Операційна складова майбутніх учителів початкових класів

З таблиці 2.13 випливає, що на першому місці відносно оперативної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів є труднощі, з якими стикаються вчителі під час розвитку креативності молодших школярів (97,37%), на другому місці - навички допомоги креативним дітям та їх батькам (38,56%), на третьому - уміння практично виявляти та розвивати креативність молодших школярів (23,56%), на четвертому місці - навички використовувати прийоми та методи для розвитку креативності молодших школярів (23,62%).

Одним з завдань нашого дослідження було з’ясувати показники особистісної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів за тестом Д.Богоявленської „Креативне поле”.

Характеристика рівня сформованості особистісної складової (згідно тесту „Креативне поле”) відображена в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14

Характеристика рівня сформованості особистісної складової готовності майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів (за методикою „Креативне поле”)

Як випливає з таблиці 2.14, низький рівень креативності мають 57,5% майбутніх учителів, середній рівень 35,0% студентів, а високий рівень тільки 7,5% майбутніх учителів початкових класів. Ці дані можна пояснити традиційним навчанням, що не забезпечує високого рівня розвитку креативності майбутніх учителів початкових класів, які в свою чергу мають бути прикладом для своїх учнів.

Результати, отримані під час нашого дослідження, дозволили нам поділити студентів – майбутніх учителів початкових класів за рівнем їх креативності на декілька груп.

До першої групи ми віднесли майбутніх учителів, які виявили високий рівень креативності (7,5%). Ці досліджувані самостійно приймали і вирішували експериментальні завдання, легко переносили засвоєний спосіб в змінені умови. Маючи достатньо надійне рішення задачі, продовжували аналізувати свою діяльність, зіставляли між собою окремі задачі, в результаті чого знаходили інший спосіб рішення цієї задачі. Для цих студентів характерне емоційне ставлення до своєї діяльності, спокійне, ділове відношення до помилок і перешкод, які вони переборюють самі.

До групи з середнім рівнем розвитку креативності було віднесено тих досліджуваних, які приймають і вирішують експериментальне завдання, залишаючись в рамках спочатку знайденого способу дії. Ці досліджувані (35,0%), які можуть самостійно або з невеликою допомогою експериментатора (стимулюючою, емоційно-регулюючою) аналізувати завдання, планувати свою діяльність, переносити засвоєний спосіб в нову ситуацію. Самоконтроль у таких майбутніх учителів ситуативний і не завжди об’єктивний. За межі заданого не виходять, однак проявляють активність репродуктивного характеру. Емоції виражені достатньо яскраво, однак навіть незначна помилка або перешкода викликає негативні емоції, які гальмують активність людини. Для переборення перешкод потребують допомоги, яка однак не носить змістового характеру (стимулююча, емоційно-регулююча). Та ті студенти, які справлялися з завданням після направляючої або організаційної допомоги. Якщо ситуацію змінити, такі досліджувані відчувають такі ж саме перешкоди, що і при першому пред’явленню завдання. Навчаються переносити засвоєний спосіб в нові умови після багаторазових вправ. Самоконтроль виконується за допомогою експериментатора. Не виявляють активності, яка не стимулюється зовні. Емоції виражені слабо.

В третю групу (57,5%), увійшли майбутні вчителі, які виявили низький рівень креативності. Ці студенти не засвоювали спосіб виконання експериментального завдання, або засвоювали його після неодноразового використання навчаючої допомоги, але так і не навчилися переносити його в умови, які майже навіть не змінилися. Відношення до діяльності нейтральне або негативне.

Таким чином, аналіз готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів виявив основні тенденції її розвитку, врахування яких доцільно в процесі їх професійної підготовки.