Перевірка домашньої роботи
Щоб цей вид навчальної роботи був справді корисним і ефективним, потрібно звертати увагу на активізацію діяльності учнів під час перевірки
Розділ IV. Складові частини уроку математики. Методи вивчення нового матеріалу 44
домашньої роботи. Виконувати перевірку треба швидко, чітко, часто змінюючи форму.
Ні в якому разі не можна погодитися з учителями, які вважають, що перевіряти в класі домашні завдання не варто, оскільки вчитель перевіряє зошити. Якщо не перевіряти домашні завдання, то втрачається виховне значення роботи.
Щоб перевірка не перетворювалась на нудну для школярів роботу, треба уникати одноманітності в її проведенні. Залежно від мети уроку і змісту домашнього завдання перевірка може бути повною, вибірковою або зводитись до констатування самого факту, що завдання виконано. Форми перевірки чергуються протягом тижня. Причому повна і вибіркова перевірки, як правило, поєднуються з опитуванням учнів та з усними обчисленнями.
Повна перевірка займає 5 — 6 хв уроку і найчастіше проводиться так: один-два учні записують, користуючись підручником, розв'язання задач або обчислення виразів на дошці. Інші в цей час вправляються в усних обчисленнях або під керівництвом учителя перевіряють правильність обчислення решти виразів. Варто запропонувати дітям прочитати один з виразів з повним поясненням способу обчислення. Потім увага учнів звертається на записи, що є на дошці. Той, хто записав розв'язання задачі, коротко повторює її умову, повідомляє план її розв'язання і повну відповідь. Весь клас перевіряє розв'язання задачі на дошці, кожний має звірити відповідь зі своєю. Відповідно до запису розв'язання задачі на дошці, вчитель нерідко ставить одне-два запитання для уточнення якості роботи. Потім він дає додаткові завдання (необов'язково за темою домашнього завдання) і виставляє учню оцінку.
Під час вибіркової перевірки звертається увага на задачі і вправи, що важливі для усвідомлення теоретичного матеріалу даного уроку. Тренувальні завдання в цей час перевіряють побіжно — читають лише відповіді. Для вибіркової перевірки достатньо 3-5 хв уроку. Вчитель пропонує спочатку одному-двом учням підготувати матеріал для перевірки: записати на дошці розв'язання певних прикладів або задачі повністю чи частково, але щоб було достатньо даних для пояснення та коментування вправи. Поки діти готують записи, класовод фронтально опитує решту дітей. Вибіркову перевірку можна проводити усно. У такому разі школярі відповідають з місця, користуючись записами в зошитах.
Наявність виконаного завдання вчитель з'ясовує, переглядаючи учнівські зошити на партах. (У цей час діти можуть бути зайняті взаємоперевіркою — вони перевіряють правильність розв'язання завдань один в одного). Тут доцільно поставити два-три запитання щодо окремих місць у розв'язанні задач і обчисленні виразів. У 3-4 класах перевірку наявності виконаного завдання можна доручати учням. Відповідальні за цю роботу на початку уроку переглядають зошити учнів свого ряду, потім доповідають учителеві про результати перевірки. Така форма має певне виховне значення: діти відчувають більшу відповідальність перед товаришами, перед колективом за свою роботу вдома. Оскільки ця перевірка короткочасна (1—2 хв), то після неї іноді доцільно проводити п'яти-, семихвилинну самостійну роботу, близьку за змістом до домашньої.
На конкретних зразках розглянемо деякі прийоми перевірки домашньої роботи, що сприяють підвищенню активності учнів, розвитку їхньої
Методика викладання математики в початкових класах 45
самостійності, допомагають зекономити час на уроці. Реалізація таких прийомів найчастіше проводиться на основі попередніх записів на дошці. Перевірка обчислення виразів
1. Перед уроком записати на дошці обчислення виразів домашнього завдання (усіх або кількох). За цими записами учні перевіряють правильність своїх відповідей.
2. Записати на дошці числові значення виразів (у порядку зростання). Учні звіряють їх зі своїми результатами.
3. Записати на дошці вирази. Один-два або кілька учнів по черзі виходять до дошки і записують значення виразів.
4. На дошці записано рівності, одна-дві з них неправильні. Учні знаходять помилки і виправляють їх.
5. Учитель пропонує дітям додати значення всіх виразів і результат порівняти з числом, записаним на дошці (це число і є сумою значень виразів).
6. На дошці подано розгорнутий запис обчислення виразу. За допомогою такого запису треба пояснити хід розв'язування і вказати, на які властивості дій спирається застосований обчислювальний прийом.
7. Перевірити обчислення виразів такими методами: повторно пояснивши хід розв'язування; переставивши доданки чи множники; застосувавши зв'язок між арифметичними діями.
8. На дошці подано записи письмового множення чи ділення. Назвати всі неповні добутки або неповні ділені.
9. Розповісти про порядок виконання дій у виразі з дужками або на сумісні дії першого і другого ступенів.
10. Назвати компоненти і результат одного-двох виразів, наприклад, 84: 21 = 4; 84 — ділене, 21 — дільник, 4 — частка.
