42, 43, 44, 45. Методи науково-педагогічних досліджень, їх характеристика

Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі пошуково-дослідницької роботи, тобто здійснення наукових досліджень. Більшість дослідницьких проблем стосуються дошкільної, загальної середньої, спеціальної, професійної, професійно-технічної та вищої освіти.

У процесі педагогічного дослідження, яке має на меті отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.

Метод науково-педагогічного дослідження – шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Методи педагогічного дослідження класифікують на емпіричні методи дослідження, теоретичні методи, математичні і статистичні методи дослідження.

Емпіричні методи педагогічного дослідження. Ця група методів зорієнтована на пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв’язків і відношень. Найчастіше в педагогічних дослідженнях використовуються розкриті емпіричні методи, до яких належать педагогічне спостереження, бесіда, анкетування.

Метод педагогічного спостереження – організоване дослідження педагогічного процесу в природних умовах.

Розрізняють такі види педагогічного спостереження:

• пряме спостереження – вид спостереження, під час якого дослідник, безпосередньо бере участь у досліджуваному процесі, діє разом з учасником дослідження;

• опосередковане – вид спостереження, що не передбачає безпосередньої участі дослідника у процесі, який вивчають.

• самоспостереження – процес споглядання внутрішніх психічних процесів з одночасним спостереженням за їх зовнішнім виявом.

Метод бесіди – метод безпосереднього спілкування, який дає змогу одержати від співрозмовника інформацію, що цікавить вчителя за допомогою заздалегідь підготовлених питань.

Виділяють такі види бесіди:

• експеримент (залучення до співробітництва). Передбачає настроювання співрозмовника на специфіку експерименту, перелік основних дій, надання інструкцій;

• експериментальна бесіда (перевірка гіпотези). Використовують у ситуаціях, коли кожний окремий елемент діяльності передбачає повну змістову завершеність попереднього;

• інтерв’ю.

інтерв’ю – метод отримання інформації за допомогою усного опитування.

Інтерв’ю бувають:

а) вільні – не регламентовані темою, формою бесіди, тривалістю, без чіткої деталізації питань;

б) стандартизовані – близькі за формою до анкети із закритими запитаннями;

в) напівстандартизоване – поєднує в собі особливості попередніх двох;

г) діагностичне – спосіб отримання інформації про властивості особистості, який допомагає проникнути у її внутрішній світ та зрозуміти проблеми;

д) клінічне – вид терапевтичної бесіди за необхідності надання псиихолого-педагогічної допомоги;

е) фокусоване – короткочасна бесіда, мета якої полягає в отриманні інформації про конкретну проблему, процес, явище;

є) панельне – багаторазове інтерв’ю одних і тих самих респондентів з одних і тих самих питань через певні проміжки часу;

ж) групове – запланована бесіда, під час якої дослідник прагне викликати дискусію в групі.

Метод анкетування. Дає змогу підвищити об’єктивноість інформації про педагогічні факти, явища, процеси, оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних.

За формою анкети можуть бути:

• відкритими (передбачають довільні відповіді на запитання);

• закритими (до запитань пропонують варіанти готових відповідей на вибір опитуваного);

• напіввідкритими (крім обрання однієї із запропонованих відповідей, можна висловити й власну думку);

• полярними (потребують вибору однієї з полярних відповідей типу “так” чи “ні”).

Метод педагогічного експерименту – науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах.

Види педагогічного експерименту:

• констатуючий – вивчення наявних педагогічних явищ;

• перевірювальний, уточнювальний – перевірка гіпотези, створеної у процесі усвідомлення проблеми;

• творчий, перетворюючий, формуючий – конструювання нових педагогічних явищ.

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт. Вивчають особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити з окремих дисциплін, виготовлені учнями предмети, що характеризують індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок.

Метод рейтингу. Передбачає оцінювання окремих сторін діяльності досвідченими суддями.

Метод узагальнення незалежних характеристик – узагальнення, порівняння, осмислення отриманих за допомогою інших методів відомостей про учнів.

Метод психолого-педагогічного тестування – випробування учня на певний рівень знань, умінь, загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, ребусів, кросвордів, запитань.

Метод соціометрії – вивчення структури і стилю взаємин у колективі.

Метод аналізу результатів діяльності учня – аналіз результатів різних видів діяльності учня дає змогу скласти доволі об’єктивне уявлення про учня за реальними справами (виконання громадських доручень, успішності, участь в конкурсах тощо).

Теоретичні методи педагогічного дослідження.

Аналіз і синтез. Аналіз є розкладанням цілого педагогічного явища чи процесу на частини. Синтез – відновлювання цілісності.

Індукція і дедукція. За методом індукції на підставі загальних знань роблять висновки про конкретне. Метод дедукції передбачає формулювання висновків шляхом від загального до конкретного.

Порівняння. Зіставлення отриманих результатів дослідження з наміченими цілями.

Класифікація. Завданням її є логічний розподіл педагогічних фактів, явищ, процесів за притаманною для певної групи ознакою.

Узагальнення. перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального судження, знання, оцінки.

Абстрагування. Виокремлення із сукупності ознак, властивостей явищ ті, що становлять предмет дослідження.

Конкретизація. Надання предмету конкретного вираження.

Математичні і статистичні методи педагогічного дослідження.

метод реєстрування. Передбачає виявлення певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявністю або відсутністю її (наприклад, кількість скоєних учнями залежно від рівня успішності).

метод ранжування означає розміщення зафіксованих показників у певній послідовності, визначення місця в цьому ряді об’єктів (список класу залежно від успішності).

метод моделювання полягає у створенні й досконаленні наукових моделей (наприклад, моделює оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом тощо).

Метод вимірювання. Передбачає присвоєння чисел речам відповідно до певних правил.

Педагогічні явища і процеси динамічні, постійно змінюються. Використання методів педагогічного дослідження має на меті отримання достовірних даних про педагогічну реальність. Важливо, щоб дані, отримані внаслідок використання одного методу, підтверджувалися даними, здобутими за допомогою інших.