logo search
disser 02

3.3 Ефективність формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

З метою оцінки ефективності розробленої програми, ми зробили порівняльний аналіз першого й другого зрізу формуючого експерименту, щоб з'ясувати зміни, що відбулися протягом формуючого експерименту в експериментальній групі, де навчання здійснювалось за спеціальною методикою, та контрольній групі, де навчання здійснювалось за традиційною програмою

На основі статистичних даних параметричного аналізу ми зробили порівняльний аналіз рівня сформованості загального рівня готовності, який відображає зміни, що відбулися протягом формуючого експерименту у експериментальній групі, де навчання здійснювалось за спеціальною програмою, та контрольній групі, де навчання здійснювалось за традиційною програмою (див. рис. 3.1).

Рис. 3.1 Порівняльний аналіз сформованості загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, де

високий рівень

середній рівень

низький рівень

Як випливає з рисунка 3.1, на 48,6% зросла кількість студентів експериментальної групи із високим рівнем сформованості загального рівня, що в цілому складає 68,0% досліджуваних експериментальної групи. А кількість майбутніх учителів в експериментальній групі з середнім рівнем сформованості готовності понизилась на 11,6% за рахунок переходу цих показників на вищий рівень, разом з тим, на 37,0% зменшилась кількість досліджуваних з низьким рівнем сформованості.

Відносно експериментальної групи, де навчання здійснювалось за експериментальною програмою, можна зробити висновок, що тут спостерігається дійсний ріст високого рівня сформованості загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

В контрольній групі кількість студентів з високим рівнем сформованості даної складової знизилась на 0,2%. А кількість з середнім рівнем сформованості збільшилась на 1,0%. Кількість студентів із низьким рівнем сформованості загального рівня зменшилась на 0,8%.

Відносно контрольної групи можна зробити висновок, що тут спостерігається незначна зміна в рівні загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів у межах одного рівня сформованості.

На основі статистичних даних ми зробили порівняльний аналіз сформованості самооцінки загального рівня готовності, який відображає зміни, що відбулися протягом формуючого експерименту в експериментальній групі, де навчання здійснювалось за спеціальною методикою, та контрольній групі, де навчання здійснювалось за традиційною програмою (див. рис. 3.2).

Як випливає з рисунка 3.2, на 54,5% зросла кількість студентів експериментальної групи із високим рівнем самооцінки сформованості загального рівня, що в цілому складає 72,0% досліджуваних експериментальної групи. А кількість майбутніх учителів у експериментальній групі з середнім рівнем самооцінки сформованості готовності знизилась на 9,6% за рахунок переходу цих показників на вищий рівень. На 43,9% зменшилась кількість досліджуваних з низьким рівнем сформованості.

Відносно експериментальної групи, де навчання здійснювалось за експериментальною програмою, можна зробити висновок, що тут спостерігається дійсний ріст високого рівня самооцінки сформованості загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Рис. 3.2 Порівняльний аналіз самооцінки сформованості загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, де

високий рівень

середній рівень

низький рівень

В контрольній групі кількість студентів з високим рівнем сформованості даної складової збільшилась на 1,7%. А кількість з середнім рівнем сформованості збільшилась на 0,2%. Кількість студентів із низьким рівнем сформованості самооцінки зменшилась на 1,9%.

Відносно контрольної групи можна зробити висновок, що тут спостерігається незначна зміна в рівні самооцінки загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів у межах одного рівня сформованості.

На основі статистичних даних ми зробили порівняльний аналіз сформованості мотиваційної складової готовності, який відображає зміни, що відбулися протягом формуючого експерименту в експериментальній групі, де навчання здійснювалось за спеціальною методикою, та контрольній групі, де навчання здійснювалось за традиційною програмою (див. рис. 3.3).

Як випливає з рисунка 3.3, зросла мотивація майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів. Так, зокрема, збільшився рівень на 33,8 % зросла кількість студентів експериментальної групи із високим рівнем сформованості мотиваційної складової, що в цілому складає 61,3% досліджуваних експериментальної групи. Зменшилась кількість студентів з середнім на 15,6% та з низьким на 17,8% досліджуваних.

