3.2 Програма формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Введення програми «Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів» до навчального плану вищого навчального закладу забезпечувало можливість надати майбутнім учителям початкових класів сучасні теоретичні знання про креативність молодших школярів, про найновіші практичні методи розвитку креативності молодших школярів, оволодіти вміннями та навичками щодо використання навчального матеріалу сучасної початкової школи в роботі з креативними дітьми, стимулювати розвиток креативності учнів початкової школи та прогнозувати цей розвиток.

Впровадження програми „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів” найдоцільніше започатковувати в І півріччі V курсу. Це дало можливість продовжити вивчення курсу психології, використовувати набуті знання і практичні навички при написанні курсових та дипломних робіт та під час державної безперервної практики. Дана програма є важливим ланцюгом психологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Кінцевою метою програми є усвідомлення нагальної потреби сучасних закладів освіти (особливо інноваційних шкіл) учителями, які готові до розвитку креативності молодших школярів.

Треба зазначити, що психолого-педагогічна готовність студентів – майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів передбачала не тільки засвоєння певних знань і умінь, але й залучення майбутніх педагогів у шкільний навчально-виховний процес. А саме реалізація даної програми відбувалась перед проходженням запланованої активної педагогічної практики.

Це дало нам можливість визначити успішність формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Студенти – майбутні вчителі початкових класів під час педагогічної практики виконували наступні завдання:

1. орієнтуючись на діалогічне навчання, співробітництво під час заняття, попередньо підбирали матеріал для розвитку креативності молодших школярів;

2. для організації позакласної діяльності попередньо розробляли зміст гуртових занять з розвитку креативності молодших школярів;

3. вивчали індивідуальні особливості креативних учнів і записувати спостереження з метою аналізу особистісного росту учнів початкової школи та ефективності психолого-педагогічного впливу;

4. вивчали і описували досвід роботи досвідчених учителів з креативними дітьми;

5. аналізували підручники початкової школи щодо розвитку креативності молодших школярів, рекомендували власні доповнення на підставі власного досвіду роботи з розвитку креативності учнів початкової школи;

6. опрацювали літературу з проблеми креативності та її розвитку.

Підсумковий результат кожного досліджуваного підраховувався шляхом сумування вище перелічених показників.

Програма „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів” (додаток В) розрахована на 54 академічних годин: 36 (12 – лекції, 12 - семінарські заняття, 12 годин на практичні заняття) аудиторних годин та 18 годин заплановано на самостійну роботу студентів.

Теоретична частина програми „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів” (6 лекцій та 6 семінарів) передбачала забезпечення теоретичної підготовленості студентів до визначеного аспекту діяльності, озброєння їх знаннями про суть системи креативності молодших школярів, зокрема історичний погляд на проблему креативності і творчості, на складові креативності, особливості креативності молодших школярів, фактори її розвитку, зміст та структуру готовності вчителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Така інформаційна база служила для формування у студентів повного уявлення про особливості їх майбутньої професійної діяльності у школі для розвитку креативності молодших школярів, а також служить теоретичною основою для формування в умовах експерименту інших складових досліджуваної нами готовності. Ми в процесі викладання теоретичного матеріалу сформували психологічне налаштування студентів на здійснення даного аспекту їх майбутньої професійної діяльності.

Практична частина програми „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів” (6 практичних занять) передбачала забезпечення практичної підготовленості студентів до визначеного аспекту діяльності, озброєння їх вміннями та навичками розвивати креативність молодших школярів. Вона сприяла розширенню та закріпленню набутих студентами на лекційних заняттях знань, формуванню у майбутніх спеціалістів вміння визначати найбільш ефективні способи, методи та прийоми розв’язання завдань, опираючись на знання, досвід та оцінку намічених умов діяльності, формуванню найбільш необхідних для даної діяльності професійно-важливих вмінь, якостей та властивостей особистості педагога. Під час практичної частини використовувалися прийоми актуалізації знань досвіду, пов’язаного і із виконанням завдань та вимог подібного характеру. Така практична база служила для формування у студентів повного уявлення про особливості їх майбутньої професійної діяльності у школі для розвитку креативності молодших школярів, а також служила практичною основою для формування в умовах експерименту інших складових досліджуваної нами готовності.

Слід зазначити, що в основу нашої структури практичних занять покладено дослідження Л.М.Карамушки [58], але в нашому дослідженні зміст наповнений новою суттю відповідно до цілей нашого дослідження.

З одного боку, ці практичні заняття були тісно пов’язані зі змістом лекційних занять, будучи їх своєрідним „підкріпленням”. З іншого – використані у певній ієрархічній послідовності, такі форми були зорієнтовані на вироблення у майбутніх учителів початкових класів вмінь та навичок розвитку креативності молодших школярів тієї чи іншої складності і, відповідно, на формування того чи іншого рівня готовності до розвитку креативності молодших школярів.

Активні форми навчання могли розпочинатися з „мозкового штурму”, у процесі якого завдяки творчому аналізу слухачами проблеми і за активного використання досвіду з розвитку креативності молодших школярів розвивалися ті чи інші аспекти, зверталася увага на нові сторони та підходи до вирішення питань.

Аналіз конкретних ситуацій з розвитку креативності давав можливість застосувати набуті на лекціях (або в процесі діяльності з розвитку креативності) знання. Він використовувався на різних рівнях:

- індивідуальному (при використанні завдань з наступним їх обговоренням у навчальній групі);

- парному (коли двоє слухачів спільно аналізували ситуацію і пропонували варіант її рішення іншим);

- груповому (групи у складі чотирьох – п’яти осіб вирішували ситуації і взаємо рецензували одна одну). Обговорювані ситуації могли бути заздалегідь підготовлені викладачем або запропоновані слухачами, виходячи з їх інтересів та досвіду професійного спілкування.

