Види навчально-дослідницьких завдань і форми їх реалізації у 3—4-х (2—3-х) класах

Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним установленням причинно-наслідкових зв'язків, засвоєння властивостей об'єктів через експериментальне "відкриття" під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти на деяких етапах самостійно планують хід роботи, добирають ма­теріал для спостережень, дослідів, висловлюють припу­щення, фіксують результати дослідів, роблять замальов­ки, висновки, доводять. Отже, в дослідницькому ме­тоді працює весь діапазон пошукових умінь дитини. Щоб захопити школярів дослідженнями, треба при­щепити їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочас­них експериментів з відомими об'єктами, які відкри­вають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні (а може, й на місяць).

Таким чином, формування досвіду пошукової діяль­ності учнів в атмосфері загального захоплення ці­кавою справою не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Протягом початкового навчан­ня вчителі мають залучати молодших школярів до систематичного розв'язування пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності, участі в евристичних бесідах, виконання самостійних зав­дань різної складності, проведення елементарних досліджень.