Розділ I Класифікація методів активного навчання

Термін «активне навчання» за останні роки міцно узвичаївся, хоча і застосовується для позначення самих різноманітних понять. Тому перша задача даного розділу - пояснення того, що варто розуміти під методами активного навчання, які з цих методів доцільно використовувати в підготовці спеціалістів. Лише після цього може бути виділений метод активного навчання – імітаційний, охарактеризовані його класи, порядок розробки і склад методичних матеріалів, що його описують, впровадження ігрових методів у навчальний процес вузу.

Під методами активного навчання розуміється сукупність засобів організації і управління навчально-пізнавальною діяльністю, що володіють у порівнянні з традиційними методами такими основними особливостями [6]: примусова активізація мислення і поведінки студентів, тобто їхня змушена активність. Суть цієї особливості в тому, що кожний студент безперервно спонукається до активної діяльності, не може не бути активним, незалежно від того, бажає він цього або ні;

• достатньо тривалий час залучення усіх студентів в активне навчання (практично протягом усього заняття) . Таким чином, активність студента носить не короткочасний, не епізодичний характер.

• самостійне вироблення рішень студентами в умовах підвищеного ступеня мотивації й емоційності;

• постійна взаємодія викладача або навчальної машини і студентів за допомогою прямих і зворотних зв'язків.

Всі методи активного навчання діляться на неімітаційні, реалізовані на традиційних видах занять, і імітаційні, ігрові, застосування яких, як правило, пов'язано з використанням у навчальному процесі нових форм занять.