Урок у 3 класі
Тема: Зв'язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв'язку.
Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між реченнями у тексті. Поглибити знання про будову тексту: наявність у ньому зв'язаних за смислом частин — зачину, основної частини і кінцівки. Розвивати у школярів логічне мислення.
Зміст уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності:
— Сьогодні ми продовжуватимемо працювати над текстом. Ви навчитеся встановлювати зв'язки між реченнями у зв'язних висловлюваннях, визначати їх складові частини. Уміння, яких ви набудете, допоможуть вам правильно будувати власні зв'язні висловлювання.
III. Закріплення уявлень учнів про засоби зв'язку між реченнями у тексті. Поглиблення знань про будову тексту.
1. Читання тексту.
Лелеки
Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі розкішне гніздо.
Незабаром у птахів вивелось п'ятеро малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.
Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сім'я полетіла у вирій.
2. Аналіз тексту.
З яких частин складається текст?
Прочитайте зачин. Перший абзац і є зачином. У ньому повідомляється про поселення лелек.
Прочитайте основну частину. Про що у ній розповідається?
Чим же закінчується розповідь? Зачитайте кінцівку тексту.
— Чи є зв'язок між усіма трьома частинами тексту? Які слова вказують на цей зв'язок?
Зв'язки між реченнями і абзацами тексту, починаючи від заголовка, найкраще показати на схемі:
Схема допомагає дати відповідь на питання, про кого розповідається у тексті «Лелеки». Учитель зверне увагу дітей, що у тексті розповідається про лелек, у кінці тексту їх називають «лелеча сім'я». Але говориться про лелек — батьків (лелеки — вони — у птахів — батьки) і лелек — дітей (п'ятеро малят — вони — дітей — молоді лелеки). Чому ж вживаються різні слова для називання одних і тих самим лелек? Щоб не повторювати одні і ті самі слова. Без них не може існувати текст. Вони служать для зв'язку думок, для смислового зв'язку речень.
— Коли ж відбувалася описана подія? Одним словом відповісти на це запитання не можна. У тексті є три слова, які вказують, у якій послідовності відбувалися події: весною — незабаром — восени. Ці слова також служать для зв'язку між абзацами.
3. Самостійна робота,
— Прочитайте текст.
— Про що в ньому розповідається?
— Зачитайте зачин, основну частину і кінцівку.
IV. Підсумок уроку.
З яких частин може складатися текст?
За допомогою чого пов'язуються речення у тексті?
Які слова можна було б використати у розповіді про учнів? (Учні — школярі — третьокласники, першокласники — вихованці та ін.).
V. Завдання додому.
— Складіть зв'язну розповідь про роботу школярів у шкільному саду. Використайте у ній названі вами слова для зв'язку між реченнями.
Лекція № 12 (2 години)
Методика вивчення розділу “Знання про мову, мовні уміння”. Методика вивчення розділу “Слово”
План лекції
1. Методика опрацювання елементів лексики:
а. завдання розвитку «Слово. Значення слова»;
б. робота над словом; прийоми тлумачення значень слів;
в. робота над багатозначністю слів;
г. вивчення синонімів, омонімів, антонімів;
д. види вправ з лексики.
Рекомендована література
Методика викладання української мови. Навчальний посібник. За ред. Доктора філологічних наук професор С. І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992.
Програма для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003.
Каніщенко А. П. Збагачення активного словника молодших школярів на матеріалі теми «Прикметника», Методичний посібник. - К.: Інститут системних досліджень, 1995.
Демченко Г. С. Опанування багатства рідної мови. - ж-л «Початкової школи», 1990, № 8.
- Методика викладання української мови в початкових класах
- Методика викладання української мови як науки
- Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
- Мета,особливості і структура курсу методики мови
- Наукові основи методики початкового навчання української мови
- Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- Прийоми звукового аналізу
- Основні періоди й етапи навчання грамоти
- Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- Букварний період
- Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
- Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- Тема: Структура уроку букварного періоду.
- Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
- Загальнодидактичні вимоги:
- Спеціальні (методичні) вимоги:
- 1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- 2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- 3. Ознайомлення з буквою.
- 4. Вправи з читання.
- 5. Робота з підручником.
- 6. Творча робота.
- 7. Підсумок уроку.
