Етапи роботи над віршем
Молодші школярі знайомляться з епічними (сюжетними) і ліричними ( у яких з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного) віршами. Відмінність цих типів поетичних творів накладає відбиток на методику їх вивчення і якоюсь мірою на організацію уроків читання.
Так, епічним віршам властивий сюжет, говорячи іншими словами, розвиток подій. До сюжетних відносяться, зокрема, вірші «Помагай» П. Воронька, «Товариші» М. Пригари, «Птиця» Д. Павличка. До цього ж типу належать вірші С. Михалкова «Розмова з сином», Н. Забіли «Хатинка над озером», І. Франка «Спомини». Не всі вони однакові за розміром і ступенем складності сюжету. Це й зрозуміло, адже пропонуються вони учням різних класів, у роботі з якими враховується техніка читання, здатність сприймати й аналізувати прочитане. Проте читання всіх їх будується за однотипною схемою.
Як і інші поетичні твори, сюжетні вірші не позбавлені емоційного авторського ставлення до героя поезії чи об'єкта зображення. Позиція автора у відношенні до описуваних подій наявна в кожному епічному вірші. Вона виявляється в осуді чи схваленні дій героїв. На неї слід орієнтуватися у визначенні провідної думки твору. У віршах для учнів молодших класів ставлення автора до зображуваного часто висловлюється побажаннями, рекомендаціями, адресованими всім, хто читає. Показовим прикладом у цьому є вірш П. Воронька «Помагай». Охарактеризувавши дії хлопчика як такі, що заслуговують наслідування, поет звертається до читача зі словами: «Ось і ти часу не гай — будь, як хлопчик Помагай!» Подібне має місце і у віршах Г. Чубач «Я беру своє відерце», О. Олеся «Два хлопчики» та ін. У таких творах про позитивні вчинки дітей учитель знаходить цікаві, змістовні теми виховуючого характеру. Прищепленню добрих почуттів присвячені вірші П. Бондарчука «Дідусеві рани», М. Рильського «Ким хочеш бути, хлопчику...?», Л. Забашти «Людина починається з добра».
На відміну від епічних віршів у ліричних поезіях немає сюжетного розвитку. У них відтворено переживання поета чи почуття, властиві не тільки авторові твору, а й усім людям. Авторські переживання передаються або в змалюванні картин природи, або в розкритті політичних подій.
У читанках представлені віршовані твори громадянської (соціально-політичного змісту) і пейзажної лірики.
У роботі над творами громадянської-лірики важливо якнайповніше показати головну думку поезії, виявити складові частини ідейного задуму, а також ті висновки, які витікають з описуваного.
Твори пейзажної лірики потребують своєрідного підходу до їх вивчення. Зумовлено це тим, що вірші такого типу невеликі за розміром і передаються в них не події з життя людей, а почуття, пов'язані із змалюванням явищ природи, переживань. Така поезія сприяє емоційному пізнанню дійсності. Звідси стає зрозумілою вимога методики - ліричних віршів вводити дітей у світ художніх образів через почуття, а далі вести від почуттів до думок, до висновків. Критерієм до вивчення таких творів найкраще підходять слова К. Д. Ушинського про те, що недостатньо, щоб діти зрозуміли твір, треба, щоб вони його відчули. Що сприяє цьому?
Настроїти школярів на сприймання вірша пейзажної лірики допомагають спогади про екскурсії в парк, ліс, поле, які відповідають темі прочитуваного твору. Безпосереднє знайомство з природою — важлива умова усвідомленого розуміння тексту.
Відповідний емоційний настрій може дати музика. Так, перед читанням вірша Т. Шевченка «Зоре моя вечірняя» на задумливість (хоч діти такого у своєму житті і не переживали) настроїть їх слухання відтворюваного в грамзапису твору Т. Шевченка «Думи мої, думи, горе мені з вами». Інший емоційний вплив (почуття радості, замилування) справляють п'єси П. І. Чайковського, відомі під назвою «Пори року». Ними можна послугуватися і при читанні ліричних творів про осінь (наприклад, віршів Я. Щоголіва «Осінь», В. Бичка з тією самою назвою «Осінь»), про весну (зокрема, віршів М. Рильського «Весна», Л. Українки «Давня весна»), про зиму (віршів А. Бобенко «Зима» і Я. Купали «Зима»). Мажорний тон музики на слова пісні «Вийшли в поле косарі» відповідно настроїть сприйняття цієї народної пісні.
На запитання про потребу знайомити дітей перед читанням пейзажних віршів з творами живопису у методиці немає однозначної відповіді. Вважається, що яскраві живописні образи можуть затьмарити словесні картини вірша. Тому треба бути обачливим у доборі творів живопису. Вони мають бути адекватними змісту вірша. Іноді можна скористатися малюнком, представленим у читанці.
