Робота над засвоєнням лексичного значення слова
Вивчення елементів лексики в початкових класах розпочинається з ознайомлення із словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів,
Завдання вчителя у проведенні словникової роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації.
У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів, їх використання залежить від віку і загального рівня розвитку дітей, характеру пояснюваного слова.
Слова з предметним значенням можна пояснити, скажімо, прийомом демонстрації макета чи малюнка, а слова з абстрактним значенням вимагають інших прийомів.
Для пояснення семантики незрозумілих слів учителі найчастіше вдаються до таких способів:
демонстрація предмета чи малюнка;
використання контексту;
найпростіший словотворчий аналіз;
тлумачення слів (коротке пояснення, використання словника тощо).
Кожен спосіб може бути здійснений одним із кількох різних прийомів залежно від конкретного випадку.
Пояснення значення слова шляхом демонстрації можна здійснити такими прийомами:
а) показ натуральних предметів (дзиґа, бриль, канни, баклажан);
б) показ чучел, макетів, муляжів (тетерук, стриж, шпак);
в) показ малюнків, діапозитивів, слайдів (акула, окунь, ясен, явір, рись, козуля).
Пояснення значення слова шляхом використання контексту здійснюється за допомогою різних прийомів:
а) самостійне пояснення значення слова учнями. Цим прийомом учитель користується тоді, коли прозорий контекст підказує учням значення слова. Так, слово чемно у реченні Чемно вітаюся: «Доброго ранку!» учні пояснюють як «ввічливо», «з повагою»;
б) конкретизація значення слова, поясненого учнями на основі контексту, не зовсім точно. Наприклад, у реченні Періщить дощ, як із відра діти пояснюють слово періщить як іде, ллє. Насправді ж, говорить учитель, періщить — сильно б'є, січе;
в) введення невідомого слова в контекст. Щоб пояснити значення слова ґудзик, учитель, зокрема, вводить його в речення Пальто було застебнуте на всі ґудзики.
Найпростіший словотворчий аналіз учні початкових класів здійснюють під керівництвом учителя, тому що навичками такого аналізу вони володіють недостатньо. Класовод запитує: «Від якого слова утворене пояснюване слово? Чому даний предмет назвали саме так?» Наприклад: очеретянка — пташка, яка живе в очереті, через це її так назвали. Аналогічно пояснюють діти і слова теплохід (той, що рухається за допомогою тепла), самоскид (автомобіль, який сам скидає вантаж), панелевоз (машина, яка возить панелі) та ін. Цей прийом пояснення досить ефективний. Він дає змогу не тільки пояснити значення незнайомого слова, а й показати різницю в значеннях однокореневих, зовні схожих слів-паронімів. Наприклад, дружний (згуртований) — дружний клас, дружна сім'я; дружній (приятельський, схвальний) — дружній погляд, дружня усмішка.
Тлумачення слів — найпоширеніший у шкільній практиці спосіб пояснення значення слів. Користуючись цим способом, учитель вдається до ряду прийомів:
а) розчленування загального поняття на часткові (тканини — це сукно, сатин, ситець, шовк; цитрусові — це апельсини, лимони, мандарини);
б) підведення часткових понять під загальні (цемент, пісок, цегла — будівельні матеріали; муха, оса, ґедзь — комахи);
в) розгорнутий опис (колектив — це група людей, зв'язаних спільною працею, спільними інтересами; батьківщина — це країна, в якій живуть народжені в ній люди, що є її громадянами);
г) добір слів-синонімів. До використання цього прийому слід поставитися дуже серйозно.
Пояснення шляхом добору синонімів тільки тоді буде ефективним, коли діти добре знають значення слів. Так, слово рубіновий треба пояснити не словами-синонімами багряний чи пурпурний, а знайомим дітям словом червоний;
д) добір антонімів (значення слова темрява стає зрозумілим дітям через зіставлення його із словом світло; слово смуток — через зіставлення із словом радість);
е) пояснення шляхом перекладу з російської мови. В умовах білінгвізму, особливо на території північних і південно-східних говорів, де вплив російської мови досить великий, значення окремих слів можна пояснити з допомогою російських відповідників, а саме: шкарпетки — носки, окуляри — очки, ковзани — коньки;
є) з'ясування значення незнайомих слів за допомогою довідкових матеріалів (тлумачний словник, виноски в читанках).
Пояснення значення одного й того самого слова можна здійснити різними способами і прийомами. Так, значення слова панчохи пояснюється або за допомогою демонстрації предмета чи малюнка, або підведенням часткових понять під загальні (панчохи — це частина одягу), або внаслідок перекладу (панчохи — чулки), чи розгорнутим описом (панчохи — це виріб машинного або ручного в'язання, що одягається на ноги за коліна).
Класовод обирає той спосіб, який найбільше підходить до кожного випадку пояснення слова.
