Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
Протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння користуватися засобами письма, орієнтуватися на сторінці зошита у його розліновці), графічні навички (уміння правильно зображати всі рядкові і великі літери алфавіту, поєднувати їх між собою), а також початкові орфографічні навички (уміння записувати без пропусків і заміни літер слова, вимова і написання яких збігаються, з опорою на звуковий аналіз).
Таким чином, процес письма для першокласників складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких вимагає спеціальних вправ для їх відпрацювання.
Вчитель, який навчає шестирічних школярів, повинен враховувати психофізіологічні особливості дітей цього віку. Недостатня розвиненість дрібних м'язів кисті руки, слабка рухливість їх, недосконала регуляція окремих рухів, низька витривалість до навантажень є причиною більш повільного і менш стійкого письма у шестирічних дітей порівняно з семирічними. Окрему складність для шестиліток становить і сам аналіз графічної поелементної будови літери, що виявляється в недописуванні окремих елементів або додаванні зайвих, у графічному спотворенні букви в результаті неправильної аналогії з іншими. Частіше, ніж у семирічних школярів, трапляються випадки дзеркального зображення літер.
У період навчання грамоти стійкими також можуть бути помилки фонетико-графічного характеру — на пропуск, заміну і перестановку букв у словах, пов'язані з недостатньою увагою до звукового і звукобуквеного аналізів.
Навичка письма є синтетичною. Вона складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з'єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні. Враховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, виконуваних майже одночасно, слід окремі з них, наприклад звукобуквений аналіз слова, запроваджувати як вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки, що є для дитини також однією з форм письма — графічного зображення складу, слова.
Робота над звуковою структурою слова у зіставленні з графічною (перекодування звукових одиниць мови у графічні знаки) має бути складовою частиною всіх без винятку уроків письма в період навчання грамоти. Ця робота є, по суті, продовженням тієї, що була розпочата на уроці читання, присвяченого тій чи іншій букві.
Як і в процесі оволодіння початковою навичкою читання, на уроках письма (після того як діти засвоять рукописну форму нової літери) основною одиницею діяльності має стати склад у формі злиття приголосного звука з голосним.
Складовий принцип української графіки має стати в основі формування графічної навички, що забезпечить не тільки каліграфічне, а й грамотне письмо.
Програма з навчання грамоти передбачає деяке відставання у виробленні в шестирічних першокласників графічних навичок письма, які вимагають більшої затрати відповідних м'язових, фізичних зусиль порівняно з навичкою читання. Тому вчитель не повинен форсувати швидкість письма, не прагнути забезпечити синхронність в оволодінні тією чи іншою буквою на уроках читання і письма, як це має місце переважно в роботі з семирічними першокласниками.
У формуванні графічної навички письма спостерігаються такі технічні етапи, відображені у відповідному навчальному посібнику — Зошиті з письма:
а) підготовчі вправи, спрямовані на оволодіння вмінням тримати ручку, орієнтуватися в графічній сітці зошита, координувати рухи вістря ручки в межах верхньої і нижньої ліній робочого рядка (штрихування контурів фігур, обведення трафаретів, поданих пунктирними лініями, проведення прямих, ламаних і кривих ліній);
б) засвоєння основних елементів літер: короткої і довгої прямої палички, паличок з закругленням угорі і внизу, паличок з петлями, лівого і правого півовалів, овалу;
в) письмо окремих рядкових літер, які складаються виключно з елементів, опрацьованих у підготовчий період;
г) засвоєння правил поєднання букв у склади і слова; письмо складів і буквосполучень, слів;
д) відпрацювання плавного, ритмічного письма.
З 35 хв уроку з шестирічними учнями на суто графічні вправи відводиться від 15 до 20 хв. Тільки під кінець навчального року на письмо може витрачатися близько 25 хв уроку. За цей час шестирічні учні можуть зображати на сторінці зошита 60—75 графічних знаків.
Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
У період навчання грамоти учні оволодівають початковими вміннями писати в зошиті і на дошці.
Ширина робочого рядка становить 5 мм, відстань між лінійками робочого рядка та проміжними пунктирними — 6 мм. Висота великих літер та малих з подовженими елементами (б, в, д, з, р, у, ф) становить 11 мм. У цих зошитах учні пишуть протягом усього року. На другому році навчання здійснюється перехід на письмо в зошитах з двома лініями без контрольних похилих:
Наприкінці 2 класу, починаючи з II півріччя, вчитель поступово переводить дітей на письмо в зошитах в одну лінію. Остаточно цей перехід завершується у 3 класі. Відповідно до змін розліновки зошитів має змінюватись і розліновка класної дошки. У кожному класі має бути постійний плакат із зразком шрифту та різними способами поєднання літер у словах.
