2.4. Корекція недоліків пам'яті
Пам'ять посідає важливе місце у розвитку та навчальній діяльності учнів. Щоправда, іноді значення пам'яті у процесі засвоєння знань перебільшується. Традиційна директивна педагогіка ґрунтується на уявленні про те, що основним механізмом формування знань, умінь, навичок є їх багаторазове повторення аж до запам'ятовування. Осмислення матеріалу, що вивчається, у цьому контексті сприймається як засіб полегшення процесу засвоєння. Відповідно успішність навчання залежить від якостей пам'яті дитини. Проте заучений напам'ять матеріал ще не є привласненим, оскільки не гарантує успішного його використання на практиці. І, навпаки, потреба вчити правило напам'ять відпадає, якщо учень з нормальним інтелектом зрозумів його, оскільки може переказати своїми словами.
Серед учнів з нормальним інтелектом є такі, які спочатку запам'ятовують матеріал і лише згодом осмислюють його і привласнюють. У дітей з розумовою відсталістю цього не відбувається. У них виразно спостерігається тенденція до формального зазубрювання. Знання, здобуті у такий спосіб, виявляються поверховими, недієвими і, зрештою, непотрібними. З іншого боку, учні допоміжної школи не спроможні своїми словами відтворити навіть той навчальний матеріал, який добре розуміють. Тому перед педагогом стоїть завдання спочатку домогтися осмисленого засвоєння знань розумово відсталими дітьми, а потім уже заучування їх напам'ять.
Враховуючи слабкість пам'яті учнів допоміжної школи, необхідно спочатку створити умови для полегшення цього процесу. З цією метою інформація подається малими порціями, задіюється максимально можлива кількість аналізаторів при сприйманні, новий матеріал пов'язується з досвідом дитини, організовуються різноманітні форми повторення. Взагалі повторення у допоміжній школі посідає особливе місце. Діти повторюють одразу після заучування, на початку і в кінці чверті тощо. Проте всі ці заходи є лише пристосуванням до дефекту.
Як уже зазначалося, мимовільне запам'ятовування дітей-олігофренів є дуже слабким і погано піддається корекції, тому використовувати поширені у масовій школі для полегшення засвоєння знань прийоми, такі як дидактичні ігри, у допоміжній школі слід дуже обережно.
Завданням "власне корекції" недоліків пам'яті є формування раціональних прийомів запам'ятовування та відтворення, розвиток довільності цих процесів, підпорядкування пам'яті мисленню.
Учитель повинен не просто дати дітям завдання вивчити напам'ять, а навчити, як це можна зробити, як полегшити цей процес шляхом активного повторення, групування матеріалу, складання плану, виділення головного, встановлення логічних та образних зв'язків тощо. Слід звертати увагу дітей на те, що добір прийому заучування залежить від структури навчального матеріалу. Запам'ятовування тексту, таблички множення, граматичного правила, вірша потребують різних прийомів.
Цікаві можливості пам'яті розумово відсталих учнів були виявлені Ю. Приян. Вона пропонувала їм запам'ятати і згодом відтворити групи слів, використовуючи при цьому різні допоміжні прийоми: класифікацію, складання зі словами речень, позначення слів за допомогою схематичних та символічних зображень (піктограм). Виявилося, що найпродуктивнішим є останній спосіб, який викликав зацікавленість, стимулював до творчості, сприяв активізації мислення та уяви респондентів. Ефективність запам'ятовування за допомогою піктограм була доведена не лише в лабораторних умовах, а й під час уроків. Учням пропонували у процесі пояснення нової теми з природничих та гуманітарних навчальних дисциплін робити схематичні малюнки. Використання цих малюнків під час відтворення значно полегшували актуалізацію знань. Піктограми виконували роль зовнішньої опори, що сприяла мобілізації діяльності мозку в певному напрямі.
Велике значення для точності й міцності запам'ятовування та тривалості зберігання має повторення. Повторення — це відтворення знань та умінь з метою полегшення їх засвоєння. Дослідженням ролі повторення у процесі навчання розумово відсталих дітей займалися Л.В. Занков, Б.І. Пінський, Х.С. Замський.
Для якісного запам'ятовування розумово відсталим учням потрібна значно більша кількість повторень, ніж дітям з нормальним психічним розвитком. Перші відтворення дітей, як зазначалося, характеризуються неточністю, хаотичністю, помилковими привнесеннями. Через стереотипію, що властива розумово відсталим, ці помилки виявляються дуже стійкими — діти тривалий час при відтворенні не виправляють їх.