Відносно експериментальної групи, де навчання здійснювалось за програмою, можна зробити висновок, що тут спостерігається дійсний ріст високого рівня мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

В контрольній групі кількість студентів із високим рівнем сформованості даної складової виросла на 0,6%. А кількість студентів із середнім рівнем сформованості даної складової зменшилась на 0,1%. Кількість студентів із низьким рівнем сформованості мотиваційної складової зменшилась на 1,3%.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити наступний висновок відносно контрольної групи, що спостерігається незначна зміна в рівні мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів у межах одного рівня сформованості.

Рис. 3.3 Діагностика рівня сформованості мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, де

високий рівень

середній рівень

низький рівень

На основі статистичних даних ми зробили порівняльний аналіз рівня сформованості когнітивної складової готовності в експериментальній групі та контрольній групі (див. рис. 3.4).

Рис. 3.4 Порівняльний аналіз сформованості когнітивної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, де

високий рівень

середній рівень

низький рівень

Як випливає з рисунка 3.4, на 62,5% зросла кількість студентів експериментальної групи із високим рівнем сформованості когнітивної складової, що в цілому складає 78,8% досліджуваних експериментальної групи. Зменшилась кількість досліджуваних з середнім на 40,0% та з низьким 22,5% рівнем сформованості.

Відносно експериментальної групи, де навчання здійснювалось за програмою, можна зробити висновок, що тут спостерігається дійсний ріст високого рівня когнітивної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

В контрольній групі кількість студентів із високим рівнем сформованості даної складової зменшилась на 0,9%. В свою чергу кількість студентів із середнім рівнем сформованості даної складової зросла на 3,4%. Кількість студентів із низьким рівнем сформованості когнітивної складової зменшилась на 2,5%. Але відносно контрольної групи можна зробити висновок, що тут спостерігається незначна зміна в рівні когнітивної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів у межах одного рівня сформованості.

На основі статистичних даних ми зробили порівняльний аналіз сформованості операційної складової готовності в експериментальній групі та контрольній групі (див. рис. 3.5).

Як випливає з рисунка 3.5, на 49,4 % зросла кількість студентів експериментальної групи із високим рівнем сформованості операційної складової, що в цілому складає 69,4% досліджуваних експериментальної групи. Зменшилась кількість досліджуваних з середнім на 18,7%, а з низьким на 30,7%.

При цьому дані порівняльного аналізу дозволяють зробити позитивний висновок відносно експериментальної групи – психолого-педагогічне навчання за експериментальної програмою "Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів" є діючим засобом формування операційної складової такої готовності.

Рис. 3.5 Порівняльний аналіз сформованості операційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, де

високий рівень

середній рівень

низький рівень

В контрольній групі кількість студентів з високим рівнем сформованості даної складової знизилась на 0,8%. А кількість з середнім рівнем сформованості зросла на 3,1%. Кількість студентів із низьким рівнем сформованості операційної складової зменшилась на 2,3%.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити наступний висновок відносно контрольної групи, що спостерігається незначна зміна в рівні операційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів у межах одного рівня сформованості.

На основі статистичних даних ми зробили порівняльний аналіз сформованості креативності особистісної складової готовності, який відображає зміни, що відбулися протягом формуючого експерименту в експериментальній групі, де навчання здійснювалось за спеціальною методикою, та контрольній групі, де навчання здійснювалось за традиційною програмою (див. рис. 3.6).

Рис. 3.6 Порівняльний аналіз рівня сформованості креативності особистісної складової готовності, де

високий рівень

середній рівень

низький рівень

Як випливає з рисунка 3.6, на 56,5 % зросла кількість студентів експериментальної групи із високим рівнем сформованості особистісної складової, що в цілому складає 64,0% досліджуваних експериментальної групи. А кількість майбутніх учителів з середнім рівнем сформованості готовності знизилась на 7,0% за рахунок переходу цих показників на вищий рівень.

Відносно експериментальної групи, де навчання здійснювалось за експериментальною програмою, можна зробити висновок, що дана програма є діючим засобом формування особистісної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

У контрольній групі кількість студентів з високим рівнем сформованості даної складової зросла на 0,2%. А кількість з середнім рівнем сформованості знизилась на 0,4%. Кількість студентів із низьким рівнем сформованості особистісної складової зросла на 0,2%.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити наступний висновок відносно контрольної групи, що спостерігається незначна зміна у рівні особистісної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів у межах одного рівня сформованості.

