Види бесід

За дидактичною метою За рівнем пізнавальної самостійності учнів

підготовча або вступна репродуктивно-відтворювальна

пояснювальна евристична

підсумкова

контрольно-перевірна

Підготовча бесіда. Її головна мета — актуалізувати знання дітей, що є опорними для роботи над новим матеріалом. Готуючись до проведення бесіди, слід чітко виділити її мету, поняття, які треба відтворити, опорні слова для розвитку мовлення дітей (якщо бесіда від­бувається на уроках читання, природознавства). На­приклад, учитель планує підготовчу бесіду до теми "А вже весна, а вже красна..." (2-й клас). Він планує уточ­нити уявлення дітей про весняні зміни в рослинному й тваринному світі, узагальнити їхні спостереження про явища природи в цю пору, емоційно підготувати до читання твору* "Весна прийшла". У зв'язку з цими завданнями вчитель намічає питання бесіди: Які зміни відбуваються в природі напровесні? Як світить удень сонце? Якими стають земля, повітря? З чого видно, що день стає довшим? Як виглядають гілки дерев?

Пояснювальна бесіда має на меті організацію за­своєння нового навчального матеріалу через діалог учи­теля з учнями.

Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий ма­теріал, може будуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень до загальних висновків) і дедуктивним (від загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретно­го факту, прикладів, які ілюструють або підтверджують загальне). Індуктивний шлях доречний, коли в дітей достатньо знань, спостережень і в учителя є підстави вести їх до формулювання певних висновків, понять тощо. Дедуктивний шлях застосовують, коли правило, висновок сформульовані вчителем, а учні добирають приклади до них.

Ця бесіда може включати елементи пояснення, за­стосування наочності, ігрової ситуації. Наведемо прик­лад використання такої бесіди з шестирічними першо­класниками. Пояснення дітям способу утворення числа З відбувається через бесіду з елементами ігрової ситуації та унаочнення.

— Діти, уявімо, що ми в осінньому лісі. (На фланелографі — силуети осінніх дерев.) Знайдіть, на якому дереві сховалася білочка. Вона несе в дупло (вчитель прикріплює біля лапок звірка грибок) один грибок. А скільки грибків у неї вже сушиться на гілці?

— Два грибки.

— А якщо поряд нанизати ще один грибок? Скільки їх стане?

— Буде три грибки.

— Як же стало три грибки?

— Було спочатку два грибочки, приєднали один. Вийшло три.

— Що ще збирає білочка?

— Горішки.

— На довгу зиму треба багато горіхів. Допоможемо білочці їх зібрати. З кожного ряду вийде учень і візьме у мене на столі по три горішки. Діти, лічіть уголос. А тепер "повернемося" до класу. Роздивіться уважно, що є в кожного на парті. Покажіть мені три предмети так, щоб в одній руці було два, а у другій — один предмет. Як же утворилося число 3?

— До двох додали 1, і вийшло 3.

— Як ще можна утворити число З?

Підсумкова бесіда, як правило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку. (Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень про роботу всього класу в цілому та окремих учнів.

Функції контрольно-перевірної бесіди очевидні з її назви. У процесі такої бесіди вчитель проводить конт­роль якості засвоєних знань у вигляді фронтального опитування. Для фронтального опитування результативною є така бесіда, в якій запитання і завдання не тільки напружують пам'ять, а й збуджують інтерес, змушують установлювати причинно-наслідкові зв'язки, Визначати істотні ознаки предмета, доводити правильність висловленої думки. Поєднання різних типів за­питань покажемо на прикладі контрольно-перевірної бесіди за темою "Річка" (3-й клас).

1. Як утворюються річки?

2. Подивіться на записані на дошці слова: болото, гирло, береги, струмок, озеро, виток, лука, русло. Які з них означають частини річки?

3. Назвіть найістотніші ознаки річки.

4. Чому в рівнинних річок течія повільна, а в гірських швидка?

5. Як тече вода у вашій річці? Чому?

6. Чому треба дбати про чистоту річкової води?

За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги має евристична бесіда, роль якої незамінна для розвитку творчих здібностей. Під час такої бесіди учні проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемного запитання і, нарешті, — поетапний роз­в'язок. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можуть брати активну участь в евристич­ній бесіді, і це позитивно впливає не тільки на якість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями.

Отже, методи усного викладу навчального мате­ріалу в початковій школі застосовують у вигляді різних видів розповідей (опис, художня розповідь, інструкція, доповнення, розповідь-пояснення), бесід (вступна, пояснювальна, підсумкова, контрольно-перевірна). Цю групу методів об'єднує те, що про­відним засобом їх реалізації є голос учителя, а до­датковими —- різні види ілюстрацій. От чому ці методи усного викладу в дидактиці об'єднують ще назвою "пояснювально-ілюстративні".