Разом з аналізом конкретних ситуацій застосовувався психологічний тренінг, який дозволяє відпрацювати у слухачів вміння та навички, здебільшого індивідуального характеру, необхідні для ефективної діяльності з розвитку креативності молодших школярів. Це відбувалося в результаті моделювання і наступного обговорення учасниками тренінгу „реальних” дій, які забезпечували ефективність виконання дій з розвитку креативності молодших школярів та сприяли подоланню ригідності мислення, виявленню ініціативи, заповзятості в керуванні. Наприклад, для моделювання різних видів комунікації з креативними дітьми та їх середовища, використовувалися розроблені або адаптовані нами (з урахуванням особливостей цих дітей) такі види психологічного тренінгу:

1. Батьківські збори. Моделює ситуацію підготовки до батьківських зборів майбутніх учителів початкових класів письмового повідомлення про креативних учнів свого класу та передачу його для ознайомлення батькам дітей. Дає змогу проаналізувати основні закономірності підготовки письмових повідомлень, причини виникнення різних видів комунікативних бар’єрів, що з’являються при його передаванні.

2. „Проведення індивідуальної бесіди”. Моделює ситуації індивідуальних розмов вчителя з учнем з дискусійних питань, які постали в процесі їх взаємодії:

- бесіда з креативної дитиною відносно її нестандартної поведінки;

- бесіда з учнем/ученицею відносно його/її ставлення до креативної дитини;

- бесіда з батьками креативної дитини відносно їх ставлення до її нестандартних дій.

3. „Виступ на психолого-педагогічному консиліумі”. Моделюються та аналізуються ситуації обговорення з колегами креативних молодших школярів, їх позитивний або негативний вплив на однокласників.

Для моделювання ситуації прийняття майбутнім вчителем початкових класів рішення, пов’язаного з розвитком креативності молодших школярів, використовувався модифікований нами психологічний тренінг „Слалом” [58], який давав можливість відпрацювати уміння та навички, необхідні для:

а) прийняття рішень, пов’язаних з розвитком креативності в умовах дефіциту часу;

б) гармонійного поєднання інтересів освітнього закладу в особі вчителя та конкретного учня;

в) адекватної оцінки власних дій по розвитку креативності молодших школярів тощо.

Окрім „звичайного”, використовувався і відеотренінг, який давав можливість фіксувати „реальні” дії учасників заняття з наступним їх повторенням (багаторазовим, у разі потреби) демонструванням та аналізом позитивних і негативних боків конкретної діяльності по розвитку креативності молодших школярів.

Завершували цикл активних форм навчання навчально-рольові та ділові ігри, які допомагали майбутнім учителям виробити психологічну готовність приймати нестандартні рішення, пов’язані з розвитком креативності в умовах насамперед групової діяльності. Наприклад, навчально-рольова гра на тему „Розробка плану-конспекту заняття з української мови для 2 класу для розвитку креативності молодших школярів засобами навчального матеріалу з теми „Усне та писемне мовлення” передбачає розробку планів-конспектів як розкриття змісту найбільш важливих операційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Для проведення такої гри створюються відповідні навчально-рольові групи („генератори ідей”, „опоненти”, „арбітри”), введення яких сприяє активному обговоренню змісту конкретних творчих ролей.

Окрему групу можуть складати індивідуальні домашні завдання студентів (опис власного творчого досвіду, здійснення проблемного аналізу актуального творчого питання, підготовка дипломної роботи тощо), які здебільшого виконуються слухачами в домашніх умовах, і взаємодоповнюють аудиторні заняття. Такі завдання спрямовані, насамперед, на формування у слухачів умінь та навичок самостійно працювати з психологічною літературою, аналізувати та осмислювати власний досвід, а також на становлення потреби в реалізації власного творчого потенціалу.

Ці методи та форми навчання створювали в процесі навчання такі конкретні психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів:

1. для мотиваційної складової готовності – включення майбутніх учителів початкових класів до активної пізнавальної та практичної діяльності, що сприяло:

а) глибокому усвідомленню значення процесу розвитку креативності молодших школярів та його психологічних складових (зовнішніх та внутрішніх факторів);

б) переструктурування в результаті такого усвідомлення мотивів творчої діяльності (посилення значущості мотивів особистісного розвитку, соціальних, педагогічних мотивів тощо);

в) формування позитивного ставлення до практичного використання психологічних закономірностей творчості;

2. для когнітивної та операційної складових готовності – включення майбутніх учителів початкових класів до активної пізнавальної та практичної діяльності, що забезпечувало:

а) оволодіння знаннями психологічних основ творчості та усвідомлення таких знань;

б) оволодіння психологічними уміннями та навичками, що забезпечують ефективність розвитку креативності молодших школярів (прийняття творчих рішень; організація розвитку креативності молодших школярів різними засобами; здійснення творчого впливу; врахування мотивації молодших школярів тощо);

3. для особистісної складової готовності – включення майбутніх учителів початкових класів до активної пізнавальної та практичної діяльності, що позитивно впливало на:

а) актуалізацію потреби в самопізнанні та самоаналізі своїх особистісних якостей;

б) підвищення заниженої самооцінки (у процесі виділення творчих та власне психологічних якостей, представлених у власному „психологічному портреті”);

в) формування потреби та вмінь використовувати знання про себе з метою оптимізації творчої діяльності, професійного та особистісного вдосконалення;

г) розвиток креативності майбутніх педагогів, їх гнучкості мислення, нестандартних проблем тощо [58].

Результати експериментального впровадження розглянутої програми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів викладені в наступному підрозділі.