2.3.1. Проведення “мозкової атаки”:
1 етап – засідання групи. Кожний з учасників висловлює до запропонованої теми будь-які думки, не контролюючи їх хід, не розцінюючи їх як істинні чи хибні, дивні чи несуттєві і т. п. При цьому всі намагаються спонукати один одного до подібних вільних асоціацій ідей.
2 етап – загальна маса висловлених ідей аналізується з розрахунком, що серед них виявиться декілька таких, які містять найбільш раціональні рішення.
Використання методу “Мозкової атаки” в практиці навчання можливе при дотриманні певних правил, що їх потрібно враховувати під час проектування та реалізації заняття. До цих правил належать такі:
Висловлення думок має бути розкутим, навіть якщо запропоноване вирішення на перший погляд видається абсурдним і недоречним.
Висловлені ідеї (думки) не можна коментувати за їх ходом. Це стосується однаково як організатора заняття, так і інших учасників дискусії.
Висловлення ідей може відбуватись у письмовій формі, як гласно, так і анонімно.
Усі висловлені думки мають фіксуватись у письмовій формі (реєструватись).
За один раз можна висловлювати тільки одну думку.
Після закінчення висловлювань допускається можливість обгрунтування висловлених пропозицій.
Застосування цього методу для проведення занять потребує адаптації до умов навчального процесу. З цією метою треба вирішити ряд організаційних завдань. Насамперед слід визначитися:
Хто в навчальній групі має виконувати роль “спеціалістів” та “профанів”?
Яким способом фіксувати висловлені думки?
Хто і яким чином буде здійснювати оцінювання висловлених ідей?
Що стосується першого пункту завдання, то в його реалізації можливі кілька підходів:
Запросити на заняття спеціаліста-практика, а студенти виконуватимуть роль “профанів”.
Вибрати серед студентів кількох таких, які найкраще орієнтуються в проблемі, і підготувати їх до ролі “спеціалістів” в даному аспекті, а іншим відвести роль “профанів”.
Всі студенти групи без поділу на ролі “спеціалістів” та “профанів” мають висловити свої міркування з приводу вирішення проблеми, що розглядається.
Досвід показує, що пошук рішення всіма слухачами групи без їх поділу на ролі є найбільш реальним і дієвим способом реалізації “Мозкової атаки” в умовах традиційного навчального закладу.
Реєстрація висловлених думок також може здійснюватися кількома способами. Наприклад, слухачі отримують картки, на яких записують свої ідеї (одна картка – одна ідея). Найкраще записувати ідеї на дошці так, щоб записи бачили всі учасники, що може стимулювати подальшу генерацію ідей.
Немає особливих труднощів й у вирішенні проблеми, як здійснити оцінювання і ранжування ідеї. Це можна виконати у таких формах:
голосуванням (кожний учасник може голосувати не більше ніж за 2-3 ідеї) із загального переліку:
висновком заздалегідь обраного журі;
загальною дискусією;
остаточним висновком викладача;
кількома зазначеними способами.
Найкращим способом оцінювання висловлених ідей на заняттях є голосування всіх учасників з попередньою загальною дискусією.
При дотриманні описаних правил і застережень проведення заняття методом “Мозкової атаки” в умовах навчального закладу може здійснюватися за такою структурою[4]:
- Дніпропетровський державний фінансово-економічний институт
- Дніпропетровськ – 2000
- Розділ I Класифікація методів активного навчання
- 1.1. Неімітаційні методи активного навчання
- 1.2. Імітаційні методи активного навчання
- 1.2.1. Загальні положення
- 1.2.2. Імітація індивідуальної професійної діяльності
- 1.2.3. Імітація професійної колективної діяльності
- Розділ іі Організаційні заходи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.
- 2.1. Модульна структура організації навчання
- 2.2. Метод навчання за допомогою ситуаційних вправ (case method)
- Для викладачів:
- Підготовка
- 2.2.1. Процес написання ситуаційної вправи
- 2.2.2. Методичні рекомендації до складання ситуаційних вправ
- 2.3. Метод “Мозкова атака”
- 2.3.1. Проведення “мозкової атаки”:
- 1 Етап
- 2 Етап
- 2.4. Метод випадків (incident method)
- Методичні рекомендації щодо підготовки проведення аналізу випадків
- 2.5. Ділові ігри
- 2.5.1. Етапи розробки ігор
- 2.5.2. Систематизація ділових ігор
- Симуляційна гра
- Управлінські ігри (організаційно-діяльнісні)
- 2.5.3. Методичне забезпечення гри
- 2.5.4. Методика проведення ділових ігор на прикладі гри “еонт” (ефективність організації й нормування праці)
- Розділ ііі Нові інформаційні технологій навчання
- 3.1. Характеристика нових інформаційних технологій навчання
- 3.1.1. Комп'ютерна навчальна система - основа нових інформаційних технологій навчання
- 3.2. Комп’ютерні навчальні системи
- 3.2.1. Дві генерації і типи комп'ютерних навчальних систем
- 3.2.2.Типи навчальних систем
- 3.2.3. Ігрові навчальні системи
- 3.3. Основні лінії класифікації навчальних систем
- Управління за результатом — за процесом
- 3.4. Загальні тенденції розвитку нових інформаційних технологій навчання
- 3.5. Організаційні форми навчальної роботи студентів з комп'ютером
- 3.5.1. Основні параметри діалогу студент - комп'ютер
- 3.5.2. Загальнопсихологічні вимоги до діалогової взаємодії студента з комп'ютером
- 3.5.3. Організація процесу спілкування
- Розділiv Дистанційне навчання
- 4.1. Основні відомості та особливості
- Особливості дистанційного навчання:
- 4.2. Технології дистанційного навчання
- 4.3. Методи дистанційного навчання
- Література
- З м і с т