На основі статистичних даних ми зробили порівняльний аналіз результативності проходження педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів, який відображає зміни, що відбулися протягом формуючого експерименту в експериментальній групі, де навчання здійснювалось за спеціальною методикою, та контрольній групі, де навчання здійснювалось за традиційною програмою (див. рис. 3.7).

Рис. 3.7 Порівняльний аналіз рівня операційної складової за результатами проходження педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів, де

високий рівень

середній рівень

низький рівень

Як випливає з рисунка 3.7, в експериментальній групі високий рівень показали 72,0% досліджуваних, 24,0% досліджуваних показали середній рівень, а низький тільки 4% майбутніх учителів початкових класів. В контрольній групі високий рівень показали 15,4% досліджуваних, середній – 38,4% досліджуваних, а низький рівень мають 46,2% респондентів.

Комплексний аналіз діяльності експериментальної та контрольної груп під час проходження державної педагогічної практики дозволив зробити наступний висновок - дії майбутніх учителів початкових класів в експериментальній групі, в протилежність від контрольної, були спрямовані на розвиток креативності молодших школярів, на підтримку їх інтересів і стимулювання творчого потенціалу.

Таким чином, комплексний аналіз підтверджує ефективність розробленої програми „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів” для формування даної готовності студентів - майбутніх учителів початкової школи.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3:

1. Ефективне формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів передбачає створення системи психолого-педагогічної роботи, що виступає органічною частиною цілісного процесу підготовки спеціаліста і здійснюється цілеспрямовано, послідовно та поетапно.

2. Комплексне формування усіх складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів із збереженням їх функціональних зв’язків забезпечується завдяки реалізації комплексу психолого-педагогічних умов.

3. Психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів є:

І. для мотиваційної складової готовності – включення майбутніх учителів початкових класів до активної пізнавальної та практичної діяльності, що сприяють:

а) глибокому усвідомленню значення процесу розвитку креативності молодших школярів та його психологічних складових (зовнішніх та внутрішніх факторів);

б) переструктурування в результаті такого усвідомлення мотивів творчої діяльності (посилення значущості мотивів особистісного розвитку, соціальних, педагогічних мотивів тощо);

в) формування позитивного ставлення до практичного використання психологічних закономірностей творчості;

ІІ. для когнітивної та операційної складових готовності – включення майбутніх учителів початкових класів до активної пізнавальної та практичної діяльності, що забезпечують:

а) оволодіння знаннями психологічних основ творчості та усвідомлення таких знань;

б) оволодіння психологічними уміннями та навичками, що забезпечують ефективність розвитку креативності молодших школярів (прийняття творчих рішень; організація розвитку креативності молодших школярів різними засобами; здійснення творчого впливу; врахування мотивації молодших школярів тощо);

ІІІ. для особистісної складової готовності – включення майбутніх учителів початкових класів до активної пізнавальної та практичної діяльності, що позитивно впливають на:

а) актуалізацію потреби в самопізнанні та самоаналізі своїх особистісних якостей;

б) підвищення заниженої самооцінки (у процесі виділення творчих та власне психологічних якостей, представлених у власному „психологічному портреті”);

в) формування потреби та вмінь використовувати знання про себе з метою оптимізації творчої діяльності, професійного та особистісного вдосконалення;

г) розвиток креативності майбутніх педагогів, їх гнучкості мислення, нестандартних проблем тощо.

4. Формування всіх складових здійснювалось засобами програми „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів”, яка передбачає як теоретичну частину, так і практичну підготовку. Запровадження даної програми, інтегрованої у навчально-виховний процес педагогічного університету, значно підвищує рівень сформованості усіх складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, Це підтверджує здійснене нами порівняння кількісних даних, отриманих на початку та після завершення формуючого експерименту в експериментальній та контрольній групах, та дає можливість спрогнозувати доцільність впровадження програми у запропоновану нами систему психолого-педагогічної роботи з формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Зміст розділу 3 відображено в таких публікаціях автора:

  1. Фадєєв В.І. Особливості формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2005. – Ч.15. – С. 166-171.

