Психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Науковий керівник БОНДАРЧУК ОЛЕНА ІВАНІВНА

кандидат психологічних наук, доцент

Київ – 2006

Зміст

ВСТУП

Актуальність дослідження. Потреба в розвитку значного творчого потенціалу людини, своєчасного виявлення й подальшого формування творчості та обдарованості об’єктивно зумовлена побудовою демократичного суспільства з високорозвиненою економікою.

У зв’язку з цим, реформування системи освіти на гуманістичних засадах потребує переосмислення концептуальних підходів до підготовки вчителів початкових класів, одним із головних професійних завдань яких є розвиток креативності кожної дитини. Предметом спеціального вивчення креативність виступила в дослідженнях як зарубіжних (М.Воллах, Дж.Гілфорд, Х.Грубер, Дж.Девідсон, Н.Коган, С.Медник, Р.Муні, Е.Торренс, Д.Фельдман, Дж.Фодор, Д.Харрингтон, А.Штейн та ін.), так і вітчизняних вчених (Р.Бєлоусова, І.Воронюк, Є.Григоренко, В.Дружинін, В.Козленко, Л.Ляхова, Л.Малімон, І.Міхіна, В.Моляко, Я.Пономарьов, К.Торшина, Л.Чорна, Н.Чорноусенко та ін.).

Як і будь-яку позитивну властивість, креативність важливо формувати якомога раніше. Найбільш сприятливим періодом для цього, на думку науковців, є молодший шкільний вік, коли спонтанна творчість дошкільного віку поєднується зі швидко зростаючим інтелектом, абстрактним мисленням, логічністю. У цьому віці істотно зростає можливість зовнішньої постановки цілей, зовнішнього мотивування, пошуку способів дій і контролю результатів, тобто освоєння всіх складових психологічної структури діяльності (Л.Вержиковська, О.Кульчицька, Н.Литвинова, О.Матюшкін, В.Меде, В.Моляко, Г.Піорковський, Л.Чорна та ін.).

Разом з тим, наукові дослідження (Дж.Гілфорд, Е.Торренс) свідчать про те, що значна частина учнів у процесі засвоєння навчальної діяльності та під її тиском стають пасивними виконавцями завдань і закінчують школу непристосованими, бездіяльними, незадоволеними життям членами суспільства. Дослідники (Х.Гарднер, В.М.Дружинін, Е.Торренс та ін.) засвідчують, що в молодшому шкільному віці спостерігається спад креативності. Однією з причин, на нашу думку, є недостатній рівень готовності педагогів до розвитку креативності школярів. Щоб зберегти творчу тенденцію дошкільного віку, підсилити її у молодшому шкільному віці новими інтелектуальними, інструментальними й методичними можливостями, необхідно дослідити психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. У такому аспекті проблема не вивчалась.

Таким чином, соціальна значущість проблеми психологічних особливостей готовності майбутніх учителів до розвитку творчості в молодшому шкільному віці та її недостатня розробка зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти „Соціально-психологічні чинники мотивації професійного вдосконалення особистості керівних кадрів освіти” (2000-2002 рр.) (державний реєстраційний номер 0199U004314). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №4 від 22.04.2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 23.11.2004).

Об’єктом дослідження обрано готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Предмет дослідження – психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально виявити оптимальні умови формування основних змістовно-динамічних характеристик готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що формуванню готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів сприятиме впровадження спеціальної програми їх психолого-педагогічної підготовки. Така програма передбачає, по-перше, розкриття системи властивостей особистості молодших школярів, де креативність є системоутворювальним фактором творчої діяльності, що зумовлена внутрішніми та зовнішніми психологічними чинниками; по-друге, визначення змісту та структури відповідної готовності майбутніх учителів початкових класів та засобів її формування; по-третє, організацію активної взаємодії студентів педагогічних університетів у процесі спеціально організованого навчання з метою формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу літератури з’ясувати стан розробленості проблеми розвитку креативності особистості.

