53. Розвиток особистості, його рушійні сили та закономірності

Людина народжується як індивід, як об’єкт суспільства з притаманними їй природними задатками, формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню

Особистість – людина, індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуального.

Розвиток людини – процес становлення особистості під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників.

Розвиток людини має різні напрямки: анатомо-фізіологічний, психічний, соціальний. До анатомо-фізіологічних змін відносять ріст і розвиток кісткової та м’язової систем, внутрішніх органів, нервової системи. Психічні зміни стосуються, передусім, розумового розвитку, формування всіх психічних рис особистості. Набуття соціальних якостей, необхідних для життя в суспільстві, відносяться до соціального розвитку особистості. Відбувається розвиток дитини на основі її взаємодії з середовищем.

Рушійними силами розвитку особистості є такі внутрішні і зовнішні суперечності:

1. асиміляція і дисиміляція (подібне до себе, характерне для дитини і несхоже)

2. збудження і гальмування

3. емоційна сфера (задоволення і незадоволення, радість і горе)

4. спадкові дані і потреби виховання

5. рівень розвитку особистості і її ідеал

6. потреби особистості і моральні обов’язки

7. домагання особистості і її можливості (вимогливість до дитини).

До закономірностей розвитку особистості належать:

1. розвиток особистості має наслідувальний характер

2. особистість людини розвивається під впливом середовища

3. людська особистість розвивається внаслідок впливу на всі сторони її психіки

4. людина розвивається в діяльності

5. зміна особистості вимагає зміни ставлення до неї.