2.1 Методика дослідження готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності

Об’єктом нашого дослідження є готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Вибірку склали 160 студентів факультету підготовки вчителів початкових класів 1, 3 та 5-го курсів Слов'янського державного педагогічного університету. Дослідження проводилось протягом 2002-2004 років.

Систематизуючи теоретичні знання відносно готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, нами була розроблена робоча модель структури цієї готовності, яка складається з двох груп взаємопов’язаних складових – професійних (когнітивних та операційних) та психологічних (мотиваційних та особистісних). Відповідно змісту цих складових нами була розроблена програма емпіричного дослідження даних складових.

Відповідно цілям та завданням нашого дослідження на першому етапі головною метою було вироблення загального розуміння ситуації психологічного забезпечення професійного становлення вчителя початкових класів у вищих закладах освіти та виявлення ставлення студентів – майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, творчої педагогічної діяльності та до себе як творчої особистості в освіті. До того ж, важливо було відчути специфіку формування готовності студентів до розвитку креативності молодших школярів під час навчання у ВНЗ, зміни в їх готовності до даного виду діяльності та ставлення до них, ставлення до роботи, колективу та вчителів, що орієнтовані на розвиток креативності молодших школярів. Окремим завданням було уточнення критеріїв і показників готовності студентів – майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Спочатку у нашому дослідженні було проаналізовано навчально-методичну документацію (програми навчальних курсів із психології, рекомендації до педпрактики й методичних матеріалів до них).

Під час емпіричного дослідження аналіз документації був доповнений пілотажним анкетуванням, яке забезпечило масив первинних даних про сформованість окремих складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Методику дослідження готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Методика дослідження готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Отримані дані піддавались статистичному аналізу за критерієм χ² - квадрат, дисперсійним аналізом з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням. Математична обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 12.0.) та Excel MS.

Для дослідження рівня сформованості складових готовності майбутнього вчителя початкових класів нами був розроблений опитувальник, який складається з 61 питання (див. додаток А).

З них 41 питання спрямоване на дослідження структури мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Крім цього, ми виходили з того, що в ситуації формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, готовність до тієї чи іншої поведінки формується на основі притаманних особистості мотивів, які зумовлюють той цілісний психічний стан, що визначає наступну активність і надає їй доцільного спрямування. Тому структуру мотиваційної складової даної готовності було уточнено за рахунок вибору найзначущих мотивів професійної діяльності вчителів початкової школи загалом, які були визначені за допомогою експертів: викладачів педуніверситету та учителів початкових класів. До переліку цих мотивів увійшли:

- бажання реалізувати любов до дітей;

- прагнення знати умови розвитку креативності;

- прагнення переборювати труднощі, пов’язані з роботою, вдосконалення себе;

- бажання направляти дії інших людей;

- схильність працювати на користь людям;

- бажання реалізувати власний творчий потенціал;

- прагнення постійного самопізнання та самоаналізу своєї діяльності;

- бажання працювати вчителем початкової школи;

- бажання зайняти гідне місце в суспільстві;

- інтерес до майбутнього розвитку власного загального інтелекту та здібностей;

- прагнення мати велику відпустку влітку;

- бажання оволодіти методиками розвитку креативності;

- бажання мати широкі соціальні контакти та зв’язки;

- схильність спілкуватися та взаємодіяти з дітьми, їх батьками;

- прагнення стати висококультурною людиною;

- бажання виховати майбутніх патріотів, гідних громадян України;

- бажання отримувати задоволення від роботи;

- схильність до розвитку творчої особистості учнів;

- бажання реалізувати власні творчі задуми;

- потреба самому бути творчим вчителем;

- бажання займатися самоосвітою та саморозвитком;

- прагнення сприяти гуманізації навчання і виховання дітей;

- бажання користуватися авторитетом;

- прагнення впливати на свідомість батьків, учнів;

- потяг спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї діяльності.

Серед цих мотивів треба було вибрати 10 та прорангувати від 1 до 10 залежно від значущості кожного з них для досліджуваного.

