3.1. Характеристика нових інформаційних технологій навчання

Під новими інформаційними технологіями навчання (НІТН) розуміють такі технології, які в навчальному процесі використовують засоби інформатизації навчання (насамперед це - комп'ютер), причому використовують їх як засіб управління учбовою діяльністю. Термін “нові інформаційні технології навчання” з'явився значно пізніше, ніж у навчанні почав використовуватися комп'ютер. І це не випадково. Його поява - це свідчення нового підходу до розуміння сутності комп'ютерного навчання, який визнає, що комп'ютер - це засіб навчання, який вносить принципово нові зміни в усі ланки навчального процесу, і що його дидактичні функції і можливості можна виявити лише в контексті технології навчання. Нагадаємо, що в 50-60-х роках комп'ютер, як правило, розглядався як технічний засіб навчання (або технічний пристрій для програмованого навчання). Основна увага приділялася порівнянню комп'ютера з найпростішими навчаючими пристроями, причому підкреслювались над усе кількісні відмінності.

На початку 80-х років комп'ютер подекуди вважався четвертим компонентом навчального процесу - поряд з педагогом, учнем та підручником або розглядався як пристрій, що виконує певні функції педагога. Такий підхід однобічний, оскільки не показує тих змін у технології навчання, які пов'язані з використанням комп'ютера, а відображає такий рівень розуміння технології навчання, на якому головну увагу приділяли діяльності педагога, значною мірою ігноруючи діяльність учнів.

Щоб з'ясувати специфіку нових інформаційних технологій навчання, необхідно проаналізувати всі зміни в навчальному процесі, зумовлені застосуванням засобів інформатизації: змісту навчання, його методів та форм, діяльності учнів і діяльності педагога.

В 90-х рр. стала загальноприйнятою точка зору, відповідно до якої вважають, що комп'ютер суттєво впливає на всі компоненти навчального процесу. Однак характер змін описується по-різному, що значною мірою зумовлено абстракцією терміну нова інформаційна технологія навчання, оскільки насправді він включає велику кількість різних технологій, які настільки відрізняються одна від одної, що спільним для них можна вважати тільки наявність комп'ютера.

Внаслідок цього постає методологічна проблема: дати змістову (а не просто формальну) характеристику нових інформаційних технологій. Для цього потрібно враховувати такі міркування:

- при аналізі нових інформаційних технологій навчання необхідно орієнтуватись не на найбільш поширені нині зразки технології, а на найбільш ефективні, тобто такі, які досить повно використовують дидактичні можливості комп'ютера;

- дати таку характеристику нових інформаційних технолог їй навчання можна тільки в тому випадку, якщо при аналізі враховувати тенденції їх розвитку;

- при оцінці переваг та особливо недоліків тих або інших технологій навчання враховувати їх природу. Принципове значення при цьому має те, чим саме зумовлені недоліки:

недостатнім досвідом розробників, обмеженнями, пов’язаними з рівнем розвитку сучасної комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, або вони є наслідком передавання навчальних функцій технічному засобу [9].