  2. Фадєєв В.І. Програма психологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів в системі післядипломної педагогічної освіти // Освіта Закарпаття / За ред. Химинця В., - Ужгород: Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, 2005. – С. 86 – 87

Загальні ВИСНОВКИ

Проведений науково-теоретичний аналіз проблеми психологічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів та результати емпіричного дослідження дають підстави зробити такі висновки:

  1. Існує два основних підходи до розуміння поняття креативності: суб’єктивний - здатність суб’єкта виявляти нові способи рішення проблеми, орієнтація на фактор новизни в житті людини. Креативність тут ототожнюється з творчим потенціалом, який, у свою чергу, є основою творчих здібностей; об’єктивний – розглядає креативність як результат праці і зусиль самої людини, який, разом з тим, має суспільний характер. В рамках цього підходу креативність ототожнюється з творчістю взагалі. Зважаючи на специфіку обох підходів, креативність визначається як інтегративна якість особистості, що є суб’єктивною передумовою і одночасно показником творчості особистості в усіх сферах її діяльності.

  2. Креативна особистість має внутрішні передумови (особистісні утворення, специфіку когнітивної сфери, нейрофізіологічні задатки), які забезпечують її творчу активність. Креативна особистість під впливом зовнішніх факторів набуває необхідних для актуалізації креативності додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, які сприяють досягненню творчих результатів в одному чи декількох видах діяльності.

Креативність може виявлятись в діяльності на наступних рівнях: а) особистісному (самостійність, критичність мислення, альтернативність, асоціативність пам’яті, потреба в творчій діяльності, адекватна „Я” - концепція); б) процесуальному (генерації нових ідей і варіантів розв’язку задач, гнучкості, здатності вирішувати проблему за допомогою загальних розумових операцій, комбінування та експериментування); в) результативному (новизна оцінок, способів розв’язку задач та оригінальності висловлювань, конструктивності, осмисленості, економічності та простоті рішень); г) інтерактивному (незалежність, доброзичливість, відкритість, безкорисливість).

  1. Специфіка проявів креативності молодших школярів зумовлена початком шкільного навчання, що є нормативним та регламентованим, і, тим самим, орієнтує на відтворення і засвоєння готових стандартів, а не на їх перетворення й актуалізацію творчого потенціалу особистості. Це часто призводить до зниження творчої активності, спричинює "спад" креативності молодших школярів.

  2. На основі теоретичного аналізу літератури виокремлено внутрішні (вікові та індивідуальні) і зовнішні (соціальні та педагогічні), а також позитивні та негативні чинники розвитку креативності особистості. До перших було віднесено такі позитивні: вікові (рефлексія, внутрішній план дій, довільність, адекватна самооцінка, впевненість у своїх силах, цілеспрямованість, критичність мислення, саморозвиток (у грі, експерименті), підвищена допитливість, чутливість до побічних результатів та високий рівень загальної культури особистості); індивідуальні чинники розвитку креативності молодших школярів: природні передумови (загальна обдарованість, задатки), досвід (знання, вміння, навички), характерологічні особливості (самостійність, ініціативність, вольові якості), мотивація (саморегуляція)); негативні - схильність до конформізму, різні форми страхів (тривожності): страх опинитись у ролі „білої ворони”, екстравагантної людини, боязнь осуду з боку інших людей, неадекватна самооцінка значущості власних ідей, надмірна критичність, психічна ригідність.

Серед зовнішніх чинників креативності молодших школярів було, насамперед, виокремлено позитивні: макросоціальні (вплив характеру національної культури, традиції і норми суспільної взаємодії), соціально-демографічні і соціально-психологічні характеристики сім’ї (структура сім’ї, професія батьків, їх соціальний статус, гендерні відмінності, креативність батьків, порядок народження дітей, вікові відмінності між батьками, стиль сімейного виховання), систему освіти (потенціал щодо створення креативного освітньо-виховного середовища), особистість творчого вчителя (гнучкість поведінки, самостійність, високий рівень розвитку професійної мотивації, емпатії, прагнення до особистісного зростання) та негативні (обмеження свободи дій, пасивність або догматизм оточуючих, стрес спричинений факторами оточуючого середовища).

  1. Готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів є інтегративним утворенням особистості майбутнього освітянина, яке є результатом спеціальної підготовки до цього виду діяльності. Структура готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку даної властивості складається з наступних взаємопов’язаних складових: психологічної (мотиваційної – сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням розвитку креативності молодших школярів; особистісної – притаманність важливих якостей, необхідних для розвитку даної властивості); професійної (когнітивної – наявність необхідних знань і відповідного досвіду; операційної – сформованість відповідних умінь і навичок щодо практичного розвитку креативності молодших школярів).

