Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі

Перехід на систематичне навчання дітей у школі з шестирічного віку вносить додаткові проблеми в роботу сільських малокомплектних шкіл. Успішне навчання шко­лярів в умовах класу-комплекту вимагає розв'язання та­ких важливих завдань, як найдоцільніше комплектуван­ня класів, складання розкладу уроків, розробка структу­ри уроків, їх дидактико-методичне забезпечення.

У практиці сучасної малокомплектної школи, до скла­ду якої входять 1, 2, 3 і 4 класи, застосовуються різні варіанти об'єднання класів у комплект залежно від різ­них конкретних обставин, що склалися в тій чи іншій школі. Але, як показав досвід роботи по навчанню учнів шестирічного віку у підготовчих класах, найдоцільнішим є об'єднання 1 класу шестиліток з 3 класом. Така доціль­ність пояснюється тим, що учні 3 класу вже встигли на­бути навичок самостійної навчальної праці на уроці, а це дасть можливість учителеві більше уваги приділити пер­шокласникам. Недоцільність об'єднання 1 класу з 4 пояс­нюється тим, що 4 клас є свого роду «випускним» у по­чатковій ланці і також вимагає посиленої уваги вчителя перед переходом у середню ланку загальноосвітньої школи.

Успіх навчально-виховного процесу в класах-комплектах значною мірою залежить також від дидактичне обґрунтованого розкладу уроків. Зважаючи на те, що ос­новною особливістю організації навчальної роботи в умо­вах класу-комплекту є чергування самостійної роботи одного класу з роботою під керівництвом учителя іншо­го класу, на одному уроці необхідно об'єднувати такі предмети, які найбільшою мірою давали б можливість учителеві планувати такі чергування. Наприклад, уроки мови (письма) доцільно поєднувати з уроками читання, а уроки математики — з уроками трудового навчання (якщо тема уроку передбачає виконання роботи в примі­щенні класу).

В останні десятиріччя набуло поширення поєднання однопредметних уроків, на яких опрацьовується одна й та сама тема в обох класах, наприклад «Вірші Тараса Шевченка», «Київ — столиця України», «Свято врожаю» та ін., що дає змогу використати на уроці спільну вступну і підсумкову бесіду, унаочнення, технічні засоби навчання тощо.

Для класу-комплекту, у складі якого є перший з шести­річними учнями, рекомендується в першому півріччі бу­дувати систему скорочених уроків. Така система перед­бачає на перших двох уроках (по 30 хв) роботу вчителя з 1 класом, на третьому і четвертому уроках (по 35—40 хв) — разом з обома класами, а на наступних двох (по 30 хв) — з 3 класом. Така організація роботи дає вчителеві можли­вість протягом першого півріччя приділити першокласни­кам більше уваги, сформувати у них найважливіші загальнонавчальні уміння, прищепити навички самостійної на­вчальної праці. У другому півріччі вчитель може перейти на роботу за звичайним розкладом занять з обома класами.

Якщо вчителеві доводиться вести три або чотири кла­си, то, працюючи в півтори зміни, у першому півріччі два уроки, з них і урок навчання грамоти, доцільно вести окремо з одним або максимум з двома класами.

При плануванні уроку грамоти в умовах класу-комплекту вчителеві необхідно продумати кілька видів роботи, яку першокласники зможуть виконувати самостійно у той час, коли він буде зайнятий з іншим класом. Такими видами роботи можуть бути: розгляд сюжетних ілюстрацій і придумування зв'язної розповіді за їх змістом; заштрихову­вання або розфарбовування контурних малюнків (у зо­шитах з письма на друкованій основі); викладання звуко­вих моделей слів за допомогою фішок під заданими предмет­ними малюнками; викладання слів із букв розрізної азбуки; викладання слів із букв з наступним поділом їх на склади і визначенням наголосу; самостійне читання слів у колонках з виконанням різних завдань вибіркового ха­рактеру (наприклад, знайти слова з буквою п на початку, в середині і в кінці або знайти слова з буквою п, які скла­даються з двох складів, тощо); повторне самостійне читання вже опрацьованих разом з учителем текстів; напівголосне парне читання: один учень читає, другий стежить і контро­лює його, а потім навпаки; «друкування» слів за зразком або самостійно, заданими предметними малюнками; читання додаткових текстів із дидактичних матеріалів; робота з деформованим текстом (відтворення смислового порядку речень у них); виконання різноманітних словникове-ло­гічних вправ; добір і викладання («друкування») слів із заданим звуком (буквою); складання різноманітних слів із заданими на дошці буквами тощо.

Під час самостійної роботи першокласників учитель знаходить можливість стежити за ними, короткими вка­зівками, порадами, зауваженнями спрямовувати їх­ню роботу, надавати індивідуальну допомогу найслабшим.

Велике значення в роботі з класами-комплектами в останній час відіграють технічні засоби навчання, зо­крема лінгафонне обладнання. У класі, обладнаному лінгафонним устаткуванням, учитель має можливість за­здалегідь записати на магнітну стрічку матеріал для учнів одного з класів, які сприймають його в навушниках і по­етапно виконують відповідні завдання, розпорядження, а в цей час учитель працює з іншим класом.

Вище наведено орієнтовний план уроку в умовах од­ночасної роботи з учнями 1 і 3 класів. Тема уроку: в 1 класі — «Ознайомлення з бук­вою «м'який знак»; у 3 класі: «Закінчення слова» (в обох класах опрацьовується новий матеріал).

Лекція № 4 ( 2 години )