logo
лекции мпуя

Значення формування умінь літературної вимови

Формування в учнів навичок лі­тературної вимови — одна з основ­них вимог, яка ставиться нині пе­ред школою, адже мовна культура — перша ознака загаль­ної культури людини. Крім того, орфоепічні уміння мають безпосередній вплив на формування писемної грамотності учнів.

Однак, як відмічають дослідники, заняття з орфоепії ще не стали систематичними. Основна увага на уроках мови все ще зосереджується тільки на формуванні орфографіч­ної грамотності. Учителі забувають при цьому, що в основі правописних умінь і навичок лежить правильна літературна вимова. Без наявності орфоепічних умінь не можна сформу­вати орфографічні навички.

Важливість формування літературної вимови посилю­ється в умовах територіальних діалектів, де наявні значні відхилення від літературних норм, що позначається не лише на усному, а й на писемному мовленні учнів, знижує за­гальну орфографічну грамотність.

Так, у письмових роботах учнів північних областей України (Житомирській, Рівненській, Волинській, Черні­гівській та ін.) наявні помилки типу: кинь (и замість і), двир (и замість і); кот, двор (о замість і); хітрий, пташкі (і замість и); ведерце, мешок (е замість і); пошла, ночний замість і); плавец, хлопец; прамо, говору; носят, ходят; приду, заняв; зелени, червони (відсутність й); теплійший, чорнійший (наявність й); знаня, дорученя.

У роботах учнів південних і східних областей (Черкась­ка, Полтавська, Харківська, Луганська, Донецька та ін.) часто трапляються такі помилки: Питрусь, зимляний, нису, песьменник; гряниця, сахарю; крічять, біжять; росписав, с-під моста; хвашисти; Росію, доповідю та ін.

У роботах учнів південно-західних областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівець­ка, Хмельницька, Тернопільська, Одеська) досить частими є помилки типу: гулодний, туму (у замість о); кіслий, хітрий (і у сполученнях ги, ки, хи), стил, лижко замість і); відно, вбіти (і замість и), сат, дуп, віткрутить; козацкий, боєц; селянский, батьківский; бурак, бурйак, радок; обличя, знаня та ін.

Спостереження за усним мовленням свідчить, що ці по­милки є прямим відображенням тих діалектних відхилень, які характерні для усного мовлення учнів зазначених ра­йонів. Спеціальні дослідження, зокрема Л. М. Симоненкової, свідчать, що кількість помилок, які виникають під впливом місцевих говорів, у творчих роботах учнів стано­вить від 27 до 31 %.