3. Психосоматичні розлади в розумово відсталих дітей і підлітків

Досвід показує, що у розумово відсталих дітей і підлітків нерідко виявляються порушення соматичних функцій, які виникають у зв'язку з перенесеними життєвими труднощами. Ці відхилення відносяться до психосоматичних розладів.

Психосоматичні розлади — розлади функцій органів і систем, у походженні і течії яких провідна роль належить дії психотравмуючих чинників. Ці розлади, що вважаються хворобами адаптації, дістали також назву стресзалежних, що відбиває важливу роль в їх походженні психосоціальних впливів. В етіології цих розладів разом з психотравмуючими обставинами бере участь значне число чинників:

1. Гострий або хронічний стрес: неадекватне сімейне виховання, рання втрата сім'ї, виховання в закритих установах. Розумово відсталі діти й підлітки, крім того, дуже серйозно переживають конфлікти з товаришами по навчанню, нерозуміння їх педагогами, невідповідність своїх здібностей шкільним програмам, агресивність асоціальних однолітків та ін. Особливості дії стресу на розумово відсталих залежать від взаємовідносин стресора та індивіда в тій або іншій соціальній ситуації, захисних механізмів особистості відсталого і його організму.

2. Накопичення емоційної напруги, множинних слідів афективних подразників, що створюють негативний емоційний фон, який призводить до підвищення емоційної напруги й особливої чутливості до стресів. Цьому сприяють наявні майже в усіх розумово відсталих наслідки органічних ушкоджень мозку, особливо в лімбічній системі, що призводять до нейродинамічних порушень і сприяють застою емоційних збуджень.

3. Генетичний чинник, що має велику питому вагу в походженні психосоматичних захворювань. Так, серед родичів хворих з цими розладами 60-70% дітей страждають від психосоматичних розладів таких самих систем і органів, що і у пробанду, а майже у 90% є й інші психосоматичні розлади.

4. Чинники нахилу, наприклад, неодноразове переживання кризових ситуацій, що роблять ще чутливішими розумово відсталих суб'єктів до важких життєвих ситуацій.

5. Преморбідні особливості особистості, наприклад, підвищена тривожність, яку розумово відсталі не уміють висловити й отримати полегшення (алекситімія), або ж агресивність, нетерпимість, або боязливість, вразливість, постійна напруженість з нездатністю розрядитися, низький рівень самоповаги, погана переносимість фрустрації.

6. Несприятливе мікросоціальне середовище, наприклад, сім'я відсталого, що характеризується заплутаністю соціальних ролей, надзахистом, ригідністю у своїй поведінці й невмінням вирішувати конфлікти.

7. Несприятливий психічний стан у момент дії стресора, наприклад, відсутність соціальної підтримки з боку близьких людей або товаришів, безпорадне положення розумово відсталого.

8. Велика суб'єктивна значущість стресора, наприклад, надмірне переживання розумово відсталою дитиною навіть короткочасної відсутності матері на тлі постійного побоювання втратити батька.

Вірогідність виникнення цих розладів у розумово відсталих особливо велика. Чинників, сприяючих цьому, декілька. По-перше, у зв'язку з наявною у них інтелектуальною неповноцінністю і недостатньою сформованістю емоційно-вольової сфери вони частіше, ніж нормальні діти, переживають свої утруднення в спілкуванні й виконанні як навчальних, так і трудових завдань. По-друге, їм не вдається здолати виникаючі труднощі або компенсувати свої невдачі за рахунок іншої діяльності, чим і посилюють психологічний конфлікт. По-третє, у них велика вірогідність розвитку алекситімії — обмежених здібностей до співпереживання, мізерності словникового запасу, неможливості вербалізувати зміст психологічних конфліктів. По-четверте, у багатьох з них — природжена або придбана підвищена ранима, загострена чутливість до образ і невдач. По-п'яте, у них практично відсутні знання про будову, діяльності організму і відхиленнях в його функціонуванні, що при появі незнайомих відчуттів в тілі може привести до страху або тривоги. По-шосте, слід зазначити, що виникають у багатьох розумово відсталих природжені порушення регуляції діяльності внутрішніх органів, відхилення в їх функціонуванні й навіть вади їх розвитку. Усе це, разом узяте, значною мірою пояснює велику частоту виникнення у них психосоматичних розладів навіть при зустрічі з відносно незначними невдачами й розчаруваннями.

Незважаючи на такий високий ризик виникнення психосоматичних розладів у розумово відсталих, судити про їх поширеність у дітей і підлітків досить складно, оскільки їх дуже важко розпізнати. Багато їх симптомів розглядаються як особливості поведінки розумово відсталих дітей, нездатних управляти функціями своїх органів і систем (енурез, енкопрез та ін.). Іноді їх психосоматичні розлади відносять на рахунок неврозоподібних, невротичних розладів (головні болі, диспептичні розлади та ін.) або «органічних» соматичних захворювань (вад розвитку внутрішніх органів, інфекційних хвороб і т. д.).

