Ігри та ігрові форми завдань
До цього виду завдань належать не тільки ігри чи ігрові ситуації, а й завдання з елементами контролю чи змагання.
1. Кругові приклади. їх складають так, щоб перший компонент кожного наступного був результатом попереднього. Результат останнього прикладу дорівнює першому компоненту першого прикладу. Приклади можуть бути як на одну, так і на дві дії.
а) 40-13 62-22 13 + 65 90-60 1+61 27-14 78+12 30-29
б) 54 - 54 : 9 72 : 9 • 8 64-2-5 44 + 9-4 80 - 40 : 5 48 - 32 : 8
2. Цікаві квадрати (мал. 21). Заповнення цікавих квадратів не дуже легка справа для усних обчислень, але в шкільній практиці вони використовуються. Тому треба вміти добирати числа, щоб вони утворювали цікавий квадрат. Для цього беруть 9 членів арифметичної прогресії, наприклад, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29. '
Розділ IV. Складові частини уроку математики. Методи вивчення нового матеріалу 56
Три середніх члени записують по діагоналі квадрата (у нашому прикладі 14, 17, 20), біля найбільшого з них (20) записують найменше число прогресії (5). Це — основа цікавого квадрата. Далі числа квадрата визначають обчисленням:
14 + 17 + 20 = 51 (сума чисел стовпців чи рядків квадрата);
5 + 20 = 25, 51 — 25 = 26. Отже, у нижній порожній клітці треба записати число 26. Наступним обчисленням можна знайти ліве число середнього ряду і т. д.
Числа квадрата, що становлять його основу, записує вчитель, а доповнюють учні. Гру краще організувати у вигляді командних завдань між рядами парт.
Учителі практикують ігри "Арифметичне лото", "Задумані числа", "Кращий обчислювач", "Естафета", "У кожного своє число". Завдання з термінологічним спрямуванням
Молодші школярі засвоюють математичну термінологію шляхом наслідування мови вчителя та в процесі виконання відповідних вправ. Навчальна ефективність таких вправ значно посилюється, якщо їх виконувати з опорою на записи термінів, що вивчаються, на дошці чи на окремих аркушах. Це забезпечує правильне співвіднесення термінів і відповідних математичних понять, дає змогу учням не тільки сприймати терміни на слух, а й самостійно читати їх. Наведемо зразки вправ.
1. Прочитайте завдання і виконайте потрібні обчислення. Відповіді ^повідомляйте усно.
Зменшити 32 на 7; 2; 9. Збільшити 8 на 8; 32; 69. На скільки 9 менше від 99; 81; 70? Знайти різницю чисел 85 і 7.
Як дізнатися, на скільки одне число менше від іншого? (Навчальний момент).
2. Знайдіть результат дії над кожною парою поданих чисел (табл. 9).
3. Прочитайте приклади по-різному, використовуючи зазначені слова (табл. 10, 11).
4. Обчисліть вирази, в яких від'ємник дорівнює 8.
8+12 63-8 43 + 8 42-(3+ 5) 60 - (8 + 1)
12-8 8-5 50-8 (65 - 8) + 4 60 — (14 — 6)
5. Вправи на закріплення усної і письмової нумерації (в межах 100):
Таблиця 9
Таблиця 10
Числа | Що знайти |
24 і 8 | різницю |
24 і 8 | частку |
24 і8 | суму |
6 і 3 | добуток |
6 і 3 | частку |
18 і 6 | частку |
18 і 5 | добуток |
9 + 3= 12 | 14-6 = 8 |
додати | мінус |
збільшити | різниця |
плюс | зменшити |
сума | відняти |
Методика викладання математики в початкових класах 57
Таблиця 11
13-6 = 7 | 3-7 = 21 | 42 : 6 = 7 |
відняти | помножити | частка |
на ... більше | добуток | ділене, дільник |
на ... менше | збільшити | поділити |
зменшити | взяти ... разів | зменшити |
Назвіть числа, які можна утворити з двох десятків і одноцифрових чисел.
Назвіть числа другого десятка, четвертого десятка.
Запишіть усі числа сьомого десятка.
Назвіть сусідів кожного круглого числа.
Для засвоєння таблиць і формування обчислювальних навичок у шкільній практиці застосовуються математичні диктанти. У початкових класах математичні диктанти проводяться на різних етапах уроку. Вони є добрим засобом зворотного зв'язку між учителем і учнями. Виконуючи завдання диктантів, діти стають більш організованими, швидше зосереджуються. Проведення математичних диктантів на етапі усних обчислень сприяє не тільки розвитку навичок обчислення, а й підвищенню їх математичної культури, збагаченню математичної мови.