На уроці опрацювання нової літери вчитель, крім показу письма на дошці, використовує картки із зразковим накресленням літер, збільшених приблизно в 20 разів.
У зошитах з письма представлені зразки написання літер, у тому числі й пунктиром, призначені для обведення. Однак при необхідності вчитель, надаючи дитині індивідуальну допомогу, може подати додатковий зразок і в процесі письма.
Відповідно до поданого нижче шрифту (с. 65), запровадженого в нашій республіці для навчання письма шестирічних першокласників, накреслення літер у рядках здійснюється під кутом 65°.
Для забезпечення відповідного нахилу вчитель з перших уроків має подбати про правильну позу дитини під час письма, положення лівої й правої руки на парті та інші гігієнічні правила, а саме:
Під час письма тулуб дитини має перебувати у прямому положенні, не притискуючись грудьми до краю парти, голова трохи схилена до зошита так, щоб відстань від очей до вістря ручки становила близько 30 см.
Ноги мають стояти на підніжці або на підлозі.
Обидві руки мають бути розташовані на парті.
Лікоть правої руки ні в якому разі не повинен звисати з парти.
Ручку слід тримати трьома пальцями — великим, середнім і вказівним без зайвої напруги, під кутом близько 45°, кінець ручки має бути спрямований до правого плеча.
Відстань від вістря ручки до вказівного пальця — 1,5—2 см.
Дотримання правильної постави під час письма можливе лише за тієї умови, якщо висота парти відповідає зростові учня, на що вчитель повинен звернути особливу увагу, розсаджуючи учнів у класі. Крім зросту дитини, треба враховувати також її зір, визначаючи відстань від парти, за якою сидить учень, до дошки.
6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія по відношенню до лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки зошит весь час пересувається вгору лівою рукою по парті так, щоб початок робочого рядка знаходився напроти середини грудей.
Для організації письма учнів на дошці треба встановити в класі підставку по всій ширині дошки так, щоб учень міг дістати хоча б до її середини. Письмо на дошці крейдою відіграє значну роль у зміцненні м'язів пальців, тому його слід запроваджувати не тільки на уроці (з метою вироблення координації рухів руки відповідно до конфігурації нової літери), а й у позаурочний час, заохочуючи учнів до письма, малювання на дошці.
Розташування в класі парт має бути здійснено також з урахуванням відповідних гігієнічних вимог: парти в класі можуть бути розташовані не більш як у три ряди; відстань від першої парти до дошки не повинна бути меншою ніж 2 м, а від останньої — не більшою як 8 м; світло має падати на дошку зліва стосовно учнів; поверхня дошки має бути вкрита зеленою або світло-коричневою матовою фарбою; при необхідності біля дошки повинні бути встановлені додаткові світильники, від яких світло рівномірно відбивалося б на поверхню дошки не створюючи на ній відблисків.
На уроках письма, як ні на яких інших, учитель має дотримуватись режиму, який би чергував дитячу працю з відпочинком. Крім 3—4-хвилинної динамічної паузи в середині уроку, необхідно проводити дві додаткові фізкультхвилинки в межах кожної половини уроку. Після кожних 5 хв письма вчитель змінює вид роботи, даючи можливість відпочити м'язам рук й очам.
Дотримання організаційних та гігієнічних правил постановки навчальної роботи з письма має бути в полі зору вчителя на кожному уроці, оскільки від цього залежить не тільки успіх в оволодінні графічними навичками, а й здоров'я дітей.
- Методика викладання української мови в початкових класах
- Методика викладання української мови як науки
- Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
- Мета,особливості і структура курсу методики мови
- Наукові основи методики початкового навчання української мови
- Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- Прийоми звукового аналізу
- Основні періоди й етапи навчання грамоти
- Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- Букварний період
- Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
- Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- Тема: Структура уроку букварного періоду.
- Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
- Загальнодидактичні вимоги:
- Спеціальні (методичні) вимоги:
- 1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- 2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- 3. Ознайомлення з буквою.
- 4. Вправи з читання.
- 5. Робота з підручником.
- 6. Творча робота.
