logo search
лекции мпуя

Хто кричав?

Йшов з лікарні Гнат селом,

А дружки й спитали:

Коли зуби рвали?

Не дуже боліло…

В лікаря щосили?

Бо я став брикаться,

Йому щипці поламав,

І … вкусив за пальця!

Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звер­татися до когось із запитанням, передавати словами думки.

2. Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконан­ня різних творчих вправ). Наприклад:

3. Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких від­бувалася заміна одних слів на інші (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої і образної лексики тощо).

Наприклад: Прочитай речення, записані в лівій і пра­вій колонках. Які з них потребують редагування, а які — ні? Чому?

III. За ступенем самостійності у виконанні слід роз­різняти вправи:

1. Розраховані на спостереження за вживанням і зна­ченням окремих слів у готових реченнях чи текстах:

— з казки «Рукавичка» виписати синоніми до слова прийти;

— пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку і виписати антоніми парами, зокрема у прислів'ї Не хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш або в загадці Г. Бойка про віск: У вогні я розмокаю, у воді я висихаю.

2. Конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, введення в речення антонімів, заміна одних слів іншими тощо). Наприклад:

— прочитати текст, замінити підкреслені слова антоні­мами. Яку пору року буде тепер описано?

Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні сіпали довгими, а ночі короткими. Прилетіли перелітні птахи. У по­лях починається гаряча пора;

3. Творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо). Наприклад:

За формою виконання вправи з лексики бувають усні і письмові.

Дані критерії розпізнавання лексичних вправ дають змогу охарактеризувати не різні вправи, а кожну. Зокрема, вправа «Прочитати текст. Назвати в ньому слова, вжиті в переносному значенні» є за дидактичною метою вправою на пояснення значення слів; за характером розумових опе­рацій — аналітичною; за ступенем самостійності — на спо­стереження за вживанням і значенням слова в поданому тек­сті; за формою виконання — усною.

Робота над вивченням лексичного матеріалу в початко­вих класах має велике загальноосвітнє і практичне значен­ня. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мови — словом, є головним джерелом збагачен­ня словника дітей. Вивчення лексики розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у від­борі необхідного слова для точного висловлення думки, чут­тя мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому.

Лекція № 13 (2 години)

Методика вивчення розділу "Будова слова". Методика вивчення розділу “Слова. Значення слова”

План лекції.

  1. Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова.

  2. Вивчення основи слова і закінчення.

  3. Вивчення кореня слова.

  4. робота над афіксами.

5. Методика опрацювання елементів лексики:

а) завдання опрацювання розділу "Слово. Значення слова";

б) робота над словом; прийоми тлумачення значень слів;

в) робота над багатозначністю слів;

г) вивчення синонімів, антонімів, омонімів;

д) види вправ з лексики.

Рекомендована література

  1. Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. - Тернопіль, 1996.

  2. Шкуратяна Н.Г. Методика вивчення орфографії. - К.: Рад. школа, 1985. 9 25. Бадер В.І. Вивчення теми "Прислівник" у 4 класі.- ж-л "Початкова школа",№4, 1993р.

  3. Бадер В.І. Граматико-стилістична робота при вивченні іменника.- ж-л "Початкова школа", №3, 1987р.

  4. Бадер В.І. Ознайомлення учнів зі стилістичними різновидами текстів.- ж-л "Початкова школа" ,№ 12, 1987р.

  5. Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Дієслово" у 3 класі.- ж-л "Початкова школа" ,№2, 1994р.

  6. Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Іменник" у 3 класі.- ж-л "Початкова школа" ,№4, 1990р.