51. Управління системою освіти
У період інтенсивної розбудови системи освіти в Україні особливого значення набуває управління навчально-виховними закладами.
Управління— діяльність, спрямована на прийняття рішень, організацію контролю об'єкта управління згідно з метою, аналіз і підведення підсумків на основі достовірної інформації.
Управління освітою в нашій країні здійснюється на основі законів, постанов Верховної Ради, наказів, розпоряджень Президента, Кабінету Міністрів України, досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду.
Органи управління освітою. Управління освітою здійснюють державні органи управління та органи громадського самоврядування.
До державних органів управління освітою належать:
– Міністерство освіти і науки України;
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим;
– інші центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади;
управління освіти і науки обласних державних адміністрацій;
управління освіти і науки міських (районних) адміністрацій;
– Вища атестаційна комісія України;
– Державна акредитаційна комісія.
Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти. Міністерство освіти і науки України:
– бере участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, професійної підготовки кадрів;
– розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти;
– забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;
– акредитує вищі та професійно-технічні навчальні заклади, видає їм ліцензії, сертифікати;
– організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань.
За результатами акредитації вищих навчальних закладів Міністерство освіти і науки України, Державна акредитаційна комісія разом із міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти:
– визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами, надає право видачі документа про освіту державного зразка;
– встановлює рівень акредитації навчального закладу;
– інформує громадськість про якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.
Вища атестаційна комісія України атестує наукові й науково-педагогічні кадри, керує роботою щодо присудження наукових ступенів, присвоєння вчених звань.
Органами громадського самоврядування в освіті є:
– Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;
– загальні збори колективів навчальних закладів;
– районні, міські, обласні конференції педагогічних працівників;
– з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим.
Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти.
Принципи управління освітою
Науково обґрунтоване керівництво закладами освіти можливе за дотримання основних принципів управління.
Принцип державотворення розкривається в тому, що функціонування усіх закладів освіти спрямовується на утвердження і розвиток державності України, піднесення рівня їх діяльності до міжнародних стандартів.
Принцип науковості передбачає врахування під чаї організації навчально-виховного процесу в закладах освіти досягнень педагогіки, психології, знання методик викладання навчальних предметів, фізіології, гігієни, кібернетики та інших наук.
Принцип демократизації полягає в тому, що, вирішуючи проблеми діяльності закладу освіти, керівник має зважати на думку членів педагогічного та учнівського колективів, батьків, громадськості, систематично звітувати про свою роботу перед колективом працівників закладу освіти.
Принцип гуманізації потребує налагодження гуманних стосунків у ланках взаємовідносин: дирекція — учителі, учні, батьки; учителі — учні, батьки; учителі — учителі; учні — учні; учнівські лідери — рядові вихованці; батьки — діти. Загалом, принцип передбачає формування гуманної особистості гуманними засобами.
Принцип цілеспрямованості потребує чіткого перспективного і щоденного планування всіх напрямів навчально-виховної, організаційно-господарської діяльності закладу освіти з урахуванням його можливостей.
Принцип компетентності ставить вимогу, згідно з якою всі працівники закладу освіти повинні мати високий рівень професійної підготовки, загальну ерудицію, сумлінно виконувати службові обов'язки.
Принцип оптимізації полягає у створенні в закладі освіти належних умов для забезпечення його працівникам можливостей для ефективної діяльності.
Принцип ініціативи й активності передбачає наявність цих якостей у керівника закладу освіти та створення умов для здійснення творчих пошуків усіма педагогами.
Принцип об'єктивності в оцінці виконання працівниками закладу освіти своїх обов'язків означає систематичний контроль за діяльністю працівників закладу, об'єктивну оцінку її результатів, гласність і врахування думки педагогічного колективу.
Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальністю означає, що керівник закладу освіти несе повну відповідальність за навчально-виховну діяльність перед державними органами, але під час прийняття важливих рішень з питань діяльності свого закладу зобов'язаний ураховувати думку членів колективу, якщо вона не суперечить законам України.
