Виникнення перших університетів у Західній Європі

У середньовічній науці домінувала схоластика (грец. schole – школа) як тип філософії мислення, що полягав у застосуванні формальної логіки для обґрунтування релігії. Розвиваючи витонченість форми, схоластичне навчання водночас подавляло самостійність мислення. Не ставлячи за мету відкрити щось нове, схоластика систематизувала існуючий зміст християнської віри, сприяла розвитку абстрактного мислення, привчала до уважності методичності, прийшла до вивчення античної спадщини.

Учені, невдоволенні ігноруванням церковною школою нових знань, у ХІІ ст. почали об’єднуватись у позацерковні спілки, стали ініціаторами створення вищих спеціальних шкіл – університетів – співтовариств тих, хто вчить і хто вчиться, відкритих для всіх бажаючих. Перші університети було створено в Болоньї (1158), Оксфорді (1168), Кембриджі (1209), Парижі (1253), Празі (1348). Система управління університетами, що користувалась певною автономією щодо церкви, міських магістратів, мала елементи демократизму: виборність керівних посад (ректор, рада студентів), самоврядування.

До кінця ХІІ ст. в університетах було чотири факультети, очолювані деканами: підготовчий (мистецький), де вчилися протягом 5–7 років "сім вільних мистецтв"; юридичний; медичний; богословський (термін навчання 5–6 років). Особи, які закінчували підготовчий факультет, діставали ступінь "магістра мистецтв" і могли вступати на інші факультети. Після закінчення повного курсу навчання в університеті (11–13 років) одержували вище звання "доктора наук".

Основними видами занять в університетах були лекції (читання якоїсь канонічної книги і коментарів до неї) і диспути (суперечки з приводу певних тез, які треба було довести або спростувати за допомогою логічно формального уміння сперечатись чи хитрощів). Студенти виконували багато вправ і писали письмової роботи – трактати. Мова викладання була універсальною – латина, що сприяло зосередженню слухачів з різних країн, уможливлювало їх перехід з одного університету в інший з метою розширення знань. У ХІІ ст. склався тип мандруючого студента – ваганта.

Середньовічні університети користувалися великим авторитетом, сприяли розвиткові міст, певною мірою підготували культурний поступ епохи Відродження.

9. Содержание

   • Екзаменаційні питання з педагогіки (і курс)
   • Вчитель, його соціальні функції. Основні групи вимог до вчителя.
   • Педагогічна майстерність вчителя та її основні елементи
   • Предмет педагогіки: стадії розвитку, історія формування як самостійної науки.
   • Виникнення виховання в людському суспільстві. Виховання у первісному суспільстві
   • Виникнення перших шкіл та організація виховання в них в світовій цивілізації
   • Виховання у Давній Греції (Афіни, Спарта)
   • Загальна характеристику культури і освіти епохи Середньовіччя. Система виховання у Західній Європі у даний період
   • Виникнення перших університетів у Західній Європі
   • Життя та педагогічна діяльність я.-а. Коменського
   • Принцип природовідповідності. Вікова періодизація та система шкіл за Коменським
   • Класно-урочна система я.-а. Коменського ("Велика дидактика")
   • Педагогічні ідеї д. Локка
   • Ідея природовідповідності та "вільного виховання" ж.-ж. Руссо
   • Освітні ідеї німецьких педагогів-філантропістів і. Базедова та в. Зальцмана
   • Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
   • Неогуманізм в. Гумбольдта
   • Педагогічні думки ф. Дістервега
   • Педагогічна теорія і практика м. Монтессорі
   • Ідея цілісного виховання р. Штайнера
   • Сучасна система освіти у розвинених країнах (Англія, Франція, Німеччина, сша)
   • Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі
   • Перекладна література та перші педагогічні пам’ятки Київської Русі
   • Острозька школа-академія та її вплив на формування культури українського народу
   • Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні). Система виховання лицаря-козака
   • Педагогічні погляди о. Духновича
   • Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського
   • Ідея народності виховання к.Д. Ушинського
   • ("Про народність у громадському вихованні")
   • 28. Дидактика к. Ушинського. Методика початкового навчання ("Рідне слово", "Дитячий світ")
   • К. Ушинський про підготовку вчителя ("Проект вчительської семінарії")
   • Ідея національного виховання с. Русової
   • 31. Життя та педагогічна діяльність а.С. Макаренка
   • 32. Шляхи формування вчителя-вихователя та його педагогічної майстерності за а.С. Макаренком
   • 33. А. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків", "Лекції про виховання дітей")
   • 34. Життя та педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського
   • 35. В. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-річного віку ("Серце віддаю дітям")
   • 36. Ідея в. Сухомлинського про виховання вчителя-вихователя ("Сто порад вчителю", "Розмова з молодим директором школи")
   • 37. Педагогіка – наука про виховання, її предмет.
   • 38. Основні педагогічні категорії
   • 39. Завдання педагогіки. Її джерела
   • 40. Система педагогічних наук, їх характеристика
   • 41. Поняття про педагогіку народознавства, народну педагогіку, як її складову (етнопедагогіка)
   • 42, 43, 44, 45. Методи науково-педагогічних досліджень, їх характеристика
   • 46. Етапи науково-педагогічних досліджень
   • 47. Аналіз і оформлення результатів науково-педагогічних дослідження
   • 48. Поняття системи освіти, її структура
   • 49. Основні принципи організації освіти в Україні
   • 50. Завдання закладів освіти
   • 51. Управління системою освіти
   • 52. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ххі ст. Закон України "Про освіту"
   • 53. Розвиток особистості, його рушійні сили та закономірності
   • 54, 55, 56. Роль спадковості та середовища в розвитку і формуванні особистості
   • 57. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості
   • 58, 59, 60, 61. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості
   • 62. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика
   • 63. Індивідуальні відмінності та їх урахування в навчанні та вихованні
   • 64. Проблема мети виховання в історії розвитку освіти і педагогіки
   • 65. Мета сучасного національного виховання
   • 66. Основні завдання і зміст всебічного розвитку особистості
   • 67. Комплексний підхід до виховання, як умова забезпечення всебічного розвитку особистості
   • Взаємозв’язок біологічних і соціальних факторів розвитку особистості