У розумово відсталих психосоматичні розлади шлунково-кишкового тракту можуть з'являтися у формі короткочасних реакцій, що виникають після сильних негативних переживань: втрати апетиту, блювоти, «шлункових спазмів», проносу, запору. Функціональні порушення виникають або услід за згаданими реакціями, або первинно. Прикладом можуть бути неприборкана блювота, постійні запори, анорексія. До психосоматичних хвороб відносять спастичний коліт, виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки. Симптоматика хвороб може поєднуватися з астенією, іпохондрією, фобіями й депресією. Можуть виникати зміни особистості, що характеризуються упертістю, односторонньою активністю, збудливістю, підвищеною тривожністю, замкнутістю, невпевненістю в собі, залежністю від оточення.

У розумово відсталих психосоматичні розлади серцево-судинної системи зустрічаються у вигляді короткочасних реакцій: скороминучої тахікардії, аритмії, підйому або зниження артеріального тиску. Функціональні порушення в них виражаються у відчуттях завмирання й болю в ділянці серця, епізодичній непритомності. Серед психосоматичних хвороб відзначається гіпертонічна хвороба. Особистісні риси у цих хворих міняються. Вони стають тривожними, недовірливими, емоційно лабільними з афективними спалахами гніву або слізливістю. Соматичні симптоми можуть поєднуватися з астенією, що поєднується з іпохондричними або субдепресивними переживаннями.

У розумово відсталих психосоматичні розлади органів дихання зустрічаються у формі короткочасних реакцій: кашлю, зміни ритму дихання, порушення тембру мовлення. Функціональні респіраторні порушення — це «невротичний» кашель, ускладнене дихання, афонія, що нерідко поєднуються з тривогою, обтяжливими відчуттями в грудях і вегетативними розладами (пітливістю, почуттям жару або холоду, позивами на сечовипускання). З психосоматичних хвороб органів дихання частіше зустрічається бронхіальна астма. Ці хворі чутливі, дещо тривожні, збудливі, емоційно нестійкі, схильні до зниження настрою, образливі і вразливі. Хвороба нерідко супроводжується астено-де-пресивними або фобічними переживаннями. Епілептичні припадки у цих дітей у 3-5 разів частіші, ніж в загальній дитячій популяції.

Психосоматичні розлади шкіри зустрічаються у розумово відсталих у формі короткочасних реакцій — збліднення або почервоніння шкіри, підвищеного потовиділення, «гусячої шкіри». Функціональні розлади можуть бути у вигляді гіперестезії, гіпоестезії, свербежу, висипу або набряку. Психосоматичні хвороби — це нейродерміт, псоріаз, облисіння. Нейродерміт — хронічне захворювання шкіри, що проявляється інтенсивним свербежем і висипом, майже в усіх дітей (88%) супроводжується нервово-психічними розладами: астенічними, депресивними, тривожними, істеричними переживаннями і порушеннями поведінки. Практично завжди з негативними емоціями пов'язані загострення шкірних проявів.

Порушення соматичного розвитку у розумово відсталих сприяють виникненню психосоматичних розладів, що проявляються в дисфункціях ендокринних залоз і метаболізму. Вони можуть спостерігатися у формі короткочасних реакцій — гіперглікемії, поліурії, дисменореї. Функціональні розлади — у вигляді коливань маси тіла, стійкої глюкозурії, порушень менструального циклу. Нерідко зустрічаються психосоматичні хвороби — діабет, гіпертиреоз, гіпотиреоз, ожиріння, сексологічні розлади. Гіпертиреоз, зокрема, супроводжується дратівливістю, легкою зміною настрою, боязливим очікуванням нещастя, тривожною квапливістю, імпульсивністю, пониженою потребою уві сні, підвищеною пітливістю. Гіпотиреозу властиві погіршення й без того слабкої пам'яті у поєднанні з млявістю й апатією.

Психосоматичні розлади в розумово відсталих дітей розрізняються залежно від віку. Розумово відсталі немовлята реагують на занепокоєння, відчай матері тільки зміною свого соматичного здоров'я. Дитина у матерів, що переживають матеріальні знегоди, зраду близьких або хворобу батьків, відгукується на них зупинкою зростання, стійкою втратою маси тіла й нездатністю засвоювати отримуване живлення. У ранньому дитячому віці зустрічаються наступні психосоматичні розлади: дитячі кольки, звичні відрижки, анорексія, симптоми тика. У дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку частіше зустрічаються головні болі, напади лихоманки, болі в животі, енурез, енкопрез. Психосоматичні розлади підліткового віку можуть бути продовженням тих, які виникли у більш ранній період життя, або властивими переважно віку статевого дозрівання (психічна анорексія або булімія, дисменорея у дівчат, вегето-судинні дистонії).