Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення

Під час опрацювання елементів синтаксису однією з центральних є робота над встановленням зв’язків між членами речення, спосте­реженням засобів сполучення синтаксичних одиниць. Умін­ня встановлювати зв'язки між членами речення в кінцево­му результаті має привести до усвідомлення і розрізнення словосполучення і граматичної основи речення, до оволо­діння нормами сполучуваності слів української мови, а отже, й до досягнення високого рівня культури усного й писемного мовлення.

Дослідники дитячого мовлення (О. М. Гвоздєв, М. Р. Львов, М. Л. Закожурникова, І. О. Синиця) вста­новили, що найбільше помилок діти припускаються саме у словосполученні — в узгодженні й дієслівному керуван­ні. Завдання початкового навчання — запобігти появі та­ких помилок, навчити учнів правильно використовувати лексичне багатство мови, виробити чуття мови, яке прояв­ляється насамперед в умінні сполучати слова, підготувати школярів до засвоєння теоретичних знань про словосполу­чення в середніх класах.

У початкових класах учні засвоюють лише одну з ознак словосполучення: слова у ньому пов'язуються за смислом і граматично — за допомогою закінчень слів або закінчень і прийменників; зв'язок встановлюється постановкою пи­тання від головного слова до залежного. Інших диференціюючих ознак словосполучення (за способом вираження стрижневого слова, за характером смислових відношень, за видами граматичного зв'язку) не вивчають, і саме тому, що не вивчаються всі ознаки словосполучення, не викорис­товується послідовно й самий термін «словосполучення». Вживається вираз «сполучення слів», під яким можна ро­зуміти як словосполучення, так і сполучення підмета з при­судком. Однак у процесі практичної роботи учні поступово вчаться відрізняти сполучення головних членів від інших сполучень слів. З цією метою з перших же кроків навчан­ня учні вчаться визначати основу речення. У 3 класі вста­новлюють двосторонній зв'язок між підметом і присудком, засвоюючи при цьому, що між іншими членами речення іс­нує зв'язок лише односторонній. Отже, в інших сполучен­нях слів (словосполученнях) завжди є залежне слово, до якого ставиться питання від головного: хустина (я к а?) червона; читаю (я к?) добре; мокрий(від чого?) від дощу.

Відрізняти сполучення підмета з присудком від інших сполучень слів (словосполучень) учням допоможуть фор­мулювання завдань з чіткою вказівкою, у якій послідов­ності його виконувати: 1) назвіть у реченні спочатку спо­лучення підмета з присудком (його основу), а потім інші сполучення слів; 2) встановіть за допомогою питань зв'яз­ки між членами речення, в першу чергу між підметом і при­судком; 3) з поданого речення випишіть парами зв'язані між собою слова, крім підмета і присудка; в дужках запи­шіть питання, на яке відповідає залежне слово.

Простежується певна послідовність у роботі над зв'яз­ком слів у реченні на різних етапах початкового навчання: 1) доповнення (поширення) речень за питаннями: учень читає (що?); 2) добір потрібної форми залежного слова: Хлопчик малює (кольорові) олівцями; 3) добір залежного слова, що виражає ознаку предмета: огірок (яки й?), ро­машка (я к а?), небо (я к е?); 4) встановлення зв'язків між членами речення за допомогою питань і виписування спо­лучень слів парами: Малий школяр поспішає до школи. — Школяр (що р о б и т ь?) поспішає, школяр (яки й?) малий, поспішає (к у д и?) до школи.

За таким методичним підходом здійснюється ознайом­лення учнів з порядком встановлення зв'язків між членами речення.

Для ілюстрації цього подаємо схему уроку у 3 класі.

Тема: Зв'язок слів у реченні. Члени речення. Головні і другоряд­ні члени речення.

Мета: Закріпити уміння встановлювати зв'язок між словами у реченні. Формувати поняття «члени речення», «головні члени» (підмет і присудок) — «основа речення», «другорядні члени». Розвивати умін­ня знаходити основу речення, визначати головні і другорядні члени.

Зміст уроку

І. Встановлення зв'язків між словами у реченні.

1. Робота з учнями.

— Доповніть речення словами за змістом і питаннями, поданими в дужках.

Учні вчаться (д е?)... Учні (що роблять?)... школі. У шко­лі вчаться (х т о?)... Учні вчаться у школі (я к?) ... .

— Отже, ви вже можете сказати, на які питання відповідають сло­ва речення. Як ви про це дізналися? Відповідаючи на питання, які ми ставили від слова до слова: вчаться (х т о?) учні; учні (що роб­лять?) вчаться; вчаться (д е?) в школі; вчаться (я к?) добре.

