logo
ЛЕКЦІЇТеорія виховання

7.3. Органи колективу, їх функції, умови ефективної діяльності

Органи колективу це виборні або уповноважені особи, яким члени колективу доручають спільно планувати громадські справи, розподіля­ти доручення між: членами колективу, перевіряти їх виконання, координу­вати та об 'єднувати роботу всіх первинних осередків. Структура шкільного учнівського самоврядування не є стандартною. Постійним органом учнівського колективу у багатьох школах зберігся учнівський комітет. Під керівництвом учкому в системі самоврядування діють комісії із представників класів:

а) навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків, наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо);

б) групова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, створення кабінетів профорієнтації, організація трудових справ тощо);

в) господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території);

г) дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, випуск "Блискавок", боротьба за виконання учнями правил поведінки);

ґ) санітарна (виставлення оцінок за чистоту, турбота про зовнішній вигляд учнів, боротьба за додержання санітарно-гігієнічних вимог тощо),

У школі можуть бути й інші органи самоврядування, що працюють під керівництвом відповідних комісій: рада з туризму, рада навчального кабінету, рада фізкультури тощо.

Функції органів самоврядування: організаторська, виховна, контролююча і стимулююча.

Перед кожним класним керівником постає важливе питання – підібрати надійний актив, який став би його помічником в усіх справах класу, проявив би належну активність у роботі, був би зразком для інших у навчанні, праці і поведінці.

Активом колективу вважають, передусім, членів органів самовряду­вання (ядро активу), а також рядових членів колективу, які поводяться бездоганно і вимагають цього від інших членів колективу.

Можливі кандидатури до дитячого самоврядування детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе і до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів.

В учнівському колективі реалізуються такі види спільної діяльності: навчання, громадсько корисна робота, продуктивна праця, діяльність з художньої творчості, спорту і т. д.

Вчителю потрібно вміло користуватися і таким важливим органом учнівського самоврядування, як збори колективу класу. Вміла організація учнівських зборів є могутнім фактором зміцнення учнівського колективу і важливим засобом виховання в учнів високих моральних якостей: почуття честі і обов'язку, сміливості і мужності, принциповості і відповідальності за свої вчинки, вміння самостійно вирішувати питання, підпорядковувати особисті інтереси суспільним, сказати правду у вічі і вислухати справедливу критику товариша.

Учнівські збори класу можуть носити найрізноманітніший характер, стосуватися різних аспектів життя класного колективу. Найчастіше вони присвячуються питанням повсякденного життя класного колективу: організації допомоги кому-небудь із школярів, обговоренні заходів з покращення успішності та зміцнення дисципліни, підготовці до будь-якого культурно-масового заходу, випуску журналу, підсумкам навчальних занять за чверть або рік і т. п.

У процесі різних видів діяльності в дитячому колективі встановлюються міжособові зв'язки і взаємини. В згуртованому колективі вони мають гуманний характер. Інші зв'язки мають характер співпраці, кооперації, коли кілька первинних колективів вступають у безпосередні контакти при реалізації спільного практичного завдання; треті – зв'язки шефства, коли колектив, який досягнув високих результатів у вирішенні тих чи інших практичних завдань, взаємодіючи з іншим колективом, передає йому свій досвід, подає допомогу і підтримку.

Науковими дослідженнями виявлено три найпоширеніші моделі розвитку взаємовідносин між особистістю і колективом:

а) особистість підкоряється колективу (конформізм);

б) особистість і колектив перебувають в оптимальних стосунках (гармонія);

в) особистість підкоряє собі колектив (нонконформізм).

У кожній з цих моделей виділяється багато ліній взаємовідносин, як наприклад: колектив відштовхує особистість; особистість відкидає колектив; співіснування за принципом невтручання.

Виховна роль колективу на його членів підвищується за таких умов:

а) розумне поєднання педагогічного керівництва зі створенням умов для прояву вихованцями самостійності, ініціативи, самодіяльності;

б) колектив вступає у відносини співпраці з вихованцями;

в) контроль за діяльністю членів колективу переходить у самоконтроль;

г) колектив навчився терпеливого ставлення до недоліків його членів, прощати нерозумні дії, нанесені образи;

ґ) адекватність виконання членами колективу ролей своїм реальним можливостям;

д) своєчасне педагогічне втручання у формування стосунків між членами колективу;

е) створення тимчасових об'єднань з переведенням до них вихованців, у яких не склалися нормальні стосунки в первинному колективі;

є) зміна характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити учнів до нових стосунків.