Покажемо, як практично використовувати ці рекомендації на прикладі читання вірша т.Г.Шевченка “Садок вишневий коло хати”.

Вчитель пропонує дітям прослухати платівку із записом пісні “Садок вишневий коло хати” (музика М.Лисенка), назвати автора слів.

Музика допомагає збудити почуття дітей, збагачує їхні серця чарівними поетичними образами (можна використати грамзапис вірша у виконанні Ольги Кусенко).

Вчитель наголошує, що грати каземату не потьмарили живого бачення поетом краси природи, не згасили його мрій про вільне, щасливе життя народу, про достаток у сім’ях і щасливий побут. І далеко від рідної землі Т.Шевченко думав про свій народ, про Україну.

Починається опрацювання поезії з її виразного читання. Оскільки у вірші незрозумілих слів немає (може виникнути запитання щодо плугатар – той, хто оре землю плугом, орач), потреба у членуванні його на окремі логічно закінчені частини відпадає.³

Класовод щиро, задушевно читає вірш напам’ять. Запитує дітей, яку пору року зображено у ньому. (Весну, бо гудуть хрущі, співають солов’ї). Про який місяць йдеться? (Травень, коли цвітуть сади). У вірші немає слів “весна”, “травень”, але ми здогадуємося, що мова йде саме про цей період: сади найчастіше цвітуть у травні.

Далі учні читають вірш, обдумують словесні малюнки до нього, виділяють у тексті зорові та слухові образи, виписують їх.

Вчитель пропонує прочитати ще раз і осмислити те, що уявляв поет. (Вечір в українському селі: вишневий садок, плугатарі повертаються з поля, привітно світяться вогники в біленьких хатах, матері ждуть з вечерею своїх синів, дочок, чоловіків, сім’я вечеряє надворі, в небі сходить вечірня зоря. Тиша навколо. Тільки лине спів дівчат і невгамовного соловейка...).

Учні підсумовують, що скромне і чесне трудове життя селян чарує поета, який бачить у ньому багато людяності та благородства.

Аналізуючи мову твору, пропонуємо дітям знайти в ньому слова, які показують емоційне ставлення поета до зображуваного. Це пестливі форми, як-от: зіронька, соловейко, маленькі діточки. Привертаємо увагу і до звукової організації мови: асонанси звуків [а] та [і] в першій строфі надають звучанню плавності, протяжності; гармонія приголосних у другій і третій строфах передає враження від вечірньої тиші, а внутрішні рими (мати – научати, мати – коло хати) роблять текст ще милозвучнішим.

Така робота сприяє розвиткові поетичного слуху дітей, збагачує мову.

Таким чином, діти вчаться образно сприймати світ, повніше і яскравіше зображати картини природи, естетично сприймати їх, відчувають потребу образно висловлювати свої враження і думки.⁴

Через естетичне сприймання художніх творів учимо школярів помічати прекрасне у навколишньому світі й розуміти красу в зображенні життя художніми засобами. Це одне з головних завдань уроку читання в початкових класах.

Цікаві пригоди лисичок. Конспект уроку з читання.1-й клас

Робота над віршами П. Короля "Дзвоники", Л. Біленької. Заучування напам'ять вірша Т. Іщенко "Лисички"

Мета:

повторити і закріпити вивчене про звуки і букви, слова-омоніми без вживання терміна;

закріпити літературну вимову звука [ч];

учити читати в особах;

учити вірш напам'ять;

удосконалювати навички звукобуквеного аналізу та привального виразного читання;

розвивати пам'ять, увагу, образне мислення, зв'язне мовлення;

виховувати наполегливість, бережне ставлення до природи.

Обладнання: фішки для гри, іграшковий дзвоник, макет телевізора та кадри-малюнки, картка з інформацією про гриби-лисички для довідкового бюро, малюнки із зображенням грибів- лисичок і звірят-лисичок.

