Вивчення антонімів

Серед різноманітних видів вправ під час вивчення лексики важливе місце посідають вправи з антонімами, мета яких — зба­гатити словниковий запас учнів, виробити в них уміння яскраво і образно висловлювати свої думки. Крім того, виконуючи вправи з антонімами, школярі користуються такими логічними операціями, як порівняння, зіставлення, протиставлення, які сприяють розвиткові розумових здіб­ностей дітей.

За програмою 1—4 класів учні повинні навчитися зі­ставляти слова, протилежні за значенням, і розуміти їх, здійснювати спостереження за роллю антонімів у реченні, використовувати антоніми у своєму мовленні. Отже, про­грама передбачає практичне ознайомлення учнів з антоні­мами.

Для того щоб навчити дітей розрізняти антоніми і пра­вильно користуватися ними у своєму-мовленні, потрібні спеціальні вправи, які залежно від поставленої мети можуть проводитися на окремих словах, словосполучен­нях, реченнях і зв'язних текстах.

У роботі з антонімами використовуються такі види вправ:

• виділення з речення чи тексту слів з протилежним значенням (антонімів) і групування антонімів парами;

• добір антонімів до поданих слів;

• заміна в тексті виділених слів антонімами;

• дописування речень словами, які мають антоніміч­ний смисл;

— складання речень з антонімами. Ознайомлення дітей зі словами протилежного значення починається з організації спостереження за вжитими в ре­ченні антонімами. Вчитель пропонує знайти слова з про­тилежним значенням у прислів'ях: Від маленької іскри може загорітися великий ліс. Для щастя свого народу не страшно у вогонь і в воду. Спостереження за вживанням антонімів у прислів'ях можна організувати на уроках читання.

Вправи на спостереження за вживанням антонімів мо­жуть виконуватися учнями під час вивчення граматичного матеріалу, зокрема іменника, прикметника, дієслова, при­слівника.

Важливо показати дітям, що антонімами можуть бути тільки ті слова, які належать до однієї і тієї ж частини мо­ви. З цією метою вчитель пропонує дітям дописати з довід­ки антоніми до поданих слів: високий, шум, низько, смі­ятися, плач. (Довідка: тиша, високо, низький, сміх, пла­кати).

Звичайно, робота над антонімами не обмежується тіль­ки виділенням чи добором їх із готового матеріалу. Важ­ливо виробити в учнів уміння вживати антоніми у своєму мовленні. З цією метою вчитель використовує різні варіан­ти вправ, серед них:

а) дібрати до поданих слів антоніми, записати їх: зима —..., старий —..., чорний —...; б) у словосполученнях чи реченнях замінити виді­лені слова антонімами: радісна подія, зимові канікули, ле­дачий хлопчик або Почався урок. У класах і в коридорах — тиша. Замовк шкільний радіовузол, стихла музика. Школярі працюють;

в) до поданих словосполучень дібрати антонімічні сло­восполучення: темна ніч —... .,., хвалять за працю —... ..., весняний ранок — … … ;

г) продовжити почате речення антонімами: Як є поча­ток, то й ... буде. Де багато слів, там ... діла;

д) складання невеличких зв'язних текстів із викори­станням у них антонімів (наприклад, про спортивні змаган­ня, роботу на пришкільній ділянці тощо).

Як і під час роботи над синонімами, при вивченні анто­німів учитель зобов'язаний показати дітям, що вибір ан­тонімів часто визначається контекстом. Це зумовлено тим, що багатозначні слова можуть утворювати кілька антоні­мічних пар. Так, наприклад, до слова солодкий можна ді­брати кілька антонімів: солодкий — гіркий (перець), солод­кий — кислий (виноград), солодкий — солоний (огірок).

Працюючи з антонімами, учитель разом з тим повторює синоніми. Для цього найкраще використовувати комбіно­вані вправи: учні спочатку добирають до поданих слів си­ноніми, а потім антоніми, як-то: сумний, зажурений, по­хмурий — веселий; цікавий, захоплюючий — нудний. Як видно з наведених прикладів, до кількох синонімів можна дібрати один антонім. Однак з допомогою антонімів можна показати дітям різницю в значенні синонімів. Наприклад, різницю в значенні синонімів плакати й ридати можна по­казати за допомогою антонімів сміятися й реготати.

Найважливішою частиною лексичної роботи у ході написання учнями творів є робота з синонімами. Система практичних вправ з синонімами складається з наступних елементів.

1) Знаходження синонімів у прочитаних текстах, з'ясування відтінків їх значень.

Балакуни

Будував Базіка дім — сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав: язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:

— Скоро будуть стіни й стеля!

Говорун клав на словах з жесті цинкової дах.

І Патякало не плакав:

— Я усе покрию лаком.

Балакун все щебетав, нахвалявся, обіцяв

для гостей спекти в печі пиріжки та калачі.

В дім без вікон, без дверей

Лепетун скликав гостей.

(О, Сенатович)

— Назвіть героїв вірша. Чим вони схожі? Що ви можете сказати про слова, що називають цих героїв?

2) Підбір синонімічного ряду до даного слова (використовуються словники). Мати — матуся, матінка, неня, ненечка, мама, берегиня.

3) Підбір конкретного синоніма (вимагання певного відтінку значення слова).

4) Виправлення мовних помилок, заміна одного слова іншим, більш вдалим у даному тексті.

— Розташуйте синоніми, збільшуючи, підсилюючи їх значення, чи навпаки.

Учням пропонується група слів: великий, здоровенний, величезний гігантський, маленький, невеликий, крихітний.

Дається завдання скласти з деякими синонімами речення, які підкреслюють їх значення. Наприклад: "Гігантські хвилі колихали море ", "З-під снігу вигулькнув крихітний пролісок ".

Робота з антонімами

Антоніми — це слова з протилежним значенням, які використовуються для підкреслення контрасту, яскравості образів у творі. Система практичних вправ з антонімами.

1) Добір антонімів до даного слова (використовується словник): ніжність —..., цікавий

— ... (Виконуючи такого роду вправи, діти намагаються підставити до слова з протилежним значенням частку "не", тому потрібно скерувати учня на пошук вдалого слова).

2. Складання речень з парою антонімів.

3. Підбір антонімів до багатозначних слів, свіжий вітер — теплий вітер свіжа газета — стара газета свіжі яблука — сушені яблука