- Методика викладання української мови в початкових класах
- Методика викладання української мови як науки
- Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
- Мета,особливості і структура курсу методики мови
- Наукові основи методики початкового навчання української мови
- Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- Прийоми звукового аналізу
- Основні періоди й етапи навчання грамоти
- Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- Букварний період
- Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
- Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- Тема: Структура уроку букварного періоду.
- Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
- Загальнодидактичні вимоги:
- Спеціальні (методичні) вимоги:
- 1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- 2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- 3. Ознайомлення з буквою.
- 4. Вправи з читання.
- 5. Робота з підручником.
- 6. Творча робота.
- 7. Підсумок уроку.
- V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
- Читання як навчальний предмет, його завдання
- Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
- Наукові засади методики читання в початкових класах
- З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
- Завдання уроків класного читання
- Види читання
- Якості читання
- Вироблення якісних ознак читання
- Вироблення навичок швидкого читання
- Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
- Передумови виразного читання учнів
- Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
- Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
- Особливості виразного читання поетичних творів
- Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
- Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
- Основні етапи читання
- Підготовка до сприймання твору
- Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
- Робота над перечитуванням тексту
- Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
- Навчання складати план прочитуваного
- Переказ прочитаного
- Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
- Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
- Особливості роботи над казкою
- Особливості роботи над байкою
- Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
- Особливості роботи над віршем
- Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
- Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
- Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
- Облік навичок читання
- 1. Підсумковий етап.
- 2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
- 3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
- V. Домашнє завдання.
- Структура уроку позакласного читання
- Уроки зустрічі з книжкою
- Методика вивчення граматики і лексики
- Методи навчання граматики
- Евристичний метод
- Проблемний метод
- Частково-проблемний метод
- Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
- Методика формування граматичних понять
- Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- Вивчення теми « Склад. Наголос »
- Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
- Формування уявлень про мову і мовлення
- Формування уявлень про текст
- Урок у 3 класі
- Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
- Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- Робота над синонімами
- Наша Батьківщина
- Вивчення антонімів
- Види вправ з лексики й методика їх проведення
- Хто кричав?
- Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- Вивчення основи слова і закінчення
- Вивчення кореня слова
- Вивчення префікса
- Вивчення суфікса
- Методика вивчення частин мови
- Система вивчення іменника
- Формування загального поняття про іменник
- Методика вивчення числа іменників
- Методика вивчення роду іменників
- Методика вивчення відмінювання іменників
- Система вивчення прикметника
- Формування загального поняття про прикметник
- Методика вивчення роду і числа прикметників
- Система вивчення дієслова
- Формування загального поняття про дієслово
- Методика вивчення числа і роду дієслів
- Методика вивчення часових форм дієслів
- Формування поняття про дієвідмінювання
- Вивчення займенника
- Вивчення числівника
- Вивчення прислівника
- Вивчення прийменника
- Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
- Морфологічний розбір
- 1. За дидактичною метою
- 3. За характером розумових операцій
- 4. За формою навчальної діяльності
- 5. За діяльністю учнів
- 6. За рівнем самостійності
- 7. Цікаві вправи з граматики
- Значення знань з синтаксису в початкових класах
- Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- Формування поняття про речення
- Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- Вивчення однорідних членів речення
- Ознайомлення зі складним реченням
- Види вправ із синтаксису й пунктуації
- Орфографія як предмет вивчення
- Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
- Психологічна природа орфографічної навички
- Аналіз лінгвістичної природи написань
- Залежність методики від лінгвістичної природи написань
- Вивчення фонетичних написань
- Вивчення морфологічних написань
- Вивчення семантичних написань
- Вивчення історичних написань
- Методика роботи над орфографічним правилом
- Умови успішного формування орфографічних навичок
- Орфографічні вправи Системність вправ
- Види вправ
- Орфографічний розбір та його види
- Словникова робота в процесі навчання орфографії
- Вимоги до уроків навчання орфографії
- Значення формування умінь літературної вимови
- Особливості й умови становлення літературної вимови
- Методика формування умінь літературної вимови
- Навчальні диктанти
- Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
- Аналіз опрацювання помилок
- Норми оцінювання результатів диктантів
- Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
- Оцінювання контрольних письмових робіт
- Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
- Аудіювання на уроках української мови
- 2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
- Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
- Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- "Мозаїка"
- Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
- Оцінювання.
- Теми для діалогів
- Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
- Прийоми активізації мовленнєвої творчості
- Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
- Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
- Уміння збирати матеріал для висловлювання
- Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
- Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
- Добір матеріалу за картиною
- Добір матеріалу за текстом
- Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
- Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
- Мовні засоби зв’язку речень у тексті
- Слова, найважливіші для вираження думки
- Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
- Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
- Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- Особливості підготовчої роботи до написання твору
- 1. Створення емоційного фону до написання твору
- 2. Збирання фактичного матеріалу
- 3. Робота над лексикою
- Балакуни
- Робота з антонімами
- Робота з порівняннями
- Робота з фразеологічними зворотами
- 4. Складання плану творчої роботи
- Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
- Критерій оцінок такий:
- Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)