Хід уроку

І. Повідомлення теми уроку. Передбачення вчителя та учнів (2 хв.)

Учитель. Діти, вам хотілося б потрапити до телепередачі? Сьогодні ваше бажання здійсниться. Я пропоную вам взяти участь у телепередачі „Цікаві пригоди лисичок". Сподіваюся, що ви пригадаєте все, що вивчили про звуки і букви, безпомилково будете будувати звукові моделі слів, правильно і виразно читати, навчитеся читати в особах, вивчите вірш напам'ять.

А чого б ви хотіли навчитися і досягти на сьогоднішньому уроці?

Що ж нам сьогодні знадобиться? (Увага, старанність, знання, дружба і т. д.)

Щоб нас ніхто не побачив і ми не заважали лісовим мешканцям своєю присутністю давайте одягнемо шапки-невидимки.

Учитель виставляє на дошці макет телевізора із кадрами-малюнками „Улюблені ігри лисичок" (додаток 1).

ІІ. Пригода перша „Улюблені ігри лисичок" (6 хв.)

Учитель. Пограємо разом з лисичками в ігри.

1. Гра „мовний пінг-понг"

Учитель ставить учням запитання. За правильну відповідь учні отримують фішку. У кого більше фішок, той переможець.

- З чого складаються речення? Слова?

- На які групи поділяються звуки?

- Скільки голосних звуків в українській мові? Назвіть їх.

- На які групи поділяються приголосні звуки?

- Який звук завжди м'який?

- А які звуки не бувають м'якими?

- Яка буква не позначає жодного звука?

- А яка буква завжди позначає два звуки? Назвіть ці звуки.

- Коли букви „я", „ю", „є" позначають два звуки? Назвіть їх.

2. Гра „Підбери пару"

Учитель. Граємо групами. Вам потрібно до кожного слова підібрати його звукову модель. Експерт першої групи ..., експерт другої групи ...

І група

річка [- = • - •' - - •]

лисичка [- • - •' - - •]

дзвіночки [- •' - = •]

чапля [= •' - - •]

ІІ група

черепаха [•' - • = •]

качка [- • - • - •' - •]

овочі [- • - •' - = •]

черешня [- •' - - •]

Учні підбирають до кожного слова його звукову модель під керівництвом експерта. Потім експерт кожної групи з'єднує на дошці слова з відповідною моделлю Колективна перевірка.

3. Гра „Зашифровані слова"

Хто більше прочитає правильно слів, той переможець.

сеончко (сонечко)

личксиа (лисичка)

четверик (черевик)

квокча (квочка)

лчико (личко)

чибчук (чубчик)

ІІІ. Пригода друга „Співаночки лісових дзвоників" (5 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок. Чути звуки дзвіночка (додаток 2).

1. Чиї ж це такі гарні пісеньки-співаночки?

2. Робота над віршем П. Короля „Дзвоники" (Буквар К. Прищепа, В. І. Колісниченко, с. 115).

а) Виразне читання вчителем.

б) Словникова робота.

Хто пояснить значення слова співаночки?

в) Самостійне читання учнями.

г) Запитання:

Що робили дзвіночки? Як вони співали?

д) читання за диктором.

Учитель читає разом з учнями: учитель - голосно, учні - тихіше.

е) Читання дівчатками і хлопчиками: дівчатка читають перший рядок, хлопчики - другий, дівчатка - третій, хлопчики - четвертий.

є) Гра „Рибалка"

Учні-„рибки" стараються прочитати без помилок, щоб їх „не спіймали" учні-„рибалки", які уважно слідкують і виправляють допущені помилки.

ж) Вибіркове читання: прочитати слова із звуком [ч].

IV. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали - сіли, встали - сіли,

От уже й розвеселили,

Нумо всі, нумо всі

Потанцюймо по росі!

V. Пригода третя „Лісова зустріч" (8 хв.)

Учитель міняє у телевізорі кадр-малюнок (додаток 3).