Ще одним поліфункціональним методом дослідження виступила методика незавершених речень студентів (див. дод. А). Дана методика дозволила визначити як усвідомлювані, так і недостатньо відрефлексовані компоненти уявлень та ставлення до обраного фаху, педагогічної діяльності та своїх можливостей щодо розвитку креативності молодших школярів. Речення нами формулювались таким чином, щоб стимулювати досліджуваного на відповіді, дотичні до змісту мотиваційної складової готовності.

Таким чином, модифікована нами методика включала шість блоків незавершених речень, які мали різне цільове призначення:

а) ставлення до молодших школярів та їх творчих здібностей;

б) ставлення до розвитку креативності молодших школярів;

в) ставлення до себе як до творчого вчителя;

г) ставлення до навчального закладу як до розвивального навчально-виховного середовища;

Під час контент - аналізу відповідей увага зосереджувалась на таких моментах: ставленні досліджуваних до виконуваного завдання (розгорнутість формулювань, відхід від теми, відсутність відповідей на окремі запитання); змісті їх висловлювань, кількості “тематичних висловлювань”.

Отримані відповіді оцінювались за 5-ти бальною шкалою від 1 до 5.

При цьому градація балів була наступна:

1 бал – дуже негативне ставлення;

2 бали – негативне ставлення;

3 бали – нейтральне ставлення;

4 бали – позитивне ставлення;

5 балів – дуже позитивне ставлення.

Для дослідження когнітивної складової ми розробили анкету, питання якої підрозділялися на п’ять груп:

а) знання змісту креативності;

б) обізнаність щодо факторів розвитку креативності;

в) знання про зміст і складові готовності педагогів до розвитку креативності особистості;

г) знання методик розвитку креативності;

д) обізнаність щодо літератури, посібників, які розкривають питання креативності молодших школярів.

Всі ці питання оцінювались за допомогою оцінок за 5-ти бальною шкалою від одного до п’яти.

При цьому градація балів була наступна:

1 бал – дуже низький рівень;

2 бали – низький рівень;

3 бали – середній рівень;

4 бали – високий рівень;

5 балів – дуже високий рівень сформованості когнітивної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Для дослідження рівня сформованості операційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, ми розробили 7 професійних ситуацій, в яких потрібно було виявити вміння та навички до розвитку креативності молодших школярів. Відповіді оцінювалися за допомогою оцінок за 5-ти бальною шкалою від 1 до 5.

При цьому система оцінювання була наступна:

1 бал – дуже низький рівень;

2 бали – низький рівень;

3 бали – середній рівень;

4 бали – високий рівень;

5 балів – дуже високий рівень сформованості операційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Дані, що були отримані під час дослідження в процесі навчання у педагогічному університеті, доповнювались спостереженням за реальною поведінкою студентів під час проходження майбутніми вчителями початкових класів педагогічної практики. Адже саме під час практичної педагогічної діяльності можна було дійсно з’ясувати рівень операційної готовності – рівень умінь та навичок до розвитку креативності молодших школярів.

З метою аналізу готовності студентів – майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів нами були визначені критерії оцінювання навчальних занять, які розробляли та проводили студенти під час педагогічної практики в навчальних закладах регіону:

1) постановка проблеми навчального заняття для розвитку креативності молодших школярів (кожна постановка проблеми оцінювалась експертами – методистами; оцінювання відбувалось за 5 бальною системою оцінювання);

2) наявність конкретних завдань для розвитку креативності молодших школярів (кожне завдання оцінювалось за 5 бальною системою оцінювання);

3) питома вага завдань з розвитку креативності молодших школярів у загальному обсязі (оцінювання відбувалось за 5 бальною системою оцінювання: 10% часу заняття – 2 бали, 20% часу – 3 бали, 25% часу – 4 бали, 33% часу заняття – 5 балів);

4) кількість самостійно розроблених і проведених навчальних занять та виховних заходів, які сприяли розвитку креативності молодших школярів під час усієї педагогічної практики (оцінювались навчальні заняття та виховні заходи з елементами оригінального компонування навчального матеріалу, нестандартного методичного вирішення навчальних проблем, вмілого врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних творчих здібностей і досягнень дітей; оцінювання відбувалось за загальною кількістю таких навчально-виховних заходів) (оцінювання відбувалось за 5 бальною системою оцінювання – для базового (3 бали), для ускладненого (4 бали), творчого (5 балів) рівнів підготовки).