2. Самостійна робота.

— А тепер за цим же зразком встановіть зв'язки між словами в іншому реченні — Батьківщина добре дбає про дітей.

II. Формування поняття «Члени речення».

• Отже, речення складаються зі слів, які відповідають на певні питання. Усі ці слова, до яких можна поставити питання від інших слів, є членами речення. А чи можна поставити питання до слів в, про? Звичайно, не можна. Це прийменники. Вони допомагають пов'я­зувати слова між собою. Вони вживаються з тими словами, які відпо­відають на питання: (д е?) в (у) школі; (про кого?) про дітей.

• Сьогодні ви дізнаєтесь, що означає кожен член речення, як він називається і як його визначати.

III. Формування понять про основу речення — головні його чле­ни (підмет і присудок).

На дошці записуються речення:

Птахи відлетіли. Завмерли гаї. Сіло сонце за горою. Виплив місяць золотий.

• Назвіть те слово у кожному реченні, яке вказує, про кого або про що говориться (птахи, гаї, сонце, місяць). На які ж питання вони відповідають? Відлетіли (х т о?) птахи, завмерли (щ о?) гаї, сіло (щ о?) сонце, виплив (щ о?) місяць.

• Як же називається той член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні і відповідав на питання хто? або щ о? Знайдіть відповідь на це питання в підручнику. Прочитайте її.

• А тепер самостійно знайдіть підмет у таких реченнях: До школи поспішають маленькі школярі. Маленькі школярі поспішають до школи. (Речення спроектовуються на екран.)

Учитель зверне увагу учнів, що підмет може стояти в різних міс­цях речення: на початку, в середині, в кінці.

— Тепер знайдемо у кожному реченні ті слова, які вказують, що говориться про підмет, тобто про птахів, про гаї, сонце, місяць. На які питання ці слова відповідають?

Птахи (що зробили?) відлетіли, гаї (що з р о б и л и?) завмерли і т. д.

• Що ж ми вже знаємо про цей член речення? (Що він вказує, що говориться про підмет і відповідає на питання що зробили? що зробило? що зробив?)

• Відшукайте цей же член і в спроектованому реченні (поспіша­ють). На яке питання він відповідає? Школярі (що роблять?) поспішають.

• Бачите, на які різні питання може відповідати цей член ре­чення.

• Як же він називається? Прочитайте у підручнику. Учні ще раз зачитують правило з підручника.

Запишемо ще два речення: Мій батько — інженер. Він добрий. Відшукаємо в них підмет і присудок. Про кого говориться у першому реченні? (батько). Назвіть те слово, яке вказує, про кого говориться, і відповідає на питання х т о? у другому реченні (він). Отже, підмети ми знайшли. Що сказано про батька у першому реченні? (інженер). Отже, слово інженер є присудком. Яке ж питання можна поставити до цього слова? (Хто він такий?) Що сказано в другому реченні про підмет він?— Добрий. На яке питання відповідає присудок у цьо­му реченні? (Який він є?)

• Отже, діти, ви дізналися, що присудок може ще відповідати на питання хто він такий, який він є?

• Повернемося ще раз до речення Маленькі школярі поспішають до школи. Підкреслимо підмет і присудок умовними лініями.

• Спробуємо скоротити це речення, але так, щоб воно не втратило головної думки. Запис набуде такого вигляду: Маленькі школярі поспішають до школи.

Школярі поспішають до школи.

Школярі поспішають.

• Чи можна ще скоротити речення? (Не можна.) Чому?

• Якщо вилучимо слово школярі, то стане незрозуміле, про кого говориться в реченні. Якщо вилучимо слово поспішають, стане незро­зумілим, що вони роблять. Отже, ці члени (підмет і присудок) є най­важливішими у реченні, тому вони й називаються головними членами речення і становлять основу речення. А всі інші члени, крім підмета і присудка, є другорядними.

IV. Підсумок уроку.

• Отже, з якими новими поняттями ви ознайомились сьогодні на уроці?

• Які члени речення є основою речення? Чому?

• Наведіть приклад речення і назвіть у ньому головні члени.

V. Домашнє завдання.

У практиці навчання рідної мови в середній школі іс­нує традиційний порядок здійснення одного з видів мовно­го розбору — встановлення зв'язків між членами речення. Його треба дотримуватись і в 3—4 класах з метою наступ­ності між початковими і середніми класами. Порядок такий: 1) визначення основи речення шляхом встановлення зв'яз­ків між підметом і присудком; 2) відшукування залежних слів від підмета; 3) відшукування залежних слів від присудка (терміни «група підмета», «група присудка» не вживаються); 4) встановлення залежності між інши­ми другорядними членами.