Текст математичних диктантів учитель повинен записати у плані-конспекті уроку.
У математичних диктантах учні часто записують не тільки відповіді, а й числові вирази. Проте на етапі усних обчислень вони здебільшого зазначають лише відповіді. Тому результати диктанту слід аналізувати відразу ж після його проведення. На виконання завдань відводиться 1—3 хв. Оскільки арифметичні операції за складністю різні, то диктант треба проаналізувати, щоб паузи були потрібної тривалості.
Взагалі бажано визначити провідну тему математичного диктанту (розв'язування задач певного виду; вправ, пов'язаних з математичною термінологією; вправ на застосування певного прийому обчислень та ін.).
Подамо зразок математичного диктанту, пов'язаного з математичною термінологією.
1. Знайдіть різницю чисел 92 і 80.
2. Зменшуване 78, від'ємник 70. Знайдіть різницю чисел.
3. Зменшіть число 62 на 11.
4. Від числа 45 відніміть 25. Яке число отримали?
5. Сума двох чисел 84. Другий доданок 41. Знайдіть перший доданок.
6. У змаганнях взяло участь 48 хлопчиків, а дівчаток — на 28 менше. Скільки дівчаток взяло участь у змаганнях?
Вправи на засвоєння питань теорії арифметичних дій. Чимало із завдань для усних обчислень можна і треба підпорядковувати засвоєнню властивостей арифметичних дій, зв'язку між результатами і компонентами арифметичних58
Розділ IV. Складові частини уроку математики. Методи вивчення нового матеріалу 58 дій, прийомів послідовного множення і ділення та округлення при додаванні і відніманні.
1. Знайдіть добутки, використовуючи переставляння множників.
25-3-4 7-5-2 2-14-50
2. Знайдіть частки, застосовуючи спосіб послідовного ділення
80:16 256:8 120:15
3. Знайдіть суму, округлюючи один з доданків.
273 + 198 588 + 340 399 + 176
4. Знайдіть різницю, округлюючи зменшуване або від'ємник.
597-140 383-196 647-289
5. Розв'яжіть рівняння на знаходження від'ємника і діленого.
х-5 = 25 17-х =8 х + 4=12 44-х =20
х:5=20 20:х=4 х-4=12 42 + х=96
Задачі. У навчанні молодших школярів важливе значення має як письмове, так і усне розв'язування задач. Розв'язуючи задачі письмово, діти краще уявляють план задачі і дії, за допомогою яких вона розв'язується, а тому глибше засвоюють спосіб розв'язування. Проте усно можна більше розв'язати задач. А це важливий фактор у навчанні.
Певну роботу над задачами проводять і на етапі усних обчислень. Можна, звичайно, розв'язувати короткі текстові задачі на одну-дві дії, умову яких учні сприймають на слух, але значно краще практикувати такі форми роботи, які спираються на зорові образи. З цією метою використовують таблиці із зображенням предметів (або їх назви) і їх числовими характеристиками (мал. 22). Доцільно розглядати не ізольовані пари предметів, а в сукупності. У цьому разі більш виразна роль запитання для вибору потрібних чисел.
Мал. 22
Запитання: На скільки легша курка від зайця? Курка від вівці? У скільки разів заєць легший від вівці? Кріль від поросяти? На скільки вівця важча від двох зайців? Скільки кілограмів важать вівця і порося разом?
Під час усних обчислень широко застосовується усне розв'язування задач з опорою на їх короткий запис. Така опора не потребує багаторазового
Методика викладання математики в початкових класах 59
повторення умови, а в деяких випадках учні спроможні сприйняти задачу безпосередньо за малюнком і числовими даними таблиці.
Хлопчик наловив окунів і щук. За числовими даними (мал. 23) обчислити, скільки окунів і щук він спіймав разом.
Мал. 23
Усні геометричні вправи. На етапі проведення усних обчислень варто практикувати усні вправи геометричного змісту. Таку роботу бажано проводити хоча б раз на тиждень. Організовують її, як правило, за наперед підготовленими таблицями. Здебільшого геометричні вправи мають комплексний характер.
Завдання з логічним навантаженням. Цікаві задачі, завдання підвищеної складності найчастіше практикують на етапі закріплення, але час від часу їх варто використовувати під час усних обчислень. У цьому разі бажано, щоб їх зміст був наближений до теми уроку.
Наведемо зразки різновидів задач, які доцільно пропонувати для усних обчислень.
Задачі-жарти (Брат з'їв 4 сливи, а сестра — 3. Скільки слив з'їла їхня бабуся?).
Задачі, при розв'язуванні яких треба враховувати обставину, не зазначену її тексті ( У сім'ї троє синів. Кожен має сестру. Скільки всього дітей у сім'ї?).
