Читання як мовленнєва та естетична діяльність

У процесі читання школярі знайомляться з різними літературними жанрами, які притаманними їм художні­ми засобами відбивають навколишній світ. Читання ху­дожніх творів покликане переконати учня в тому, що словесний твір здатний впливати на розум і почуття лю­дини, як живописне полотно чи музика. Приклади пере­носного значення слова дають змогу показати власти­вість мови передавати художні образи. Художній образ створюється завдяки називанню якогось явища іншими словами з метою яскравішого його змалювання. М. Риль­ський, наприклад, порівнює сніг з білими мухами. «Білі мухи» — це художній образ. Д. Павличко назвав нічним гостем зайчика, який приснився дівчинці. А хіба не пое­тичний, узагальнюючий образ хлопчика на ім'я Пома­гай? Безперечно, образ. Помагай усім допомагав, ось і заслужив таке ім'я, красиве, привабливе.

У художніх творах письменник малює картини жит­тя. Але малює не фарбами, а словами. Ми, наприклад, читаємо «У віконце дивилось сонце» і згадуємо: коли си­диш удома і через вікно бачиш сонце, то й, справді, здає­ться, що сонце заглядає або дивиться у вікно. Або інший текст: «Горить червона п'ятикутна зірка». Чому зірка горить? Мабуть, тому, що червона зірочка нагадує жа­рину. Тому-то й можна сказати, що червона зірка го­рить. Прикладів подібного типу доволі у кожному ху­дожньому творі. Доречно поговорити з учнями про те, чому М. Рильський у вірші «Славній Армії хвала» вжив словосполучення «золоте гасло» («світу — мир, війні — війна!»). При аналізі художніх особливостей твору учи­тель має можливість показати учням, що письменник за­хоплює читача не тільки тим, що він зображує, а й тим, як він відтворює зображуване. У словесному змалюван­ні — особливість художніх творів.

Певна річ, що естестичний вплив на читача справля­ють тільки твори високої художньої майстерності. Цілі­сність високохудожнього твору — у єдності форми і змісту. До усвідомлення цього повинен дійти учень по­чаткової школи, аналізуючи художні особливості твору на основі розуміння його змісту.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ЛЫТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ.  Провідною ідеєю позакласного читання в молодших класах було, є і буде поглиблення інтересів до читання і художньої літератури (не тільки до української художньої літератури, а й до зарубіжної), зокрема, усвідомлення значення читацької діяльності як засобу успішності навчання і розвитку особистості, свого „я”.  Основною метою позакласного читання в молодших класах являється формування в учнів стійкої потреби самостійного й осмисленого читання, формування потреби систематичного читання книг, спираючись на знання й навички. Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою.  У першому та другому класах молодших школярі спочатку треба навчити вірно та добре читати, методично вірно працювати з книжкою і доступним колом читання. Необхідно прищеплювати любов до самої книжки, до різних жанрів літератури (казки, байки, фольклор тощо), до рідної та зарубіжної літератури. Якщо за ці навчальні роки учнів навчити всьому цьому, то в них сформуються навички самостійної роботи з книжкою і можна вже сміливо переходити до наступних етапів навчання.  У третьому та четвертому класах вже постають завдання перед вчителем такі як: продовжувати формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати і осмислено читати доступні дитячі книжки; розширювати читацькі уміння учнів, формувати тип правильної читацької діяльності. Відповідно до цих етапів вчителем мають бути розвязанні завдання, які визначенні Державним стандартом України з курсу читання молодших класів, тобто програмою 1- 4 класів. Завдання позакласного читання в початкових класах:  - ознайомити учнів з широким та доступним колом дитячого читання;  - формувати спеціальні уміння самостійно та продуктивно працювати з дитячою книжкою, орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб;  - формувати в учні вміння самостійно працювати з різними джерелами друкованої продукції для знаходження потрібної інформації;  - накопичення у школярів досвіду спілкування з дорослими та однолітками на основі прочитаного;  - ознайомити дітей з різними формами проведення цікавого і змістовного дозвілля з книжкою;  - виховувати кваліфікованого читача, здатного вбирати в себе інтелектуальний, морально-етичний, естетичний досвіди людства у творах дитячої літератури;  - навчити користуватися довідковою літературою та бібліотечно-бібліографічними позначками;  - вчити читати і вміло представляти великі за обсягом твори;  - розширення та поглиблення знань молодших школярів з навколишнього середовища. Формування елементів наукового світогляду;  - моральне, естетичне та трудове виховання молодших школярів;  розвиток мовлення (головним чином, усного) та мислення;  - формування уявлень про літературні елементи.  Кожна з цих задач має свої конкретні шляхи реалізації, але розвязуються в взаємозвязку з рештою у процесі всієї роботи на уроках класного та позакласного читання.