Результати загального рівня проходження педагогічної практики в контексті операційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів визначалися сумою вище перерахованих оцінок.

Досліджуючи рівень сформованості особистісної складової, ми виходили з того, що вчитель готовий до розвитку креативності молодших школярів, коли він сам є креативною особистістю (див. табл. 1.3).

Для дослідження рівня креативності особистості майбутніх учителів початкових класів нам була потрібна надійна та обґрунтована методика. Пропоновані вченими діагностичні програми багато в чому відповідають визначеному теоретичному розумінню природи креативності, якого дотримуються їхні розроблювачі. Дослідження Дж.Гілфорда, Е.Торренса, С.Медніка, Д.Б.Богоявленської, Н.Е.Веракси, Н.В.Вишнякової, В.М.Дружиніна, Н.В.Хазратової та ін. у психодіагностиці залишаються дуже актуальними в цій області.

Для діагностики креативності нами була використана методика Д.Б.Богоявленської, “Креативне поле“ 17, в основу якої покладені наступні принципи:

1) відсутність зовнішньої і внутрішньої стимуляції розумової діяльності (в експерименті використовуються дві оцінки "правильно - неправильно");

2) відсутність "стелі" в дослідженні – введений для подолання обмеженості дослідження творчості за допомогою одного чи декількох завдань будь-яких труднощів;

3) тривалість, достатня для розгортання творчої ініціативи у випробовуваного, тобто діяльність повинна бути варіативною.

Побудова дослідження двошарова. Перший шар, рівень – поверхневий – є відкритим для випробовуваного: необхідно вирішити шахову задачу по заданому алгоритму (гра проводиться на циліндричній дошці – звідси назва завдання "Циліндричні шахи"). Тут необхідна елементарна логіка. Другий шар ситуації – глибинний – прихований для випробовуваного і виходить за рамки заданого алгоритму. Він може бути виявлений тільки при здатності до самостійного пошуку, не вмотивованому ззовні. В цьому і складається високий рівень прояву креативності. Таким чином, шлях, що обмежений пошуком власних способів рішення, характеризує евристичний рівень інтелектуальної ініціативи; якщо ж він веде до постановки власних цілей, то є креативним. В методиці, розробленій Д.Б.Богоявленскою, ще більше пом'якшені протиріччя між заданістю штучної ситуації тестування і ступенем появи творчих здібностей.

Окрім цього, відносно цілей та завдань ми ставили на меті встановити рівень самооцінки готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів за 5-ти бальною шкалою від 1 до 5. При цьому градація балів була наступна:

1 бал – дуже низький рівень;

2 бали – низький рівень;

3 бали – середній рівень;

4 бали – високий рівень;

5 балів – дуже високий рівень сформованості рівня самооцінки готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

З метою перевірки валідності рівня самооцінки готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів в експерименті передбачено застосування методу експертних оцінок. Експертами виступили досвідчені викладачі університету з різнопрофільних дисциплін, висновки були зроблені п’ятьма викладачами за 5-ти бальною шкалою від 1 до 5.

При цьому градація балів була наступна:

1 бал – дуже низький рівень;

2 бали – низький рівень;

3 бали – середній рівень;

4 бали – високий рівень;

5 балів – дуже високий рівень сформованості рівня експертної оцінки готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Загальний рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів визначався на основі аналізу рівнів розвитку складових такої готовності – мотиваційної, операційної, когнітивної, особистісної. Ми вважали, що високий рівень загальної готовності визначається високим рівнем усіх складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. В свою чергу середній рівень формується середнім рівнем усіх складових готовності, а низький – низьким рівнем мотиваційної, операційної, когнітивної та особистісної складових.