Задачі на знаходження всіх можливих відповідей. (1. В ящику було З червоні і 3 зелені палички. Хлопчик узяв 4 палички. Якого кольору вони могли бути? Скільки паличок кожного кольору взяв хлопчик? 2. Назвіть всі двоцифрові числа, які можна утворити за допомогою цифр 2, 5, 9).
Знаходження закономірностей або їх "порушників".
1. У кожному рядку знайдіть зайву величину.
23 м 4 см 18 дм 10 кг
5 с 7 год 4 грн. 15 хв
14 т 16 кг 30 км 40 г
2. Яке число в кожному рядку не є результатом таблиць множення?
6 12 18 20 23 30
7 14 21 28 32 37
4 6 8 12 17 24
Розділ IV. Складові частини уроку математики. Методи вивчення нового матеріалу 60
3. У кожному рядку знайдіть зайву фігуру (мал. 24).
Мал. 24
Головоломки. Застосовуючи знаки дій і дужки, записати числа 2, 3 і 4 трьома трійками.
Висловлення. Висловлення або твердження бувають правильними і неправильними. "Усі птахи мають крила" — правильне висловлення, а висловлення "Усі кити вміють літати" — неправильне.
Які з поданих тверджень правильні, а які — ні?
1. У кожному прямокутнику протилежні сторони рівні.
2.33 + 57 = 80.
3. 23-8 > 16.
4. Чи завжди правильне твердження, що один з місяців року має 28 днів?
- §1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- §2. Методика початкового навчання математики та інші науки -
- §3. Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики
- §4. Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
- §5. Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- §6. Математична підготовка дітей в дитячому садку
- §7. Наступність у навчанні математики між початковими і 5—6 класами
- §8. Підручник — основний засіб навчання математики в початкових класах
- §9. Предметне й табличне унаочнення. Використання и структурних схем і малюнків. Дидактичні матеріали
- 16 Кг?, на 20 кг більша
- §10. Інструменти, прилади й моделі, технічні засоби навчання
- §11. Засоби зворотного зв'язку
- §12. Контроль, корекція та закріплення знань учнів
- Перевірка домашньої роботи
- Усне опитування
- Усні обчислення
- Звичайні приклади
- Завдання ущільненого характеру
- Ігри та ігрові форми завдань
- §13. Методика опрацювання нового матеріалу
- §14. Закріплення й узагальнення знань учнів
- Подання домашнього завдання
- Підсумок уроку
- Підготовка вчителя до уроку
- §15. Огляд інших різновидів уроків математики
- §16. Форми організації навчання учнів математики на уроці
- §17. Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів з математики
- Підсумкове оцінювання знань, умінь і навичок
- §18. Особливості уроку математики в 1 класі
- §19. Нумерація чисел в межах 10
- §20. Додавання і віднімання в межах 10
- §22. Складання та засвоєння таблиць додавання і віднімання з переходом через десяток
- §24. Усне і письмове додавання та віднімання в межах 100 шд
- §25. Складання і засвоєння таблиць множення та ділення
- §26. Нумерація чисел 101-1000
- §27. Додавання і віднімання в межах 1000
- §29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- §29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- §30. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- §31. Додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- §32. Множення і ділення багатоцифрових чисел
- §33. Вимірювання довжини і площі
- §34. Ознайомлення з масою тіл
- §35. Формування часових уявлень в учнів. Ознайомлення з поняттям швидкості
- §36. Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач
- §37. Складові процесу розв'язування задач
- §38. Культура запису розв'язань задач
- §38. Культура запису розв'язань задач
- §39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- §39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- §40. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування
- §41. Розв'язування типових задач
- §42. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені задачі
- §43. Ознайомлення з частинами
- §44. Ознайомлення з дробами
- §44. Ознайомлення з дробами
- §45. Числові вирази. Числові рівності і нерівності. Вирази зі змінною
- §46. Рівняння. Нерівності зі змінною
- §47. Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- §48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- §48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- §49. Формування уявлень про лінії і відрізки
- §50. Ознайомлення з кругом і многокутником.
- §51. Математичні ранки
- III. "Риболови".
- IV. "Розв'яжи задачу-вірш".
- § 52. Математичні олімпіади
- § 52. Математичні олімпіади
- §53. Виховна ефективність уроку математики
- §54. Планові та стихійно-причинні виховні моменти на уроках математики
- §55. Перші кроки в створенні методики арифметики. Метод вивчення чисел і метод вивчення дій
- §56. Початкова математична освіта в 1920—1990 роках
- §57. Початкова математична освіта в Україні
- §57. Початкова математична освіта в Україні
- §1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики......................8