Робота над аналізом ліричного твору спрямовується на розвиток у школярів уваги до переживань, настроїв, що їх відтворює поет. На основі цього ведеться збагачення їх словника лексемами на позначення різних почуттів, наприклад: радості і смутку, замилування і схвильованості. Річ у тому, що, не маючи життєвого досвіду, діти не знають і слів, які називають відповідні людські переживання. Тому необхідно не тільки називати ці почуття й емоції, а й розкривати їх відповідними словами, Так, читаючи вірш П. Тичини «Зима», діти мають пройнятися радістю зимового дня. Завдання вчителя — наснажити дітей відповідно до лейтмотиву твору, висловленого автором у словах: «Ох, яка ж краса!», почуттям захопленості. Хіба не доводилось нам спостерігати зимовий сонячний ранок? Доводилось. Природно, звертали увагу на те, як у сонячному сяйві все бачиться яскраво-блискучим, а від цього піднімається настрій. Усе здається милим, красивим. І дим, що «з труби зверта від хати, й понад садом молодим тане...». І сад, убраний в іній, а «проти сонця він — як синій». І яких тільки чудес не помітиш у такий день. Ось дим. Тільки-но він був лиш «патлатий», а тепер він «золотисто-рудуватий».
Розглянемо роботу над ліричним віршем, кінцевим результатом якої буде не лише виразне декламування вірша учнями, а й естетичне сприйняття.1
1. Спочатку вирішуємо конкретні навчальні завдання: настроїти дітей на сприймання тексту, викликати в їхній свідомості та уяві образи і картини, близькі до тих, які знаходяться в центрі уваги вірша; познайомити з автором, пояснити значення слів, без розуміння яких сприймання вірша буде важким. Щоб справитися з цими завданнями, використовуємо бесіду з опорою на власні спостереження і досвід дітей, елементи розповіді, а також музику і живопис.
2. Після цього вперше читаємо ліричний вірш. Конкретизуємо завдання: донести до учнів зміст вірша і, головне, викликати емоційний відгук на прослухане. Слід читати так, щоб у дітей з’явився пізнавальний і емоційний інтерес до подальшої роботи з текстом.
3. Наступна робота – розмова про враження, що виникли у дітей після ознайомлення з твором, виявити рівень їхнього сприймання. Використовуємо бесіду на основі вражень учнів. Наприклад: Діти, чи сподобався вам вірш? Чим? Що особливо сподобалось? Які картини уявили? Як ви думаєте, з яким почуттям поет малює ці картини?
4. Самостійна робота учнів із текстом вірша. Вона потрібна для того, щоб школярі уважніше вчиталися у зміст, підготувалися до його аналізу. Для цього пропонуємо прочитати твір ще раз про себе і позначити олівцем малозрозумілі слова і вислови.
5. Мета аналізу ліричного вірша – поглибити і розширити образні уявлення, що склалися в учнів.
Головне – не зруйнувати той емоційний стан класу, який виник після першого читання вірша. Проводимо аналіз так, щоб поступово зростало захоплення дітей майстерністю поета, щоб за кожним словом, кожним рядком вони бачили яскраву картину і раділи цьому відкриттю. Тому використовуємо вибіркове читання окремих рядків, строф, слів. Наприклад: Як автор описує...? З чим порівнює... ? Прочитайте. За допомогою яких слів автор малює ... ? Звертаємо увагу на образні засоби мови художнього твору: епітети, метафори, порівняння та інше.
Вибіркове читання супроводжуємо бесідою-роздумом та елементами лінгвістичного аналізу тексту. Наприклад: Який настрій у вас виник під час читання цих рядків? Які слова допомагають автору створити такий настрій? Чому автор порівнює ...? Як ви думаєте, для чого автор використовує цей засіб...?
Доцільним є використання методу стилістичного експерименту (штучна заміна авторського слова або словосполучення іншим, близьким за змістом), що вчить дітей розуміти мовні засоби вираження змісту, отримувати естетичну насолоду від вдало підібраного автором слова, сприйняти зображення як витвір мистецтва.2
Розвиваючи уяву дітей, учитель використовує прийом ілюстрування тексту (розглядання готових ілюстрацій, словесне та музичне ілюстрування). Наприклад: 1. Уявіть собі, що ви художники. Яку картину ви намалюєте до першої строфи? Які фарби використаєте? Чим цей малюнок відрізнятиметься від малюнка до другої строфи? Що домалюєте? та ін. ... 2. Уявіть собі, що ви композитори. Яку музику ви написали б до цього вірша? Які музичні інструменти оберете для виконання?
6. Виразне читання вірша – своєрідний підсумок роботи.
- Теоретичні питання з дисциплини «Методика навчання української мови» методика викладання української мови як педагогічна наука.
- Методика навчання грамоти.
- Психологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.
- Історія методів навчання грамоти.
- Звуковий аналітико-синтетичний метод.
- Методи навчання украънської мови
- Методика опрацювання елементів синтаксису в початкових класах
- Методи і прийоми вивчення лексикології у школі
- Лінгводидактичні основи методики роботи над словом.
- Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- Робота над синонімами і антонімами.
