Формування загального поняття про прикметник

Підготовка до усвідомлення поняття «прикметник» починається ще в період навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням прикметника і знайомство з питан­нями, на які він відповідає. Учням слід показати, що оз­наки предметів існують у житті, а слова лише називають їх, що один і той же предмет може мати кілька ознак — оз­наку кольору, смаку, розміру, призначення: яблуко — ве­лике, достигле, кругле, червоне, солодке.

Одночасно з вирішенням цього завдання вчитель знайо­мить дітей із постановкою відповідних питань: олівець (який?) червоний, ялинка (я к а?) зелена, плаття (я к е?) нове.

Роботу над розмежуванням ознаки предмета і слова, що її називає, можна здійснити, наприклад, так: учитель демонструє перед учнями чорно-біле зображення якогось предмета (кульки, м'яча, олівця або чогось іншого) і про­сить сказати, який предмет вони бачать за розміром, кольо­ром і матеріалом. Звичайно, діти не можуть виконати про­хання вчителя, бо малюнок не дає для цього підстав. Далі відбувається бесіда:

• Чому ви не можете назвати ознаки предмета? (Не бачимо їх.)

• А що ви тепер можете сказати про нього? (Учитель демонструє предмет у натурі, а діти характеризують його. При цьому вчитель користується питаннями, наприклад: за кольором кулька яка? і под.)

• А якщо я скажу, що на малюнку зображена синя кулька, яку фарбу ви візьмете, щоб її розмалювати? (Синю.)

• Що вам це підказало? (Слово «синя».)

• Отже, для чого нам потрібно слово «синя»? (Щоб на­звати колір.)

• З чого зроблена наша кулька? (З гуми.)

• Отже, яка вона? (Гумова.)

У такий спосіб учні визначають і інші можливості оз­наки предмета й переконуються, що ознака, властива пред­мету, закріплюється у слові.

Другокласники і третьокласники повинні усвідомити роль прикметника у реченні. З цією метою вчитель органі­зовує спостереження за двома реченнями чи невеликими текстами, які відрізняються наявністю або відсутністю в них прикметників (описи предметів чи природи). Внаслі­док спостереження учні роблять висновок: точність, яскра­вість опису забезпечуються вживанням прикметників.

Важливо показати дітям залежність прикметника від іменника. Це можна зробити при виконанні такого, припу­стімо, завдання: Доповніть подані словосполучення прик­метником широкий:

Їхали степом (яким?)... .

Були в степу (яком у?)... .

Бачили степ (який?)... .

Що відбувається з прикметником при зміні іменника, з яким прикметник пов'язаний?

Подальша робота над засвоєнням загального значення прикметника здійснюється шляхом збагачення словника учнів якісними, відносними і присвійними прикметниками (без уживання термінів), спостереження за прямим і пере­носним значенням прикметників, добору потрібних синоні­мів і вибору з ряду синонімів точного слова.