Етапи роботи над картиною:

1. Сприймання картини.

2. Відомості про жанрову специфіку картини та її автора.

3. Осмислення картини за запитаннями.

4. Робота над тлумачним словником та лексичним матеріалом.

5. Прочитання картини (усно).

6. Виконання творчого завдання за картиною (письмово).

Найбільш елементарними в системі навчальних вправє усні відповіді на питання, обгризені темою. Ця робота творча,оскільки від учнів потрібно викладати власні думки на задану тему. Порядок висловлювання визначає вчитель питаннями, Учні ж повинні зрозуміти питання і правильно скласти на них відповіді відповідно до темивисловлювання. В якості дидактичного матеріалу для цього виду вправможна взяти демонстраційні картини з розвитку мовлення та навчальні діафільми ідіапозитиви.

До альбому демонстраційних картин з розвитку мовлення в 1-му класі включені картини предметні, сюжетні і пейзажні. Кожна з картин містить матеріал, за яким можна скласти відповіді на питання,обгризені темою. Тематика демонстраційних картин тісно пов'язана з матеріалом для читання, даними в "Рідної мови", і робота з картиною допоможе учням глибше зрозуміти й усвідомлено засвоїти прочитане. Питання вчителяповинні бути спрямовані не тільки на розкриття змісту картини, а й на її осмислення, вони повинні будити думку, привчати до самостійності суджень, підводити у висновків.

Для прикладу покажемо роботу з картиною «Лисиця і журавель»художника У. М. Рачева. На картині «Лисиця і журавель» зображено лише один епізод казки К. Ушинського - журавель у гостях у лисиці. Відповідно до змістом картини вчитель може поставити перед класом наступні питання і завдання: «До кого прийшов журавель на званий обід? Що зробила лиса? З якими словами звернулася вона до журавлю? Чому журавель не змігполасувати кашею? Який тут показана лиса? Придумайте назвукартини. »

Як бачимо, питання сформовані таким чином, сто вимагаютьвід учнів не переказами казки, а встановлення причинно - слідчихзв'язків у вчинках дійових осіб (лисиця причепурилася, тому що чекалагостя; кашу вона розмазала по тарілці, щоб їй більше дісталося; - іпідводять до висновку: лиса хитра. Але осмислення змісту картини - це лише один бік справи. Не менш важлива й інша - розвиток мовлення учнів.  Складаючи питання для аналізу картини, учитель формує їх так, щоб відповіді на них не були односкладовими, щоб учні у відповідях використовувалинові для них слова і вироженія, правильно визначали порядок слів у реченні. Пам'ятаючи, що наслідування-один з ефективних шляхів розвитку мови, вчитель орієнтує учнів на використання словникового багатстватого художнього твору, зміст якого відображає живопис,заохочує різні варіанти відповідей на питання, вчить вживати точні слова. Так, наприклад, із двох можливих питань: «До кого прийшов журавель у гості? »і« До кого прийшов журавель на званий обід? »- вчитель обере другий і тим самим допоможе учням використовувати у відповіді дуже точне вираженіпеавтора казки, адже лисиця запрошувала журавля не просто в гості, а на обід.  Не менш важливо вказати учням, що відповіді на друге питання - "« Що зробилалиса? »- можуть бути різними: Лиса вбралася і Лисиця причепурилася. Господинязварила кашу і Господиня приготувала кашу. Лиса пригощає журавля і Лисиця пригощає журавля. Так практично учні засвоюють різноманітність мови.

За розвитком усного мовлення першокласникам можна запропонувати діафільми і діапозитиви. Ці екранні посібники зручні тим, що вчитель самрегламентує час перегляду кожного кадру.

Одним з видів навчальних вправ з розвитку мовлення єскладання пропозицій, Об'єднаних темою, і запис їх під керівництвом вчителя. Матеріалом для цієї роботи можуть служити ілюстрації допрочитаного і сюжетні картинки. Учитель звертає увагу дітей наілюстрації в букварі, а потім і в книзі «Рідна мова» і просить розповісти, що на них зображено. У ході такої роботи в учнів виробляється вміння точно підбирати слова, правильно будувати реченняна задану тему.

Поряд з цим учні навчаються вмінню складати пропозиції по декількох картинок, об'їденими темою. Для цієї мети використовуються сюжетні роздавальні картинки з розвитку мовлення. [3.с.20] ісюжетні малюнки, дані в підручниках. Складання пропозицій по сюжетній картинок наближає учнів до зв'язного розповіді, тому щопослідовність картинок серії відбиває розвиток сюжету.

Твiр за картиною

Надзвичайно велика роль картини розвитку промови учнів.Картина впливає на почуття дитини, відкриває проти нього ті аспекти життя, з якими він міг б і ні зіштовхнутися у своїй безпосередньому досвіді. Картина допомагає глибше усвідомити ті явища, у яких знайомі школяреві. Вона полегшує їй пізнання жизни.

У школах використовуються навчальні картини. Вони доступні учням, зручні від використання на уроці, нині ніколи не бракує виразні. Тож розвитку промови варто використовувати художні картини ( репродукції) [11.с.49]. Картини розвивають спостережливість, уяву учнів, вчать розуміти мистецтво живописи.

Твори з картин діляться втричі основні види: розповідні твори за серією картин чи з картинному плану; розповідні твори за однією картині, де картина створить стимули уяві, відбиваючи лише одне момент сюжету; опис картины.

Твори ( усні і письмові) за серією картин проводяться у І, II і рідше в III класі. Серія з 2-5 картин полегшує складання плану, сюжету. Тож у I класі навчати дітей плану, композиції сюжету твори найзручніше саме з серії картин. Діти, щоб їх питаннями по 1-3 пропозиції, озаглавливают рассказики.

Твори за однією картині значно складніше попереднього виду. Тут учень, через знання, свій життєвий досвід, повинен домовленість створювати уяві сюжет, на мітити дійових осіб, уявити обстановку, і натомість якої протікає подія, доі по тому моменту, який зображений до картини. У цьому учень повинен контролювати себе, що його вигадка не суперечив действительности.

Перші твори за однією картині би мало бути усними і випереджатися бесідою. Опис картини – найважча форма твори. Зазвичай воно проводиться в старших класах, але припустимо й у III класі ( елементи описи картини можливі у І – II классах).

У початкових класах діти описують картину з питань, вишукуючи, по-перше, тему картини ( що у ній зображено); по-друге, її композицію, чільне місце, задній план, розташування предметів; по-третє, дійових осіб, дію, якщо є; нарешті, ідейний сенс, « настрій» картины.

Вже I класі практикується усне опис картини ( « Розкажи, що бачиш до картини» ). Від класу до класу вимоги до опису картини ускладнюються, вводяться елементи аналізу, розвивається спостережливість детей.