Подання домашнього завдання
Інструктаж учнів щодо виконання домашнього завдання розпочинається з оголошення його змісту. Це короткий, але важливий момент уроку, що пов'язує класну і домашню роботи школярів. Тому завдання додому треба давати своєчасно (необов'язково в кінці уроку) і зосереджувати на ньому увагу всіх учнів. Іноді доцільно робити це і в середині уроку, наприклад, одночасно з оголошенням самостійного завдання на уроці.
Інструктуючи, необхідно чітко зазначити: а) що треба прочитати (вивчити чи переглянути) перед розв'язуванням задач, прикладів; б) як виконувати завдання: усно чи письмово; в) як розв'язувати задачу: числовим виразом чи окремими діями.
Крім цього, учитель повинен додатково пояснювати окремі моменти у розв'язанні прикладів і задач, заданих додому, якщо в цьому виникає потреба.
Додаткові пояснення охоплюють такі види роботи: читання тексту задачі і пояснення нових термінів (слів); розбір задачі (який може супроводжуватись її схематичним записом) і складання (усно) плану її розв'язання; визначення подібних вправ, що були опрацьовані раніше; розв'язання для зразка одного з прикладів домашнього завдання; повторення правил, на основі яких виконується обчислення; вказівки щодо розміщення записів у зошитах та ін.
Заслуговує на увагу подання учням орієнтирів для самоконтролю під час виконання домашніх завдань.
Розглянемо детальніше питання змісту й організації домашньої роботи. Самостійне виконання дітьми домашніх завдань було й залишається важливою ланкою навчання математики. Воно сприяє розвитку та закріпленню знань учнів, формуванню їхніх умінь і навичок, привчає дітей до систематичної і наполегливої праці.
Дискусія про те, давати чи не давати молодшим школярам завдання додому, не має достатніх підстав. Немає сумніву в тому, що за належної організації навчальної діяльності учнів програмний матеріал у початкових класах можна опрацювати на уроках. Проте добитися високого рівня навичок самостійної роботи в оволодінні математичним матеріалом, зокрема в розв'язуванні задач, без домашньої самостійної роботи майже неможливо.
Розділ IV. Складові частини уроку математики. Методи вивчення нового матеріалу 78
А отже, не можна вести мову і про забезпечення надійної основи для подальшого вивчення математики в середніх класах.
Домашня робота — це самостійне виконання учнями навчальних завдань поза уроками. Молодші школярі виконують її вдома або в групі продовженого дня. Тому таку навчальну роботу називають самопідготовкою.
Домашні завдання з математики за обсягом мають бути такими, щоб учні 2 класу встигли їх виконати за 15-20 хв, 3 класу — за 25-30 хв, 4 класу — 30—35 хв. Учням першого класу чотирирічної початкової школи домашніх завдань не задають. А на вихідні та святкові дні не дають завдань усім молодшим школярам.
Найпоширенішим видом самостійної роботи вдома є розв'язування прикладів і задач. Іноді пропонується завчити напам'ять яку-небудь таблицю або правило. Варто посилити елемент творчості у виконанні домашніх завдань, практикувати додаткову роботу над задачею, що розв'язувалась на уроці: змінити числові дані чи запитання; скласти і розв'язати подібну чи обернену задачу до даної та ін. Цінними щодо усвідомлення структури арифметичної задачі є вправи на складання і розв'язування простих задач на певну дію, за поданими числами, на задану функціональну залежність між величинами. Бажано також збільшити кількість завдань на побудову і моделювання геометричних фігур та вимірювання.
Види і зміст самостійної роботи з математики вдома доцільно урізноманітнювати. Проте це стосується всього комплексу домашніх завдань на тиждень або чверть. А ті завдання, які пропонуються на один день, мають бути більш-менш однакового змісту. Різноплановість короткочасних завдань розпорошує увагу дітей і призводить, як правило, до перевантаження. Крім цього, створюються додаткові труднощі під час пояснення та їх перевірки.
Не слід намагатися охопити домашнім завданням всі питання, що розглядаються в класі: теоретичний матеріал, приклади, задачі, практичні вправи. Навчальна праця дітей удома буде ефективною, якщо вони працюватимуть 15—25 хв щоденно над якимось одним поняттям, обчислювальним прийомом.
Добір матеріалу для закріплення вдома визначається головною метою проведеного уроку чи темою, що вивчається або повторюється.
Один-два рази на тиждень варто пропонувати дітям розв'язувати приклади, виконувати вправи на опрацювання способу обчислення чи на формування обчислювальних умінь і навичок; один-два рази на тиждень учні розв'язуватимуть удома лише задачі. Якщо учням пропонуються тільки задачі, то їх має бути три. Дві задачі є обов'язковими для всіх учнів, третя — для бажаючих.