Повторюючи матеріал, розумово відсталі діти на відміну від тих, що розвиваються нормально, не перевіряють себе, не зосереджують уваги на тих місцях, які погано або неправильно запам'ятали. Вони повторюють весь матеріал від початку до кінця багато разів, не виявляючи, яка частина матеріалу засвоєна краще, а яка гірше, на запам'ятовування чого треба докласти більше зусиль. Впізнавання діти приймають за запам'ятовування. Щоб запобігти цим недолікам, процес повторення на етапі "пристосування до дефекту" слід спеціально організовувати, а "власне корекція" зводиться до формування у школярів прийомів ефективного повторення (модифікація повторення).
Першою умовою ефективності повторення є урізноманітнення його способів. Потрібно зробити так, щоб один і той самий матеріал діти повторювали, виконуючи найрізноманітніші завдання. Вивчаючи якесь правило правопису, діти повинні не лише повторювати його за підручником, а й добирати самостійно відповідні приклади, знаходити у тексті слова, написані за цим правилом; текстову інформацію можна повторювати шляхом перечитування, складання плану, пошуку відповідей на запитання тощо. Модифікація прийомів повторення пов'язана з активною роботою мислення, потребує від учнів свідомості й самостійності і не зводить засвоєння знань до простого зазубрювання.
Важливо навчити розумово відсталих дітей повторювати матеріал не тільки весь у цілому, до чого вони завжди вдаються, а й частинами або комбіновано. Цими двома способами розумово відсталим користуватися дуже важко. Оскільки вони погано виокремлюють смислові зв'язки, не вміють поділяти текст на смислові частини. Учнів треба вчити самостійно перевіряти міцність засвоєння, визначати, що запам'яталося краще, а що варто ще раз повторити.
Ефективність повторення великою мірою залежить від розподілу його в часі. Наприклад, індивід запам'ятає краще, якщо буде повторювати двічі на день протягом трьох днів, ніж шість разів протягом одного дня. Пояснюється це тим, що велика кількість повторень одних і тих самих подразників викликає в корі головного мозку гальмування і тим самим ускладнює вироблення тимчасових нервових зв'язків, що лежать в основі запам'ятовування. У розумово відсталих дітей гальмування під впливом повторень наступає швидше, ніж у нормально розвинених. Вироблення нервових зв'язків у загальмованій корі є або занадто ускладненим, або й зовсім неможливим. Тому в допоміжних школах організація повторення потребує особливої уваги педагога.
Забування вивченого особливо інтенсивно відбувається одразу після заучування, а далі його темп сповільнюється. Отже, щоб запобігти забуванню, треба організовувати повторення одразу після заучування. У допоміжних школах це має виняткове значення, оскільки тимчасові нервові зв'язки, що лежать в основі пам'яті, виробляються дуже повільно і, якщо їх одразу міцно не закріпити, вони швидко згаснуть, і тоді доведеться знову заучувати матеріал, а не закріплювати. Вивчати удруге матеріал значно важче, адже він сприймається учнями вже без інтересу, не викликає у них орієнтовного рефлексу.
На повторення вивченого у навчальних програмах допоміжної школи виділяється багато часу. Діти займаються повторенням на початку і наприкінці чверті та навчального року, повторюють щойно засвоєний матеріал, а також той, що вивчався давно, але потрібен для опанування нової теми.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Тема 1. Загальні питання психології розумово відсталої дитини план
- 1. Характеристика розумової відсталості та її ознаки
- 3. Види розумової відсталості
- 4. Систематика форм розумової відсталості
- 5. Ступені розумової відсталості
- 6. Диференціація розумової відсталості та подібних станів
- Тема 2. Дослідження в галузі психології дітей з розумовою відсталістю план
- 1. Розвиток уявлень про розумову відсталість у період до становлення психології як науки
- 2. Клінічні дослідження розумової відсталості у хіх-хХст.