- 7. Підсумок уроку.
- V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
- Читання як навчальний предмет, його завдання
- Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
- Наукові засади методики читання в початкових класах
- З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
- Завдання уроків класного читання
- Види читання
- Якості читання
- Вироблення якісних ознак читання
- Вироблення навичок швидкого читання
- Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
- Передумови виразного читання учнів
- Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
- Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
- Особливості виразного читання поетичних творів
- Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
- Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
- Основні етапи читання
- Підготовка до сприймання твору
- Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
- Робота над перечитуванням тексту
- Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
- Навчання складати план прочитуваного
- Переказ прочитаного
- Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
- Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
- Особливості роботи над казкою
- Особливості роботи над байкою
- Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
- Особливості роботи над віршем
- Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
- Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
- Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
- Облік навичок читання
- 1. Підсумковий етап.
- 2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
- 3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
- V. Домашнє завдання.
- Структура уроку позакласного читання
- Уроки зустрічі з книжкою
- Методика вивчення граматики і лексики
- Методи навчання граматики
- Евристичний метод
- Проблемний метод
- Частково-проблемний метод
- Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
- Методика формування граматичних понять
- Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- Вивчення теми « Склад. Наголос »
- Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
- Формування уявлень про мову і мовлення
- Формування уявлень про текст
- Урок у 3 класі
- Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
- Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- Робота над синонімами
- Наша Батьківщина
- Вивчення антонімів
- Види вправ з лексики й методика їх проведення
- Хто кричав?
- Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- Вивчення основи слова і закінчення
- Вивчення кореня слова
- Вивчення префікса
- Вивчення суфікса
- Методика вивчення частин мови
- Система вивчення іменника
- Формування загального поняття про іменник
- Методика вивчення числа іменників
- Методика вивчення роду іменників
- Методика вивчення відмінювання іменників
- Система вивчення прикметника
- Формування загального поняття про прикметник
- Методика вивчення роду і числа прикметників
- Система вивчення дієслова
- Формування загального поняття про дієслово
- Методика вивчення числа і роду дієслів
- Методика вивчення часових форм дієслів
- Формування поняття про дієвідмінювання
- Вивчення займенника
- Вивчення числівника
- Вивчення прислівника
- Вивчення прийменника
- Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
- Морфологічний розбір
- 1. За дидактичною метою
- 3. За характером розумових операцій
- 4. За формою навчальної діяльності
- 5. За діяльністю учнів
- 6. За рівнем самостійності
- 7. Цікаві вправи з граматики
- Значення знань з синтаксису в початкових класах
- Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- Формування поняття про речення
- Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- Вивчення однорідних членів речення
- Ознайомлення зі складним реченням
- Види вправ із синтаксису й пунктуації
- Орфографія як предмет вивчення
- Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
- Психологічна природа орфографічної навички
- Аналіз лінгвістичної природи написань
- Залежність методики від лінгвістичної природи написань
- Вивчення фонетичних написань
- Вивчення морфологічних написань
- Вивчення семантичних написань
- Вивчення історичних написань
- Методика роботи над орфографічним правилом
- Умови успішного формування орфографічних навичок
- Орфографічні вправи Системність вправ
- Види вправ
- Орфографічний розбір та його види
- Словникова робота в процесі навчання орфографії
- Вимоги до уроків навчання орфографії
- Значення формування умінь літературної вимови
- Особливості й умови становлення літературної вимови
- Методика формування умінь літературної вимови
- Навчальні диктанти
- Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
- Аналіз опрацювання помилок
- Норми оцінювання результатів диктантів
- Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
- Оцінювання контрольних письмових робіт
- Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
- Аудіювання на уроках української мови
- 2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
- Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
- Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- "Мозаїка"
- Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
- Оцінювання.
- Теми для діалогів
- Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
- Прийоми активізації мовленнєвої творчості
- Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
- Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
- Уміння збирати матеріал для висловлювання
- Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
- Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
- Добір матеріалу за картиною
- Добір матеріалу за текстом
- Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
- Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
- Мовні засоби зв’язку речень у тексті
- Слова, найважливіші для вираження думки
- Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
- Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
- Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- Особливості підготовчої роботи до написання твору
- 1. Створення емоційного фону до написання твору
- 2. Збирання фактичного матеріалу
- 3. Робота над лексикою
- Балакуни
- Робота з антонімами
- Робота з порівняннями
- Робота з фразеологічними зворотами
- 4. Складання плану творчої роботи
- Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
- Критерій оцінок такий:
- Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)