Художній твір як предмет вивчення в початковій школі

Головна мета шкільного навчання - формування особистості учня.  Читання як навчальний предмет має у своєму розпорядженні таке сильнезасіб впливу на особистість, як художня література.  Художня література несе в собі величезний розвиває івиховний потенціал: залучає дитину до духовного досвіду людства,розвиває його розум, облагороджує почуття. Чим глибше і повніше сприйняточитачем той чи інший твір, тим більше вплив на особистість вононадає. Тому в якості однієї з провідних завдань навчання читаннюпрограма висуває завдання навчити сприйняття художньоготвори

Художня література - одне з найважливіших засобів всебічногогармонійного розвитку особистості. Вона надзвичайно розширює життєвий досвідлюдини: допомагає відчути, дізнатися і пережити те, що читач, можебути, ніколи не зможе відчути і пережити в дійсного життя.

Л.І. Біленька справедливо зауважує, що діти ще не приймаютьбезпосередньої участі у багатьох видах діяльності, які формуютьособистість, і тому художня література як своєрідна формапізнання дійсності відіграє у житті дитини особливо важливу роль. [1;с.9]

Художня література сприяє цілеспрямованому літературномурозвитку особистості. В.А. Левін розуміє літературний розвиток як один ізнеобхідних умов становлення людини сучасної культури,самостійно будує своє життя і відповідає за свої вчинки передлюдьми і совістю. [20; с.158]

У процесі читання художніх творів у дитини накопичуєтьсядосвід різноманітних безпосередніх читацьких переживань: по-різномузабарвлених читацьких емоцій - від захоплення до смутку і навіть страху;почуттів, пов'язаних зі сприйняттям творів різних жанрів, стилів,авторів, історичних епох. Дитина знаходить прихильності; реалізує своїуподобання, здійснює читацький вибір; на практиці знайомиться зсистемою Світовий Бібліотеки. [20; с.2131]

Читання художніх творів розвиває мова дітей: збагачує,уточнює і активізує словник учнів на основі формування у нихконкретних уявлень і понять, розвиває вміння висловлювати думки вусній та письмовій формі. [2, с.17]. Цей розвиток здійснюється завдякитому, що художні твори написані літературною мовою, точним,образним, емоційним, зігрітий ліризмом, найбільш відповіднимособливостям дитячого сприйняття. [8; с.9].

На прикладах простих, доступних оповідань діти вчаться розумітизміст твору, його основну думку, знайомляться з діючимиособами, їх характерами та вчинками, оцінюють дані вчинки. Уелементарній формі діти отримують уявлення про образотворчих засобахмови художніх творів. [2; с.17]

''На кожен твір, - писав К.Д. Ушинський, - ми повинні дивитисяяк на вікно, через яке ми можемо показати дітям той чи інший бікжиття''[47; с.594]. І дійсно, художня література єважливим засобом пізнання дітьми навколишнього їх світу. Знання, якіотримують діти під час читання художніх творів - про навколишній світ,про своїх однолітків, про їхнє життя, іграх, пригоди, про природу та їїохороні, початкові відомості з історії нашої Батьківщини - допомагаєнакопичення соціально-морального досвіду дитини [35; с.9].

Таким чином, художня література вирішує не тількиосвітні, але й виховні завдання розвитку особистості учнів.  Читання художніх творів сприяє формуванню моральнихуявлень і виховання почуттів та емоцій у молодших школярів. У хлопціврозширюються конкретні уявлення про ставлення до товаришів. Це допомогаодин одному у спільних справах, у навчанні, грі, посильну працю, у біді,уважне ставлення до навколишніх (рідним, товаришам, знайомим інезнайомим людям), прояв чесності і доброзичливості. Учнізнайомляться з ситуаціями, що потребують високої і моральної готовностілюдини, отримують уявлення про почуття справедливості, скромності, атак само про негативні риси характеру - несправедливості, брутальності іжадібності