Читання за особами.

Учні вчаться розпізнавати слова автора та дійових осіб, засвоюють правила запису діалогів; формуєть­ся вміння власним голосом переда­вати інтонацію, характер, настрій персонажу.

Читання в особах.  Цьому прийому М.А. Рибникова надавала важливе значення. Вона справедливо зазначала, що він загострює увагу до промови героя, до її специфіки.  Читання в особах практикується на заключному етапі роботи над текстом (найчастіше байки), коли учні розібралися в характерах дійових осіб, репліки яких вони будуть вимовляти, і представляють, в яких ситуаціях ці слова вимовляються.  Підготовку до читання в особах Б.А. Буяльський, наприклад, пропонує проводить в такій послідовності. (18)  1. Коротка розмова, яка допомагає дітям виконати або уточнити особливості характеру й мови героїв.  2. Додатки вчителя до висловлювань школярів про характери героїв і нагадування про те, що виконавець ролі перевтілюється в образ-персонаж і в процесі виконання звертається вже не до слухачів, а до партерам.  3. Вибіркове читання учнями окремих найбільш важких фраз (якщо це необхідно).  4. Поправки вчителя до цього читання (якщо необхідно).  5. Самостійна підготовка учнів до читання в особах (начитування тексту очима або впівголоса).  6. Відповіді вчителя на питання, які можуть виникати у дітей у процесі підготовки.  7. Відбір виконавців, який можна організувати або за принципом обліку нахилів учнів (кому яка роль більше підходить), або за принципом: кожен ряд або варіант готується до виконання певної ролі.