Подальше вдосконалення системи освіти України покликане забезпечити високу якість навчання і виховання, належну теоретичну і практичну підготовку підростаючого покоління до життя, суспільно корисної пращ, сприяти всебічному розвитку особистості.
- Екзаменаційні питання з педагогіки (і курс)
- Вчитель, його соціальні функції. Основні групи вимог до вчителя.
- Педагогічна майстерність вчителя та її основні елементи
- Предмет педагогіки: стадії розвитку, історія формування як самостійної науки.
- Виникнення виховання в людському суспільстві. Виховання у первісному суспільстві
- Виникнення перших шкіл та організація виховання в них в світовій цивілізації
- Виховання у Давній Греції (Афіни, Спарта)
- Загальна характеристику культури і освіти епохи Середньовіччя. Система виховання у Західній Європі у даний період
- Виникнення перших університетів у Західній Європі
- Життя та педагогічна діяльність я.-а. Коменського
- Принцип природовідповідності. Вікова періодизація та система шкіл за Коменським
- Класно-урочна система я.-а. Коменського ("Велика дидактика")
- Педагогічні ідеї д. Локка
- Ідея природовідповідності та "вільного виховання" ж.-ж. Руссо
- Освітні ідеї німецьких педагогів-філантропістів і. Базедова та в. Зальцмана
- Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
- Неогуманізм в. Гумбольдта
- Педагогічні думки ф. Дістервега
- Педагогічна теорія і практика м. Монтессорі
- Ідея цілісного виховання р. Штайнера
- Сучасна система освіти у розвинених країнах (Англія, Франція, Німеччина, сша)
- Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі
- Перекладна література та перші педагогічні пам’ятки Київської Русі
- Острозька школа-академія та її вплив на формування культури українського народу
- Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні). Система виховання лицаря-козака
- Педагогічні погляди о. Духновича
- Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського
- Ідея народності виховання к.Д. Ушинського
- ("Про народність у громадському вихованні")
- 28. Дидактика к. Ушинського. Методика початкового навчання ("Рідне слово", "Дитячий світ")
- К. Ушинський про підготовку вчителя ("Проект вчительської семінарії")
- Ідея національного виховання с. Русової
- 31. Життя та педагогічна діяльність а.С. Макаренка
- 32. Шляхи формування вчителя-вихователя та його педагогічної майстерності за а.С. Макаренком
- 33. А. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків", "Лекції про виховання дітей")
- 34. Життя та педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського
- 35. В. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-річного віку ("Серце віддаю дітям")
- 36. Ідея в. Сухомлинського про виховання вчителя-вихователя ("Сто порад вчителю", "Розмова з молодим директором школи")
- 37. Педагогіка – наука про виховання, її предмет.
- 38. Основні педагогічні категорії
- 39. Завдання педагогіки. Її джерела
- 40. Система педагогічних наук, їх характеристика
- 41. Поняття про педагогіку народознавства, народну педагогіку, як її складову (етнопедагогіка)
- 42, 43, 44, 45. Методи науково-педагогічних досліджень, їх характеристика
- 46. Етапи науково-педагогічних досліджень
- 47. Аналіз і оформлення результатів науково-педагогічних дослідження
- 48. Поняття системи освіти, її структура
- 49. Основні принципи організації освіти в Україні
- 50. Завдання закладів освіти
- 51. Управління системою освіти
- 52. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ххі ст. Закон України "Про освіту"
- 53. Розвиток особистості, його рушійні сили та закономірності
- 54, 55, 56. Роль спадковості та середовища в розвитку і формуванні особистості
- 57. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості
- 58, 59, 60, 61. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості
- 62. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика
- 63. Індивідуальні відмінності та їх урахування в навчанні та вихованні
- 64. Проблема мети виховання в історії розвитку освіти і педагогіки
- 65. Мета сучасного національного виховання
- 66. Основні завдання і зміст всебічного розвитку особистості
- 67. Комплексний підхід до виховання, як умова забезпечення всебічного розвитку особистості
- Взаємозв’язок біологічних і соціальних факторів розвитку особистості