Визначення рівня розвитку операції зорової уваги

Успішне засвоєння зорової інформації залежить від того, наскільки довго може дитина утримувати свою увагу на тому чи іншому об’єкті, як легко вона може переключатися з подразника на подразник, який рівень опірності щодо відволікаючого впливу сторонніх подразників є характерним для дитини. Це означає, що за умови високого рівня розвитку сталості, переключуваності, стійкості уваги, відбувається якісне засвоєння тих знань, що є результатом зорового сприймання.

Знаходження двох однакових предметів серед інших може слугувати першим завданням, спрямованим на виявлення рівня сформованості розглядуваної операції. Для цього можна запропонувати зображення однорідних предметів, які відрізняються кількістю крапочок на кожному з них. Всі предмети є елементами спільного сюжету.

Наступне завдання полягає в тому, що дитина має вірно співвіднести частини малюнка з його цілим зображенням. З цією метою дитині можна запропонувати аркуш паперу з зображенням, наприклад, букету квітів. Це зображення має бути розділене на дев’ять квадратів. Необхідно визначити і вказати точне місцезнаходження кожного з п’яти квадратів, ідентичних частинам всього зображення, і хаотично розташованих поряд. Виконання завдання відбувається лише на основі зорового сприймання і вимагає досить довгого утримання уваги.

Наступним кроком у дослідженні даної операції може бути виконання досить популярного завдання на знаходження десяти розбіжностей у двох майже однакових малюнках. Для здійснення такого завдання необхідно витратити більше часу, аніж на виконання попередніх завдань. Таким чином, дитина має утримувати увагу протягом досить тривалого часу. Окрім того, виникає необхідність кожного разу своєчасно переключати увагу з одного предмету на інший, з попереднього вербального супроводу на наступний.

Здійснення завдань, що вимагають залучення ще і кінетичного компоненту (рухів кистей рук), також є показовими для визначення рівня розвитку розглядуваної операції. Прикладами таких завдань можуть бути завдання, сутність яких полягає у побудові ряду, що вміщує однорідні предмети різного розміру, котрі необхідно послідовно розташувати за ступенем їх збільшення або зменшення. На наступному етапі можна ускладнити завдання, пропонуючи дитині скласти спільний ряд з предметів двох попередніх завдань. Матеріалом можуть слугувати як геометричні фігури, так і різні предмети, що викликають зацікавленість дитини.

На завершальному етапі обстеження розглядуваної операції можна запропонувати завдання, спрямоване на виявлення спроможності робити переніс літер, наприклад, з лівого рядочка квітів у правий з такими ж квітами, але розташованими в іншому порядку. Правильне виконання даного завдання вимагає утримування уваги протягом досить тривалого часу, а також уміння своєчасно переключитися з одного подразника на інший, дотримуючись заданого порядку. Це завдання можна пропонувати як дітям, котрі знайомі з буквами, так і дітям, котрі ще не вивчали їх. Звичайно, для дошкільнят, яки вміють читати, кінцевою метою виконання такого завдання може бути прочитання слова, що вийшло в результаті всіх виконаних дій.

Під час виконання всіх указаних завдань необхідно звертати увагу на відношення дитини до установки “будь уважним”. Всі результати обстеження мають бути відбиті у протоколах і детально проаналізовані.