2.5.3. Методичне забезпечення гри

Ігрові форми проблемного навчання – це не просте включення проблемних ситуацій у процес навчання. Це передусім спільна творча праця студентів і викладача для дослідження конкретної господарської діяльності. Недостатньо просто розглянути статистичний матеріал і сформулювати проблему. Викладач має допомогти студентам усвідомити мету гри, пробудити інтерес до неї, дати відчути студентам складність проблеми й практичну цінність її вирішення.

Починає цю свою діяльність викладач з підготовки спеціальних методичних розробок.

Методичні рекомендації бажано складати з двох частин.

Якщо перша частина “Методичних рекомендацій” підготовлена так, аби зацікавити й “настроїти” студентів на ролі, які вони виконуватимуть, то друга її частина – це предметна і конкретна інформація для функціональних служб гри. У процесі лекцій і консультацій викладач вчить студентів працювати з цими матеріалами. При цьому активність студентів на таких заняттях дуже висока, бо вони знають, що їм потрібно буде виконати належну роботу з цими матеріалами. Друга частина “Методичних рекомендацій” постійно доповнюється передовим методичним і виробничим досвідом. Крім того, студенти користуються конспектами-схемами найважливіших тем; у грі діє “бібліотека викладача” і “бібліотека групи”, кожній службі видають спеціальну папку зі статистичними й методичними матеріалами, проблемними статтями тощо. Важливо зазначити, що до проведення гри відбуваються заняття у виробничих умовах того цеху, проблеми якого (на замовлення підприємства) мають стати предметом аналізу в процесі гри.