1. Учні читають на дошці.

Чистенькі, гарненькі, руденькі лисички пішли в ліс. І раптом...

Діти висловлюють свої міркування.

А що ж насправді трапилось з лисичками, нам розповість у своєму вірші Ліна Біленька.

2. Робота над віршем Л. Біленької (с. 115)

а) Виразне читання вчителем.

б) Читання учнями інформації про гриб-лисичку у довідковому бюро.

Їстівний гриб

Лисичка

Гриб має лійкоподібну шапочку з нерівними, хвилястими краями.

Пластинки вузькі. Шапочка плавно переходить у ніжку. Колір усього гриба - ясно-жовтий або блідо-оранжевий.

в) Робота над омонімами.

На дошці стоять картинки із зображенням грибів-лисичок і звірят-лисичок, під картинками підписи лисички. Учні розглядають картинки і читають підписи.

Як пишуться і звучать слова лисички?

А яке значення цих слів?

Які ще слова ми з вами знаємо, що звучать і пишуться однаково, а значення мають різне? (Коса, ключ, лист, голка.)

г) Самостійне читання учнями.

д) Запитання.

Який гриб знайшла лисичка?

А що було потім?

Як ви гадаєте, лисича зрізала гриб?

А як би ви зробили на її місці. Чому?

е) Читання „дощиком" по одному реченню. Підбір заголовка.

є) Робота над виразністю.

Знайдіть і прочитайте слова гриба.

З якою інтонацією і силою голосу треба їх читати? Прочитайте.

А решта слів - це слова автора. Як ми їх прочитаємо: запитуючи, розповідаючи чи прохаючи? Прочитайте.

ж) Читання в особах:

перший рядок учнів читає слова гриба, а другий рядок - слова автора;

читання в парах;

гра „Кращі читачі".

Учні читають вірш в парах вголос перед усім класом.

VI. Фізкультхвилинка (1,5 хв.)

Все у лиски вже в порядку.

Вийшла лиска га зарядку.

Лапки вгору, лапки вниз,

Подивилась вона скрізь.

І на місці пострибала,

Й присідала, і вставала.

Головою прокрутила,

Вітрячка вона зробила,

Потім лапки опустила

І взялась собі за діло.

VII. Пригода четверта „Лисички-черепушки" (8 хв.)

Змінюється у телевізорі кадр-малюнок (додаток 4).

а) Виразне читання вчителем.

б) Самостійне читання учнями.

в) Запитання:

Де лисички умивали свої личка?

Що ще мили лисички?

Як Т. Іщенко назвала лисичок? Чому?

Чи хотіли б ви брати приклад з лисичок? Чому?

З яким із віршів схожий цей вірш? Чому?

г) Читання „Ланцюжком" по першому рядку.

д) Читання в парах.

е) Учні першого рядка читають перший рядок вірша, учні другого рядка - другий рядок і т. д.

є) Гра „Закінчи рядок".

Учитель читає початок рядка, а учні його закінчують. Учитель читає рядки не по порядку.

ж) Читання хором через рядок: перший рядок вірша учні читають, другий рядок розповідають напам'ять і так до кінця вірша, а потім навпаки - перший рядок вірша розповідають напам'ять, а другий рядок читають і т. д.

з) Повторення вірша по пам'яті хором, самостійно.

и) Гра „Диктор телебачення".

Учні читають вірш напам'ять.

VIII. Підсумок уроку. Рефлексія (3 хв.)

Пригоди закінчилися. Знімаймо шапки-невидимки і повертаємось до класу.

Я дякую вам за старанність, активну роботу на уроці.

Чого ви навчилися на уроці? Що нового дізналися?

Що було найцікавішим?

А що викликало у вас труднощі?

Чи збулися ваші передбачення? Чому?

Над чим слід вам ще попрацювати?

Що б ви побажали собі на наступний урок?