Один-два рази на місяць для домашньої роботи варто пропонувати повторне розв'язування 3 — 4 задач. Розв'язування однієї з них (за власним вибором) діти записують у зошит, решту розв'язують усно. У процесі перевірки вчитель може запропонувати учневі розв'язати будь-яку із заданих додому задач,
Методика викладання математики в початкових класах 79
Окремим видом домашніх завдань може бути опрацювання теоретичного матеріалу, заучування таблиць напам'ять, виконання практичної роботи (вимірювання, креслення, вирізування). Чергування видів завдань не означає, що треба повністю відмовитися від комбінованих завдань. Домашні завдання можуть вміщувати не тільки ті питання, які вивчалися на уроці, а й самостійне вивчення нового матеріалу, зокрема у III — IV класах.
Учитель керує самостійною домашньою роботою школярів як безпосередньо (інструктує дітей, як виконати певне домашнє завдання), так і опосередковано (організовує допомогу вихователів і батьків). Батьки, як і вихователі, повинні знати, де і як діти мають занотовувати зміст домашніх завдань; як оформляти записи в зошиті; який матеріал слід опрацювати досконало, а з яким тільки ознайомитися; як допомогти дочці чи синові, якщо нони не можуть розв'язати задачу або оволодіти обчислювальним прийомом; у чому полягає контроль за виконанням завдань і як його здійснювати. Крім цього, вчитель ознайомлює батьків з нормативами часу, що відводиться на виконання завдань, з орієнтовним режимом дня та ін.
У діючих підручниках позначено номери завдань для домашньої самостійної роботи. Однак це не вимога. Остаточно обсяг і зміст домашнього іаидання встановлює вчитель, враховуючи особливості кожного учня зокрема і класу загалом.
- §1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- §2. Методика початкового навчання математики та інші науки -
- §3. Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики
- §4. Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
- §5. Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- §6. Математична підготовка дітей в дитячому садку
- §7. Наступність у навчанні математики між початковими і 5—6 класами
- §8. Підручник — основний засіб навчання математики в початкових класах
- §9. Предметне й табличне унаочнення. Використання и структурних схем і малюнків. Дидактичні матеріали
- 16 Кг?, на 20 кг більша
- §10. Інструменти, прилади й моделі, технічні засоби навчання
- §11. Засоби зворотного зв'язку
- §12. Контроль, корекція та закріплення знань учнів
- Перевірка домашньої роботи
- Усне опитування
- Усні обчислення
- Звичайні приклади
- Завдання ущільненого характеру
- Ігри та ігрові форми завдань
- §13. Методика опрацювання нового матеріалу
- §14. Закріплення й узагальнення знань учнів
- Подання домашнього завдання
- Підсумок уроку
- Підготовка вчителя до уроку
- §15. Огляд інших різновидів уроків математики
- §16. Форми організації навчання учнів математики на уроці
- §17. Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів з математики
- Підсумкове оцінювання знань, умінь і навичок
- §18. Особливості уроку математики в 1 класі
- §19. Нумерація чисел в межах 10
- §20. Додавання і віднімання в межах 10
- §22. Складання та засвоєння таблиць додавання і віднімання з переходом через десяток
- §24. Усне і письмове додавання та віднімання в межах 100 шд
- §25. Складання і засвоєння таблиць множення та ділення
- §26. Нумерація чисел 101-1000
- §27. Додавання і віднімання в межах 1000
- §29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- §29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- §30. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- §31. Додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- §32. Множення і ділення багатоцифрових чисел
- §33. Вимірювання довжини і площі
- §34. Ознайомлення з масою тіл
- §35. Формування часових уявлень в учнів. Ознайомлення з поняттям швидкості
- §36. Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач
- §37. Складові процесу розв'язування задач
- §38. Культура запису розв'язань задач
- §38. Культура запису розв'язань задач
- §39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- §39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- §40. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування
- §41. Розв'язування типових задач
- §42. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені задачі
- §43. Ознайомлення з частинами
- §44. Ознайомлення з дробами
- §44. Ознайомлення з дробами
- §45. Числові вирази. Числові рівності і нерівності. Вирази зі змінною
- §46. Рівняння. Нерівності зі змінною
- §47. Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- §48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- §48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- §49. Формування уявлень про лінії і відрізки
- §50. Ознайомлення з кругом і многокутником.
- §51. Математичні ранки
- III. "Риболови".
- IV. "Розв'яжи задачу-вірш".
- § 52. Математичні олімпіади
- § 52. Математичні олімпіади
- §53. Виховна ефективність уроку математики
- §54. Планові та стихійно-причинні виховні моменти на уроках математики
- §55. Перші кроки в створенні методики арифметики. Метод вивчення чисел і метод вивчення дій
- §56. Початкова математична освіта в 1920—1990 роках
- §57. Початкова математична освіта в Україні
- §57. Початкова математична освіта в Україні
- §1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики......................8