- 4. Поширеність розумової відсталості
- Тема 3. Особливості психічного розвитку розумово відсталих дошкільників план
- 1. Особливості психічного розвитку немовляти
- Тема 4. Характеристика складу учнів спеціальної школи для розумово відсталих дітей план
- 1. Склад учнів спеціальної загальноосвітньої школи для розумово відсталих дітей
- 2. Психологічні особливості та корекція недоліків дітей з неускладненою та ускладненою формами олігофренії
- 3. Психологічні особливості дітей з резидуальною деменцією
- 4. Психологічні особливості дітей з плинною деменцією
- Тема 5. Психологічна характеристика пізнавальних процесів розумово відсталих учнів план
- 1. Особливості відчуттів та сприймання
- 1.1. Властивості відчуттів та сприймання
- 1.2. Особливості зорового та слухового сприймання
- 1.3. Сприймання простору і часу
- 1.4. Корекція недоліків сприймання
- 2. Особливості пам'яті
- 2.1. Характеристика процесу запам'ятовування
- 2.2. Особливості забування та зберігання
- 2.3. Відтворення засвоєного матеріалу
- 2.4. Корекція недоліків пам'яті
- 3. Мислення
- 3.1. Характеристика особистісного аспекту мислення
- 3.2. Операційний аспект мислення
- 3.3. Особливості видів мислення
- 3.4. Корекція недоліків мислення
- 4. Особливості мовлення розумово відсталих дітей
- 4.1. Характеристика експресивного та імпресивного усного мовлення
- 4.2. Особливості регулювальної функції мовлення
- 4.3. Писемне мовлення
- 4.4. Корекція недоліків мовленнєвої діяльності та її значення для інтенсифікації особистісного розвитку
- 5. Особливості уваги та її корекція
- 5.1. Характеристика уваги розумово відсталих школярів
- 5.2. Корекція недоліків уваги у розумово відсталих школярів
- Тема 6. Психологічна характеристика особистості розумово відсталого учня план
- 1. Поняття про особистість та її структуру
- 2. Потребово-мотиваційна сфера та інтереси в розумово відсталих школярів
- 3. "Я-концепція" у розумово відсталих школярів
- 3.1. Поняття про "я-концепцію" та причини її недорозвитку при розумовій відсталості
- 3.2. Особливості когнітивної складової "я-концепцїї" ("я-образу") у розумово відсталих учнів
- 3.3. Рівні сформованості "я-образу" при розумовій відсталості
- 3.4. Емоційно-ціннісний компонент "я-концепції" в учнів з розумовою відсталістю
- 4. Корекція недоліків особистісного розвитку учнів допоміжної школи
- 5. Особливості емоційної сфери у розумово відсталих школярів
- 6. Особливості волі у розумово відсталих школярів
- 6.1. Недостатність довільності психічних процесів
- 6.2. Особливості вольової регуляції поведінки
- 6.3. Причини недостатності вольової регуляції поведінки
- 6.4. Корекція недостатності вольової саморегуляції у розумово відсталих учнів
- 7. Формування характеру у розумово відсталих школярів
- Тема 7. Психологічна характеристика діяльності розумово відсталого учня план
- 1. Сутність діяльності як основної форми активності людини
- 2. Особливості діяльності розумово відсталих школярів
- 3. Формування діяльності у розумово відсталих школярів на прикладі трудового навчання
- Тема 8. Розлади поведінки у дітей і підлітків з розумовою відсталістю план
- 2. Класифікації поведінкових розладів
- 3. Делінквентна поведінка
- 4. Гіпердинамічні порушення поведінки
- 5. Віди поведінкових розладів
- Тема 9. Невротичні розлади, психогенні реакції і психосоматичні розлади у розумово відсталих дітей і підлітків план
- 1. Невротичні розлади у розумово відсталих дітей і підлітків
- 2. Психогенні реакції в розумово відсталих дітей і підлітків
- 3. Психосоматичні розлади в розумово відсталих дітей і підлітків
- Тема 10. Психози й епілепсія в розумово відсталих дітей і підлітків план
- 1. Розповсюдженість психозів у розумово відсталих осіб
- 2. Шизофренія
- 3. Психози.
- 4.Епілепсія й розумова відсталість
- Тема 11. Діагностика розумової відсталості. Медико-генетичне консультування. План
- 3.Психіатричне обстеження й патопсихологічна діагностика
- 4.Медико-генетичне консультування й рання діагностика розумової відсталості
- Тема 12. Декомпенсація розумової відсталості в дітей і підлітків план
- 1. Особливості динаміки розвитку психічних захворювань
- 2. Чинники, що впливають на динаміку розвитку людей із психофізичними порушеннями
- 3. Можливості позитивної компенсації дефекту при психічних захворюваннях
- Тема 13. Терапія і профілактика розумової відсталості в дітей і підлітків план
- 1. Основні принципи медикаментозної терапії дітей із розумовою відсталістю
- 2. Профілактика розумової відсталості
- Тема 14. Абілітація дітей і підлітків з розумовою відсталістю план
- 1. Абілітація дітей і підлітків з розумовою відсталістю.
- 2. Лікувальна педагогіка як засіб здійснення абілітації
- 3.Зміст діяльності спеціального психолога з абілітації розумово відсталих дітей і підлітків
- 4. Корекційна педагогічна робота з дітьми, що мають різні форми розумової відсталості
- Тема 15. Участь сім'ї у вихованні, лікуванні та абілітації дітей із розумовою відсталістю план
- 1.Раннє розпізнавання розумової відсталості та реакція сім'ї
- 3. Підтримка батьків під час стресу від уперше поставленого їх дитині діагнозу важкої розумової відсталості
- Рекомендована та використана література