4.1. Сутність і зміст громадянського виховання

У відповідності до базової культури, яку повинен засвоїти учень у процесі виховання, та основ всебічного розвитку виділяють такі основні напрямки виховання: громадянське, розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне.

Громадянське виховання – це цілеспрямований педагогічний вплив на свідомість і почуття школярів, який має на меті формування у вихованців громадянських якостей, спрямованості особистості та громадянської активності.

Однією з найважливіших складових громадянського виховання молодших школярів є наявність народознавчих, правових, моральних знань, а також прагнення до їх розширення та поглиблення, їх міцність, глибина, дієвість. Знання, виступаючи складовою світогляду людини, значною мірою визначають її ставлення до дійсності, моральні погляди й переконання, вольові риси особистості, характер.

Ще одним важливим компонентом громадянського виховання є патріотизм – одне з головних громадянських почуттів, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури.

Виховна парадигма формування патріотичних почуттів передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовність до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного вдосконалення, а також вивчати бойові традиції українського народу, його Збройних Сил.

З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість громадян.

Одним з головних показників громадянської зрілості є збереження української мови, досконале володіння нею. Засвоюючи рідну мову, учні стають носіями національного духу, адже з її допомогою найефективніше формуються громадянська совість, громадянська свідомість, світогляд і характер громадянина.

Однією зі складових змісту громадянського виховання є формування культури міжнаціональних відносин, яка заснована на загальнолюдських цінностях, які базувалися і розвивалися в результаті багатовікового взаємного сприйняття, пізнання дружби народів, що являють собою цілісний організм і єдність співробітництва і взаємодопомоги; є невід’ємною частиною морального і духовного життя, суспільства, особистості громадянина. Вона передбачає рівень розвитку і активної реалізації в органічній єдності таких компонентів:

• знання історії, культури, самобутніх витоків своєї Вітчизни, а також звичаїв і традицій сусідніх народів;

• якості особистості: чуйність, гуманізм, співчутливість до людей будь-якої національності, релігії; справедливість, моральна гідність, товариськість, дружба, шанобливе ставлення до етносів, терпимість;

• культура поведінки, що виявляється в сукупності сформованих соціально значущих якостей особистості, що ґрунтуються на нормах моралі, закону, вчинків людини. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого – засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.

Іншою складовою громадянського виховання молодших школярів є гуманність. Гуманність – це важлива ознака зрілого громадянського суспільства, яка постійно реалізується її носіями – членами цього суспільства через ставлення один до одного, до більш масштабних об’єднань людей, до природного довкілля тощо. Гуманні почуття є тим елементом свідомості, який мотивує прагнення до цілісного завершення їх у гуманних діях.

Важливим аспектом розвитку особистості в контексті громадянського виховання є правова обізнаність. Здатність школярів розуміти правила співжиття і вимоги до законів формується в результаті адекватних виховних впливів, а також є наслідком як спілкування з однолітками і старшими, так і участі в різних видах діяльності.

Викладене вище дає підстави визначити такі основні аспекти формування правових знань учнів: формування в учнів поняття про Конституцію, права і обов’язки громадянина України, поваги до народних символів і національної символіки, державних Герба, Прапора, Гімну; ознайомлення з основними положеннями Загальної декларації про права людини, Декларації прав дитини та Конвенції про права дитини, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН; виховання потреби виконувати Правила для учнів, почуття громадянської відповідальності за свої вчинки; формування негативного ставлення до проявів беззаконня, правопорушень.

Одним з охарактеризованих завдань громадянського виховання молодших школярів є розвиток потреби у праці, формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря із відповідними навичками і вміннями. Цим зумовлено обґрунтування працьовитості як одного із важливих аспектів громадянського виховання молодших школярів.

Структурні компоненти громадянського виховання молодших школярів представлено у схемі 1.

Схема 1