- V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
- Читання як навчальний предмет, його завдання
- Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
- Наукові засади методики читання в початкових класах
- З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
- Завдання уроків класного читання
- Види читання
- Якості читання
- Вироблення якісних ознак читання
- Вироблення навичок швидкого читання
- Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
- Передумови виразного читання учнів
- Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
- Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
- Особливості виразного читання поетичних творів
- Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
- Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
- Основні етапи читання
- Підготовка до сприймання твору
- Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
- Робота над перечитуванням тексту
- Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
- Навчання складати план прочитуваного
- Переказ прочитаного
- Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
- Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
- Особливості роботи над казкою
- Особливості роботи над байкою
- Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
- Особливості роботи над віршем
- Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
- Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
- Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
- Облік навичок читання
- 1. Підсумковий етап.
- 2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
- 3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
- V. Домашнє завдання.
- Структура уроку позакласного читання
- Уроки зустрічі з книжкою
- Методика вивчення граматики і лексики
- Методи навчання граматики
- Евристичний метод
- Проблемний метод
- Частково-проблемний метод
- Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
- Методика формування граматичних понять
- Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- Вивчення теми « Склад. Наголос »
- Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
- Формування уявлень про мову і мовлення
- Формування уявлень про текст
- Урок у 3 класі
- Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
- Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- Робота над синонімами
- Наша Батьківщина
- Вивчення антонімів
- Види вправ з лексики й методика їх проведення
- Хто кричав?
- Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- Вивчення основи слова і закінчення
- Вивчення кореня слова
- Вивчення префікса
- Вивчення суфікса
- Методика вивчення частин мови
- Система вивчення іменника
- Формування загального поняття про іменник
- Методика вивчення числа іменників
- Методика вивчення роду іменників
- Методика вивчення відмінювання іменників
- Система вивчення прикметника
- Формування загального поняття про прикметник
- Методика вивчення роду і числа прикметників
- Система вивчення дієслова
- Формування загального поняття про дієслово
- Методика вивчення числа і роду дієслів
- Методика вивчення часових форм дієслів
- Формування поняття про дієвідмінювання
- Вивчення займенника
- Вивчення числівника
- Вивчення прислівника
- Вивчення прийменника
- Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
- Морфологічний розбір
- 1. За дидактичною метою
- 3. За характером розумових операцій
- 4. За формою навчальної діяльності
- 5. За діяльністю учнів
- 6. За рівнем самостійності
- 7. Цікаві вправи з граматики
- Значення знань з синтаксису в початкових класах
- Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- Формування поняття про речення
- Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- Вивчення однорідних членів речення
- Ознайомлення зі складним реченням
- Види вправ із синтаксису й пунктуації
- Орфографія як предмет вивчення
- Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
- Психологічна природа орфографічної навички
- Аналіз лінгвістичної природи написань
- Залежність методики від лінгвістичної природи написань
- Вивчення фонетичних написань
- Вивчення морфологічних написань
- Вивчення семантичних написань
- Вивчення історичних написань
- Методика роботи над орфографічним правилом
- Умови успішного формування орфографічних навичок
- Орфографічні вправи Системність вправ
- Види вправ
- Орфографічний розбір та його види
- Словникова робота в процесі навчання орфографії
- Вимоги до уроків навчання орфографії
- Значення формування умінь літературної вимови
- Особливості й умови становлення літературної вимови
- Методика формування умінь літературної вимови
- Навчальні диктанти
- Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
- Аналіз опрацювання помилок
- Норми оцінювання результатів диктантів
- Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
- Оцінювання контрольних письмових робіт
- Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
- Аудіювання на уроках української мови
- 2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
- Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
- Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- "Мозаїка"
- Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
- Оцінювання.
- Теми для діалогів
- Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
- Прийоми активізації мовленнєвої творчості
- Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
- Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
- Уміння збирати матеріал для висловлювання
- Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
- Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
- Добір матеріалу за картиною
- Добір матеріалу за текстом
- Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
- Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
- Мовні засоби зв’язку речень у тексті
- Слова, найважливіші для вираження думки
- Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
- Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
- Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- Особливості підготовчої роботи до написання твору
- 1. Створення емоційного фону до написання твору
- 2. Збирання фактичного матеріалу
- 3. Робота над лексикою
- Балакуни
- Робота з антонімами
- Робота з порівняннями
- Робота з фразеологічними зворотами
- 4. Складання плану творчої роботи
- Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
- Критерій оцінок такий:
- Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)