Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
Є кілька форм наукових досліджень, у яких участь учителів початкових класів не тільки можлива, а й необхідна, оскільки виявляється корисною для них. Це 1) цілеспрямоване спостереження за процесом освоєння учнями програмового матеріалу, 2) вивчення позитивного досвіду колег-класоводів, 3) участь у проведенні експерименту.
1. Спостереження за тим, як учні оволодівають програмним матеріалом,— найпростіша форма досліджень, доступна і конче потрібна кожному вчителеві, який би клас він не вів. Йому не байдуже, як учні засвоюють вимоги навчальної програми, чи встигають вони набувати необхідних умінь і навичок, інакше кажучи, наскільки успішно іде навчальний процес під його керівництвом. Дані таких спостережень дозволяють класоводові своєчасно усувати недоробки.
Мета спостережень може бути різною. В одних випадках доцільно поставити питання про ступінь засвоєння граматичних понять чи рівень орфографічної грамотності. В інших — виникає потреба виявити вміння дітей складати план і переказувати за ним зміст твору. Іноді з'являється необхідність проаналізувати, як дотримуються діти орфоепічних норм української мови в різних сферах мовленнєвої діяльності — в усному мовленні і при читанні.
З форм спостереження застосовуються фіксації відповідей учнів на запитання вчителя, аналіз учнівських робіт — класних, домашніх, контрольних та ін. Результати спостережень ретельно аналізуються, узагальнюються. На їх основі робляться висновки, які вкажуть на шляхи вдосконалення подальшої роботи вчителя.
2. Мета вивчення досвіду — виявити, оцінити, узагальнити і поширити те нове, ефективне, що спостерігається в практиці викладання рідної мови. Вивченню припустимо піддавати як досвід одного вчителя, так і практику навчальної діяльності багатьох викладачів школи.
Об'єктом дослідження можуть бути або вся система викладання рідної мови, або окремі її компоненти, наприклад: організація уроків читання чи письма, вивчення граматики чи проведення уроків з розвитку мовлення, робота з першокласниками чи четвертокласниками.
Як правило, вивчення досвіду складається з трьох етапів: 1) спостереження за роботою вчителя або групи вчителів; 2) узагальнення набутих спостережень; 3) поширення осмисленого досвіду, тобто впровадження його у практику діяльності вчителя або вчителів школи чи класоводів міста, району, області.
Спостереження здійснюється безпосередньо на уроках. Відомості для описування досвіду можна дістати з аналізу письмових робіт учнів. В осмисленні досліджуваної теми значну допомогу подасть сам учитель розповіддю про те, як він здійснює навчання.
Здобуті матеріали обговорюються на засіданнях методоб'єднань і рекомендуються для використання іншими класоводами.
Вивчення досвіду, обмін досвідом не завадять ніякому вчителеві, який би педагогічний стаж він не мав. Особливу зацікавленість в ознайомленні з позитивним досвідом виявляють молоді вчителі.
3. Участь учителів у проведенні науковцями експерименту — корисна форма підвищення їхньої кваліфікації.
Експеримент присвячується або пошукам нових методів навчання, або відбору матеріалу для вивчення, або змінам у його змісті чи розташуванні.
Експеримент програмується: висувається гіпотеза (наукове припущення) ефективного навчання школярів, готуються необхідний дидактичний матеріал і програма його впровадження в навчальний процес. Для проведення експерименту виділяється експериментальний клас, у якому й здійснюється спостереження.
Безпосередня участь учителя в експерименті збагачує його теоретично і практично, зосереджує увагу вчителя-практика на тонкощах учительської майстерності, робить його чутливим до раціональних і ефективних методів і прийомів навчання, нарешті, вчить бути самокритичним.
Курс методики викладання української мови, який вивчається в педучилищах і педінститутах, передбачає залучення майбутніх учителів до науково-дослідної роботи, її проводять у процесі оволодіння навчальним предметом методики. Результати оголошуються на практичних заняттях. Наукова робота може в успіхом здійснюватися також і в наукових гуртках навчального закладу.
- Методика викладання української мови в початкових класах
- Методика викладання української мови як науки
- Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
- Мета,особливості і структура курсу методики мови
- Наукові основи методики початкового навчання української мови
- Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- Прийоми звукового аналізу
- Основні періоди й етапи навчання грамоти
- Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- Букварний період
- Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
- Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- Тема: Структура уроку букварного періоду.
- Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
- Загальнодидактичні вимоги:
- Спеціальні (методичні) вимоги:
- 1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- 2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- 3. Ознайомлення з буквою.