2. Розкрити зміст і складові готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

3. Дослідити рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

4. Розробити та апробувати програму формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали концептуальні положення філософії та психології щодо формування особистості в процесі активної творчої діяльності, ролі дорослих у становленні обдарованої особистості (З.С.Карпенко, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Е.О.Мілерян, В.О.Моляко, Д.Ф.Ніколенко та ін.); загальноконцептуальні принципи вивчення проблеми обдарованості (О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, О.І.Кульчицька, М.О.Холодна та ін.) та особливостей навчання обдарованих дітей (Дж.Гілфорд, Б.Блум, М.Карне, Дж.Рензуллі та ін.); принципи та проблеми керівництва розвитком здібностей у дітей (Г.С.Костюк, Н.С.Лейтес та ін.); положення загальної психометрики, психодіагностики та консультування (А.Анастазі, О.О.Бодальов, Л.Ф.Бурлачук, В.В.Столін, С.М.Хоружий та ін.), принципи та проблеми готовності освітян до професійної діяльності (О.В.Винославська, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломинський, О.В.Кондрашова, С.О.Ніколаєнко, В.О.Сластьонін та ін.)

Методи дослідження. У процесі дослідження реалізовувався комплексний підхід, що включає сукупність теоретичних (аналіз наукових джерел із проблем визначення, вимірів і розвитку креативності особистості), емпіричних (анкетування, тести, проективні методики, метод експертних оцінок; метод самооцінки, констатуючий і формуючий експерименти) методів та методів математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводилось в чотири етапи. На першому етапі (2001 р.) було вивчено теоретичні та практичні аспекти проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, визначено провідні ідеї дослідження і розроблено програму роботи.

На другому етапі (2001-2002 рр.) у процесі констатуючого експерименту було здійснено психолого-педагогічне спостереження, анкетування, тестування, які забезпечили збір і інтерпретацію емпіричних даних щодо якісних і кількісних особливостей готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів та визначено чинники, що впливають на її розвиток.

На третьому етапі (2003-2005 рр.) у процесі формуючого експерименту було апробовано систему психолого-педагогічного навчання майбутніх учителів початкових класів, яка включає: проблемні лекції, психологічні практикуми, “мозкові штурми”, тренінги, рольові ігри та ін.

На четвертому етапі (2004-2005 рр.) було проведено узагальнення результатів дослідження і їх представлення у тексті дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась протягом 2001-2004 рр. на базі Слов’янського державного педагогічного університету. Всього в дослідженні взяли участь 160 студентів – майбутніх учителів початкових класів 1, 3 та 5 курсів.

Надійність та вірогідність результатів забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних положень; сукупністю методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних; застосуванням методів математичної статистики. Обробка даних та їх графічна презентація здійснювалась за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS (12.0) та MS Excel.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній автором: вперше визначено та обґрунтовано зміст готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, що поєднує психологічну (особистісну та мотиваційну) та професійну – (когнітивну та оперативну) складові як необхідні ланки професійної підготовки майбутніх педагогів. Показано можливість використання цієї моделі для побудови програми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Дістали подальшого обґрунтування положення про прояви креативності особистості, чинники розвитку креативності молодших школярів, внутрішні та зовнішні фактори формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на основі застосування розробленої в ході дослідження програми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації та доповненні уявлень про психологічні прояви креативності молодших школярів, у виявленні чинників розвитку креативності молодших школярів, у визначенні структури готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що фактичні матеріали, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у системі вищої педагогічної освіти з метою формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Для цього розроблена та перевірена програма «Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів». Окрім того, отримані дані можуть бути використані у роботі практичних психологів системи середньої освіти, а також у підвищенні кваліфікації учителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось протягом 2003-2005 рр. у вигляді підготовки програми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів у Слов’янському державному педагогічному університеті (довідка про впровадження № 66-05-19 від 28 січня 2005 р.), Кам’янець-Подільському державному університеті (довідка про впровадження № 22-06-00 від 20 травня 2005 р.) та Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка про впровадження № 616 від 08 липня 2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і результати дослідження викладено на VII науково-практичній конференції “Технологія - 2004” (м. Сєвєродонецьк, 15-16 квітня 2004р.), Всеукраїнській науково-пошуковій конференції “Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти” (м. Київ, 19 листопада 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь у сучасному суспільстві: психологічні проблеми” (м. Київ, 29 березня 2005 р.).

Публікації. Зміст та результати дослідження відображено у 5 статтях, з них 4 у фахових збірниках, включених до списку ВАК України, 3 матеріалах виступів на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 208 найменувань та 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках, текст містить 27 таблиць, 11 рисунків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-методологічні підходи до проблеми формування ГОТОВНОСТІ майбутніх учителів ДО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ молодших школярів