування».

Тест «Неіснуюча тварина». Дане завдання мало визначити здатність учнів розв’язувати творчі задачі. Дітям давалася така інструкція: «Зараз ти вигадаєш тварину, яку ти ніколи не бачив, яка не існує в природі, намалюєш її, даси ім’я і все про неї розповіси».

Аналогія. В цьому завданні дітям пропонується скласти текст за аналогією, замість букв підставляючи слова:

«Діло було на А. Старий Б сховав у шухляді свого столу дві В. Одного разу, виходячи з кімнати, Б не зачинив двері. Зацікавлена Г ускочила в кімнату і почала там Д. Вона швиденько знайшла В і побігла до Б».

Ця вправа спрямована на розвиток вміння дитини використовувати стратегію пошуку аналогів.

Слова. Дітям пропонувалося назвати якомога більше слів, що складаються лише з цього переліку букв — А, Л, Й, Р, К, А, Н, О, Г, Л, Ж.

Мета цього завдання спрямована на розвиток вміння дитини використовувати стратегію комбінаторних дій.

Упровадження цієї системи вправ у навчально-виховному процесі дає змогу підвищити рівень творчих здібностей молодших школярів, сприяє здатності до пошуку креативних рішень, діти мають можливість проявляти більшу активність і самостійність у вирішенні навчальних завдань. Вміло організована система творчої роботи учнів початкових класів передбачає виховання в них рис, які служать передумовами для творчої діяльності, є корисні і для звичайної пізнавальної, навчальної діяльності: спостережливості, товариськості, мовної і загальної активності, швидкого згадування, вміння аналізувати і осмислювати факти.

Література

1. Асахова В. М. Нові методи навчання / В. М. Асахова // Освіта України. — 1998. — 29 квітня. — С. 7-8.

2. Волков И. П. Приобщение школьников к творчеству: Из опыта работы / И. П. Волков. — М.: Просвещение, 1982.– 144 с.

3. Воропаєва Н. Умови розвитку творчих здібностей дитини / Н. Воропаєва // Початкова освіта. — 2008. — № 13. — С. 15-16.

4. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. — Серія «Педагогічні науки». — Випуск 3 (50). — Полтава, 2006. — С. 215-219.

Чоладзе А. Г.

студентка 56 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка