2.3.1 Внутрішні фактори готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Відносно внутрішніх факторів готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів в контексті нашого дослідження, ми вважаємо, що професійні можливості майбутніх учителів початкових класів мають бути направлені на використання власних індивідуальних якостей для оптимізації психолого-педагогічного впливу. Виходячи з цього, ми поставили собі за мету з’ясувати готовність до створення стосунків, що забезпечують формування креативного освітньо-виховного середовища в майбутній професійній діяльності. Для цього, ми застосували відомий тест Т.Лірі [3], що призначений для дослідження уявлення суб’єкта про себе та ідеальне „Я”, а також для вивчення встановлення особливостей орієнтації людини на взаємодію з іншими людьми, яка може сприяти чи заважати створенню креативного середовища. Зокрема, ми визначили ступені орієнтації на доброзичливість та домінування за допомогою двох спеціальних формул:

Ступень орієнтації на домінування = (I - V) + 0.7*(VIII + II – IV - VI)

Ступень орієнтації на доброзичливість = (VII - III) + 0.7 * (VIII – II - IV + VI)

Результати дослідження ступеня орієнтації на домінування майбутніх учителів початкових класів наведено в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15

Результати дослідження ступеня орієнтації на домінування майбутніх учителів початкових класів

Як випливає з таблиці 2.15, 69,4% досліджуваних мають середній ступень орієнтації на домінування, а 14,3% досліджуваних – низький ступінь. Разом з тим, 16,3% майбутніх учителів мають високий рівень сформованості ступеня орієнтації на домінування.

Результати дослідження ступеня орієнтації на доброзичливість майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів наведено в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16

Результати дослідження ступеня орієнтації на доброзичливість майбутніх учителів початкових класів

Як випливає з таблиці 2.16, 72,5% досліджуваних мають середній ступінь орієнтації на доброзичливість, а 11,3% досліджуваних мають низький ступінь, 16,2% майбутніх учителів мають високий рівень сформованості ступеня орієнтації на доброзичливість.

На нашу думку, такі результати можна пояснити амбівалентністю ставлень, яка зумовлена противоріччям емоцій, що одночасно відчуваються до деяких об’єктів. Тим, що окремі особливості складного об’єкту по різному впливають на потреби і цінності людини.

На наступному етапі ми дослідили особливості орієнтації на соціальну взаємодію майбутніх учителів початкових класів (згідно тесту Т.Лірі) наведені в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17

Результати дослідження особливостей орієнтації на соціальну взаємодію (згідно тесту Т.Лірі)

Як випливає з таблиці 2.17, майбутнім учителям початкових класів властивий адаптивний рівень егоїстичності (75,0%), агресивності (75,6%), підозрілості (73,8%), підлягання (80,6%), залежності (73,1) та доброзичливості (50,6%). Рівні авторитарності (71,9%) та альтруїстичності (55,0%) мають проблемний характер, що значно утруднює формування розвивального середовища в майбутній професійній діяльності. Адже, як відомо, його основою є формування світосприйняття, яке засноване на багатокритеріальності рішень, толерантності до тих, хто мислить по іншому і моральної відповідальності за власні дії.

На наступному етапі ми визначили ступень орієнтації на соціальну взаємодію майбутніх учителів початкових класів (див. табл. 2.18).

Як видно з таблиці 2.18, першу групу (51,6%) склали студенти – майбутні вчителі початкових класів, які орієнтовані на таку взаємодію з учнями, що сприяє розвитку креативного розвивального середовища, зокрема, вони характеризуються високим рівнем орієнтації на доброзичливість і низьким рівнем орієнтації на домінування.

Таблиця 2.18

Ступень орієнтації на соціальну взаємодію майбутніх учителів початкових класів

Другу групу студентів педагогічного університету факультету підготовки вчителів початкових класів склали (48,4%) досліджуваних, які орієнтовані на таку взаємодію з учнями, яка не сприяє розвитку креативного розвивального середовища, вони характеризуються амбівалентністю і високим рівнем орієнтації на домінування.

За результатами дисперсійного аналізу (див. дод. Б.1) нами був виявлений зв’язок рівнів орієнтації на агресивність і домінування з рівнем креативності майбутніх педагогів (див. рис. 2.1 та 2.2):

Рис. 2.1 Взаємозв’язок рівнів орієнтації на агресивність і креативності майбутніх учителів початкових класів

Як випливає з рисунка 2.1, високий рівень креативності відповідає низькому рівню агресивності. При цьому високий ступінь орієнтації на агресивність відповідає низькому рівню креативності, середній ступінь орієнтації на агресивність відповідає середньому рівню креативності. На нашу думку, такі результати можна пояснити тим, що доброзичлива взаємодія дійсно створює розвивальне креативне середовище.

Рис. 2.2 Взаємозв’язок ступеня орієнтації на домінування і креативності майбутніх учителів початкових класів

Як випливає з рисунка 2.2, чим нижче ступінь орієнтації на домінування, тим вище рівень креативності. При цьому високий ступінь орієнтації на домінування відповідає низькому рівню креативності, середній ступінь орієнтації на домінування відповідає середньому рівню креативності.

Цей факт узгоджується з даними отриманими Е.Торренсом [205]. Дослідник, наприклад, наводить наступні фактори поведінки вчителя, що позитивно впливають на розвиток креативності дітей: визнання цінності творчого мислення, терпимість до нових ідей, уміння дати конструктивну інформацію про творчий процес, критичність, але не критиканство, заохочення самоповаги, розсіювання почуття страху перед оцінкою і т.п.

У дослідженні встановлено, що залежності між, з одного боку, рівнями авторитарності, егоїстичності, підозрілості, підлягання, альтруїстичності та залежності, та, з другого боку, готовністю майбутніх вчителів до розвитку креативності молодших школярів не виявлено (див. дод. Б.2).