11. Прочитати кількома способами рівності, наприклад, 73 - 19 = 54 (від числа 73 відняти 19, буде 54; 73 мінус 19 дорівнює 54; 73 зменшити на 19, буде 54; зменшуване — 73, від'ємник — 19, різниця — 54; 73 більше від 19 на 54).
Перевірку розв 'язання задані можна провести так:
1. На дошці записано розв'язання задачі. Учні звіряють з ним свої записи.
2. Учитель або учень записує на дошці числовий вираз розв'язання задачі або окремі дії, а діти повідомляють план розв'язання і повну відповідь.
3. На дошці записано числові відповіді до кожної задачі. Учні мають звірити їх зі своїми, а потім прочитати повні відповіді.
4. Учитель записує план розв'язання задачі, а учні повинні записати дії, за допомогою яких цей план реалізується.
5. Розповісти, яка залежність існує між величинами, даними в задачі.
6. Один з учнів читає задачу і розповідає, як її слід розв'язувати. Після цього вчитель пропонує записати на дошці числовий вираз або окремі дії розв'язання за умови, що одне з даних задачі змінено. Наприклад, у задачі йшлося про купівлю 6 м тканини; змінити це число на 9 м.
7. Складену задачу перетворити на окремі прості задачі.
8. Скласти задачу аналогічну (обернену, з іншими запитаннями тощо) до тієї, яка розв'язувалася вдома.
Розділ IV. Складові частини уроку математики. Методи вивчення нового матеріалу 46
9. Порівняти розв'язання задачі з домашньої роботи із задачею, яка розглядалася раніше.
Класоводи нерідко показують учням кращі зразки виконання домашнього завдання. Школярам, роботи яких демонструються як кращі, варто виставляти відмінну оцінку в класному журналі. Взагалі доцільно відповіді здного-двох учнів на уроці в процесі пояснення виконання домашніх завдань оцінювати в балах.
- §1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- §2. Методика початкового навчання математики та інші науки -
- §3. Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики
- §4. Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
- §5. Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- §6. Математична підготовка дітей в дитячому садку
- §7. Наступність у навчанні математики між початковими і 5—6 класами
- §8. Підручник — основний засіб навчання математики в початкових класах
- §9. Предметне й табличне унаочнення. Використання и структурних схем і малюнків. Дидактичні матеріали
- 16 Кг?, на 20 кг більша
- §10. Інструменти, прилади й моделі, технічні засоби навчання
- §11. Засоби зворотного зв'язку
- §12. Контроль, корекція та закріплення знань учнів
- Перевірка домашньої роботи
- Усне опитування
- Усні обчислення
- Звичайні приклади
- Завдання ущільненого характеру
- Ігри та ігрові форми завдань
- §13. Методика опрацювання нового матеріалу
- §14. Закріплення й узагальнення знань учнів
- Подання домашнього завдання
- Підсумок уроку
- Підготовка вчителя до уроку
- §15. Огляд інших різновидів уроків математики
- §16. Форми організації навчання учнів математики на уроці
- §17. Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів з математики
- Підсумкове оцінювання знань, умінь і навичок
- §18. Особливості уроку математики в 1 класі
- §19. Нумерація чисел в межах 10
- §20. Додавання і віднімання в межах 10
- §22. Складання та засвоєння таблиць додавання і віднімання з переходом через десяток
- §24. Усне і письмове додавання та віднімання в межах 100 шд
- §25. Складання і засвоєння таблиць множення та ділення
- §26. Нумерація чисел 101-1000
- §27. Додавання і віднімання в межах 1000
- §29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- §29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- §30. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- §31. Додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- §32. Множення і ділення багатоцифрових чисел
- §33. Вимірювання довжини і площі
- §34. Ознайомлення з масою тіл
- §35. Формування часових уявлень в учнів. Ознайомлення з поняттям швидкості
- §36. Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач
- §37. Складові процесу розв'язування задач
- §38. Культура запису розв'язань задач
- §38. Культура запису розв'язань задач
- §39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- §39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- §40. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування
- §41. Розв'язування типових задач
- §42. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені задачі
- §43. Ознайомлення з частинами
- §44. Ознайомлення з дробами
- §44. Ознайомлення з дробами
- §45. Числові вирази. Числові рівності і нерівності. Вирази зі змінною
- §46. Рівняння. Нерівності зі змінною
- §47. Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- §48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- §48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- §49. Формування уявлень про лінії і відрізки
- §50. Ознайомлення з кругом і многокутником.
- §51. Математичні ранки
- III. "Риболови".
- IV. "Розв'яжи задачу-вірш".
- § 52. Математичні олімпіади
- § 52. Математичні олімпіади
- §53. Виховна ефективність уроку математики
- §54. Планові та стихійно-причинні виховні моменти на уроках математики
- §55. Перші кроки в створенні методики арифметики. Метод вивчення чисел і метод вивчення дій
- §56. Початкова математична освіта в 1920—1990 роках
- §57. Початкова математична освіта в Україні
- §57. Початкова математична освіта в Україні
- §1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики......................8