4.5. Формування естетичної культури – основне завдання естетичного виховання

Національне виховання в українській школі передбачає залучення молодого покоління до творчої участі в рідній та загальнолюдській культурі, примноженні її досягнень. Звідси – необхідність удосконалення художньої освіти та естетичного виховання підростаючих поколінь, розвиток у школярів почуття прекрасного.

Прилучення учнів до прекрасного – це формування здібностей, а отже і можливостей естетично сприймати світ, приводить до формування естетичних смаків і ідеалів, сприяє розвитку їх творчих здібностей. Розвинений естетичний смак має виявлятися у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Зміст і рівень розвиненості естетичного смаку залежить від пізнання нею естетичних цінностей, вироблених історичною практикою людства. Процес формування естетичного смаку пов’язаний з формуванням ідеалів і переконань особистості. На його розвиток впливають умови життя, професійна орієнтація, культурний рівень людини. В процесі художньо-естетичного виховання задовільняються естетичні потреби, формується естетична культура в цілому.

Формування естетичної культури повинно відбуватися за таких умов:

• Створення загальнокультурного фундаменту у школі (діти мають знати історію культури свого народу, знати “Біблію” як джерело естетичної і моральної культури.

• Повернення до духовності свого народу: народного календаря, церковного календаря, рідного фольклору, зокрема повернення гуртового співу, звичаїв і традицій нашого народу.

• Розвиток народних ремесел: ткацтва, килимарства, гончарства, іконопису та ін.

• Орієнтування молоді на високі музичні і художні зразки, зокрема, навчання їх розуміти класичну музику, різні види мистецтва.

• Активне залучення учнів в художньо-естетичну діяльність, зокрема, до масового музичного виховання, як це робиться у вальфдорській школі Німеччини.

• Стимулювання творчо обдарованої молоді і т.ін.

• Сприяння естетиці побуту, де перебуває дитина і т.п.

Шляхи естетичного виховання:

• залучення дітей до праці (прибирання, догляд за тварина­ми, праця в саду, на городі, у полі, на пришкільних ділян­ках, у майстернях). Діти люблять працю, у процесі якої створюється щось красиве, незвичне;

• естетичне виховання в навчальному процесі. Можливості для естетичного виховання учнів є в кожному навчаль­ному предметі, і естетичне виховання повинне відбува­тися на кожному уроці. Унікальні можливості формува­ти почуття прекрасного мають уроки фізкультури. Вони формують красу людського тіла, естетичне ставлення до тіла, фізичного обличчя людини, її рухів.

Багаті можливості для естетичного виховання учнів ма­ють уроки літератури, малювання, музики та різноманітні факультативи. Оволодіння рідною мовою – перший культурний здобуток дитини. Школа розвиває естетичне почуття слова.

Особливе місце в естетичному вихованні має зайняти ук­раїнська національна культура. У багатьох школах виникають малі академії мистецтв (МАМ), університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського, сопілкарського мистецтва, етнографічні групи, фольклорні ансамблі, вертепи, «подорожі» до джерел рідного слова, уро­ки на природі, години улюбленої праці, творчості, уроки емо­ційної культури, мандрівки в історію тощо.