- Вивчення антонімів
- Методика вивчення морфемної будови слова
- Система вивчення іменника
- Система вивчення прикметника
- Система вивчення дієслова
- Система вивчення займенника
- Методика вивчення фонетики і графіки
- Методика навчання орфографії
- Методика читання
- Методика класного читання.
- Методика ознайомлення з новим твором.
- Особливості вивчення творів різних жанрів
- Методика проведення позакласного читання
- Робота з зв*язним мовленням
- Практичні питання з дисциплини «Методика навчання української мови» доберіть вправу на вивчення літери б
- Доберіть вправу на вивчення поняття «словосполучення»
- Доберіть вправу на вивчення поняття «речення»
- Доберіть вправу на вивчення поняття «текст»
- 1, 2 Уроки
- 3 Урок.
- 4, 5 Уроки
- 6 Урок.
- 6,7,8 Уроки
- Доберіть вправу на вивчення елементів лексики
- Доберіть вправу на розкриття лексичного значення слова.
- Доберіть вправу на усвідомлення прямого і переносного значення слова
- Доберіть вправу на вивчення синонімів
- Доберіть вправи на вивчення антонімів.
- Доберіть праву на вивчення кореня.
- Доберіть вправу на вивчення префіксу.
- Доберіть вправу на вивчення суфіксу.
- Доберіть вправу на вивчення системи іменників.
- Доберіть вправу на вивчення системи прикметника.
- Доберіть вправу на вивчення системи дієслова.
- Вправи на вивчення займенника
- Вправи на вивчення теми “займенник”.
- Вправи на вивчення орфографії.
- Урок української мови в 3 класі
- Хід уроку
- 4. Складалочка.
- 5. Завдання з конверта.
- План – конспект уроку з рідної мови
- 3(2) Клас
- Вправи на удосконалення навички правильного читання.
- Вправи на удосконалення навички швидкого читання.
- 1. Таблиці Шульте
- 2. Гра "Знайди пеньок". Використовую таблиці:
- Вправи спрямованi на формування умінь свідомого читання
- Вправи спрямованi на навички виразного читання
- Вправа на розвиток усного мовлення
- Вправи на розвиток писемного мовлення
- Теоретичні питання з дисциплини « Методика навчання української літератури» методика літератури як окрема наука
- Зв*язок методики початкової літературної освіти з іншими дисциплінами
- Актуальність проблеми методики початкової літературної освіти
- Функції літератури як мистецтва.
- Художній твір як предмет вивчення в початковій школі
- Читання як мовленнєва та естетична діяльність
- Психологічні засади формування навички читання
- Новоутворення дошкільного і молодшого шкільного віку та специфіка дитячого сприйняття.
- Літературний розвиток дитини як основна мета навчання літературі у початковій школі.
- Поняття «літературний розвиток».
- Методика виявлення рівня сприйняття художнього твору
- Зміст початкової літературної освіти в умовах варіативного навчання
- Стилістичний аналіз тексту
- Принципи організації та структура уроку читання на кожному етапі уроку
- Практичні питання з дісциплини «Методика навчання української літератури» основні етапи роботи над художнім твором.
- Хід уроку
- Фізкультхвилинка
- V. Підсумок уроку.
- VI. Домашнє завдання.
- Етапи роботи над віршем
- Покажемо, як практично використовувати ці рекомендації на прикладі читання вірша т.Г.Шевченка “Садок вишневий коло хати”.
- Етапи роботи над казкою.
- Етапи роботи над байкою.
- Хід уроку
- V. Вивчення нового матеріалу.
- Фізкультхвилинка
- VI. Підсумок уроку.
- VII. Домашнє завдання.
- Етапи роботи над картиною:
- Розкрийте прийоми аналізу художнього твору
- Доберiть творче завдання для роботи над оповiданням.
- Доберіть творче завдання для роботи над віршем
- Доберіть творче завдання для роботи над байкою
- Доберіть творче завдання для роботи над малими фольклорними жанрами
- Доберіть творче завдання для роботи над картиною.
- Читання ланцюжком.
- Читання за особами.
- Читання «буксир».
- Читання хором.
- Розкрити вид читання «читання про себе»
- V. Робота над новим матеріалом.
- 1. Слухання казки смисловими блоками.
- В читель (1,2 та 3,4 абзаци) с ильніший учень (5,6,7 абзаци) Читання про себе (до кінця)
- Розкрити вид читання «вибіркове»
- Розкрийте методи та прийоми підвищення техніки читання.
- Надайте характеристику основних якостей читання
- Розкрийте прийоми роботи над казкою: інсценізація, драматизація
- Розробка уроку в початкових класах по темі: "Казки"
- I.Організація класу. Привітання.
- II.Створення проблемної ситуації.
- IV. Написання кличок тварин з великої букви.
- V.Робота у групах.
- VI.Робота у зошитах з мови.
- VII.Робота у групах. Методика "Кубування".
- VIII. Підсумок уроку
- Сформулюйте мету і завдання позакласного читання