- 4. Вправи з читання.
- 5. Робота з підручником.
- 6. Творча робота.
- 7. Підсумок уроку.
- V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
- Читання як навчальний предмет, його завдання
- Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
- Наукові засади методики читання в початкових класах
- З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
- Завдання уроків класного читання
- Види читання
- Якості читання
- Вироблення якісних ознак читання
- Вироблення навичок швидкого читання
- Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
- Передумови виразного читання учнів
- Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
- Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
- Особливості виразного читання поетичних творів
- Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
- Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
- Основні етапи читання
- Підготовка до сприймання твору
- Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
- Робота над перечитуванням тексту
- Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
- Навчання складати план прочитуваного
- Переказ прочитаного
- Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
- Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
- Особливості роботи над казкою
- Особливості роботи над байкою
- Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
- Особливості роботи над віршем
- Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
- Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
- Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
- Облік навичок читання
- 1. Підсумковий етап.
- 2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
- 3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
- V. Домашнє завдання.
- Структура уроку позакласного читання
- Уроки зустрічі з книжкою
- Методика вивчення граматики і лексики
- Методи навчання граматики
- Евристичний метод
- Проблемний метод
- Частково-проблемний метод
- Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
- Методика формування граматичних понять
- Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- Вивчення теми « Склад. Наголос »
- Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
- Формування уявлень про мову і мовлення
- Формування уявлень про текст
- Урок у 3 класі
- Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
- Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- Робота над синонімами
- Наша Батьківщина
- Вивчення антонімів
- Види вправ з лексики й методика їх проведення
- Хто кричав?
- Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- Вивчення основи слова і закінчення
- Вивчення кореня слова
- Вивчення префікса
- Вивчення суфікса
- Методика вивчення частин мови
- Система вивчення іменника
- Формування загального поняття про іменник
- Методика вивчення числа іменників
- Методика вивчення роду іменників
- Методика вивчення відмінювання іменників
- Система вивчення прикметника
- Формування загального поняття про прикметник
- Методика вивчення роду і числа прикметників
- Система вивчення дієслова
- Формування загального поняття про дієслово
- Методика вивчення числа і роду дієслів
- Методика вивчення часових форм дієслів
- Формування поняття про дієвідмінювання
- Вивчення займенника
- Вивчення числівника
- Вивчення прислівника
- Вивчення прийменника
- Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
- Морфологічний розбір
- 1. За дидактичною метою
- 3. За характером розумових операцій
- 4. За формою навчальної діяльності
- 5. За діяльністю учнів
- 6. За рівнем самостійності
- 7. Цікаві вправи з граматики
- Значення знань з синтаксису в початкових класах
- Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- Формування поняття про речення
- Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- Вивчення однорідних членів речення
- Ознайомлення зі складним реченням
- Види вправ із синтаксису й пунктуації
- Орфографія як предмет вивчення
- Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
- Психологічна природа орфографічної навички
- Аналіз лінгвістичної природи написань
- Залежність методики від лінгвістичної природи написань
- Вивчення фонетичних написань
- Вивчення морфологічних написань
- Вивчення семантичних написань
- Вивчення історичних написань
- Методика роботи над орфографічним правилом
- Умови успішного формування орфографічних навичок
- Орфографічні вправи Системність вправ
- Види вправ
- Орфографічний розбір та його види
- Словникова робота в процесі навчання орфографії
- Вимоги до уроків навчання орфографії
- Значення формування умінь літературної вимови
- Особливості й умови становлення літературної вимови
- Методика формування умінь літературної вимови
- Навчальні диктанти
- Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
- Аналіз опрацювання помилок
- Норми оцінювання результатів диктантів
- Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
- Оцінювання контрольних письмових робіт
- Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
- Аудіювання на уроках української мови
- 2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
- Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
- Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- "Мозаїка"
- Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
- Оцінювання.
- Теми для діалогів
- Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
- Прийоми активізації мовленнєвої творчості
- Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
- Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
- Уміння збирати матеріал для висловлювання
- Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
- Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
- Добір матеріалу за картиною
- Добір матеріалу за текстом
- Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
- Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
- Мовні засоби зв’язку речень у тексті
- Слова, найважливіші для вираження думки
- Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
- Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
- Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- Особливості підготовчої роботи до написання твору
- 1. Створення емоційного фону до написання твору
- 2. Збирання фактичного матеріалу
- 3. Робота над лексикою
- Балакуни
- Робота з антонімами
- Робота з порівняннями
- Робота з фразеологічними зворотами
- 4. Складання плану творчої роботи
- Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
- Критерій оцінок такий:
- Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)