  2. Результати констатуючого експерименту довели, що у майбутніх вчителів початкових класів недостатньо сформовані необхідні знання і практичні вміння, а, отже, не мають достатньо розвиненої власної креативності, що, в свою чергу, не може не позначитись на формуванні готовності до розвитку креативності молодших школярів.

Згідно результатів експерименту 35,6% досліджуваних мають середній рівень сформованості загальної готовності, 45,0% – низький, 19,4% - високий. Доведено, що недостатній рівень розвитку мають всі складові готовності - мотиваційна, когнітивна, операційна та особистісна. Особливі проблеми виникають на рівні особистісної складової готовності. Є підстави вважати, що результати дослідження пояснюються практичною відсутністю у програмі підготовки майбутніх педагогів таких важливих освітньо-дидактичних завдань, які стосувалися б: змісту поняття та особливостей розвитку креативності у молодших школярів; позитивних та негативних факторів, що впливають на цей процес; навчально-методичного забезпечення щодо розвитку креативності.

Встановлено, що існують статистично значущі зв’язки між рівнем готовності майбутніх учителів початкових класів та соціально-демографічними і особистісними чинниками (стать, сімейний стан, орієнтація на доброзичливість, альтруїстичність, незалежність, свободу у прийнятті рішень тощо.)

  1. Ефективне формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів передбачає створення системи психолого-педагогічної роботи, яка виступатиме органічною частиною цілісного процесу підготовки спеціаліста і здійснюватиметься цілеспрямовано, послідовно та поетапно.

Комплексне формування усіх складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку досліджуваної властивості вимагає збереження існуючих функціональних зв’язків між ними, а тому забезпечується комплексом психолого-педагогічних умов, які передбачають включення суб’єктів підготовки в активну пізнавальну навчальну діяльність. В контексті мотиваційної складової готовності це сприяло: а) глибокому усвідомленню значення процесу розвитку креативності молодших школярів та його психологічних складових (зовнішніх і внутрішніх факторів); б) переструктуруванню в результаті такого усвідомлення мотивів творчої діяльності; в) формуванню позитивного відношення до практичного використання психологічних закономірностей, характерних для творчої діяльності у власній педагогічний діяльності. В рамках когнітивної та операційної складових це суттєво позначається на: а) оволодінні знаннями психологічних основ творчості та усвідомленні цих знань; б) оволодінні психологічними уміннями та навичками, що забезпечують ефективність розвитку креативності молодших школярів (прийняття творчих рішень; організація розвитку креативності молодших школярів різними засобами; здійснення творчого впливу; врахування мотивації молодших школярів тощо). Формування особистісної складової означає: а) актуалізацію потреби у самопізнанні та самоаналізі своїх особистісних якостей; б) підвищення заниженої самооцінки (у процесі виділення творчих та власне психологічних якостей, представлених у власному „психологічному портреті”); в) формування потреби та вмінь використовувати знання про себе з метою оптимізації творчої діяльності, професійного та особистісного вдосконалення; г) розвиток креативності майбутніх педагогів, їх гнучкості мислення щодо постановки та розв’язання нестандартних проблем тощо.

  1. Технологія формування готовності майбутніх учителів початкових класів являє собою програму, яка складається з таких модулів, як інформаційно-пізнавальний, діагностичний і корекційно-розвивальний. Запровадження такої програми під назвою „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів”, яка за своєю суттю повністю інтегрована у навчально-виховний процес педагогічного університету, значно підвищило б рівень сформованості усіх складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Це доведено на основі результатів порівняння кількісних даних, отриманих на початку та після завершення формуючого експерименту в обох вибірках досліджуваних. У цілому позитивні наслідки експерименту дають можливість сподіватись на впровадження програми у вузівську систему підготовки педагогічних фахівців не тільки даного профілю.

Проведене дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Перспективними надалі можуть вважатись дослідження, які мають відношення до наступних актуальних проблем професійно-педагогічної готовності: підготовка практичних психологів до надання психологічної допомоги вчителям щодо розвитку креативності молодших школярів; розробка моделі психолого-педагогічного консультування викладачів вищої школи з проблем підготовки майбутніх педагогів до розвитку креативності молодших школярів та ін.