Формування поняття про дієвідмінювання
Внаслідок ознайомлення з особливостями дієвідмінювання учні повинні знати, що:
дієслова теперішнього й майбутнього часу змінюються за особами і числами;
дієслова мають 1-шу, 2-гу і 3-тю особу однини і множини;
існує два типи дієвідмін — І і II;
до І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -уть (-ють),що й визначає написання букв е, є в особових закінченнях;
до II дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать (-ять), що й визначає написання букв й, ї в особових закінченнях.
Формування поняття про дієвідмінювання вимагає, щоб учні дізналися про дієвідмінювання як зміну дієслів за особами і числами, навчились розрізняти особу дієслів за займенником і закінченням, навчилися змінювати дієслова за особами і числами.
З поняттям і терміном «особа» учні ознайомились, коли вивчали займенник. Вони знають, що займенники бувають 1, 2, 3 особи, що вони змінюються за числами. Ці знання учнів мають стати опорними під час опанування зміни дієслів за особами. Вчитель, наприклад, пропонує для спостереження дієслова разом із займенниками (я іду, прийду; ти йдеш, прийдеш; він, вона, воно іде, прийде; ми ідемо, прийдемо; ви ідете, прийдете; вони ідуть, прийдуть). Учням неважко помітити, що залежно від особи займенника дієслово змінює своє закінчення як в однині, так і в множині.
Пізніше вчитель пропонує для визначення особи дієслова, вжиті без займенників (іду, ідеш..., прийду, прийдеш...). Особу діти будуть визначати за закінченням дієслова (-у-, -еш, -е, -емо, -ете, -уть).
Після того як учні оволоділи навичками визначення особи дієслова за закінченням, їх слід підвести до розуміння закономірності, яка лежить в основі поділу дієслів на дієвідміни. Для цього вчитель використовує таблицю змінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу за особами, звертає увагу школярів на особові закінчення і повідомляє, що дієслова поділяються залежно від особових закінчень на дві дієвідміни.
Свідоме засвоєння учнями поділу дієслів на дієвідміни забезпечить оволодіння правописом особових закінчень дієслів.
Вивчення неозначеної форми дієслова передбачає усвідомлення учнями того, що ця форма не має часу, числа, особи і роду. Показати це можна на зіставленні двох текстів в одному з яких дієслова стоять в особовій формі, а в другому — в неозначеній:
Я обгорну книгу в Треба обгорнути
в папір. книгу в папір.
Я ніколи не беру її Не можна брати її
немитими руками. немитими руками.
Не читаю книгу під Не варто читати
час їжі. книгу під час їжі.
Не пишу і не ма- Не слід писати і
люю на її сторінках. малювати на її сторінках.
Визначаючи основні граматичні категорії вжитих у текстах дієслів, учні переконуються, що дієслова другого тексту не змінюються за часами і особами.
Вивчення теми «Дієслово» дає великі можливості для одночасної роботи над будовою слова і розвитком усного і писемного мовлення учнів.
Лекція № 15 (2 години)
Система роботи над числівником, займенником, прислівником.
План лекції.
методика ознайомлення з числівником, займенником прислівником.
Прийоми пропедевтичного вивчення цих частин мови.
Орфограми, пов'язані з числівником, займенником, прислівником.
Рекомендована література
Варзацька Л.О., Білокінь Л.М., Гук Л.В. Підготовка першокласників до сприймання граматичного матеріалу.- ж-л "Початкова школа",№7, 1993р.
Варзацька Л.О., Голокозакова Ж.Г., Пепіра Н.В. Як індивідуалізувати пізнання рідної мови.- ж-л "Початкова школа",№8, 1993р.
Варзацька Л.О., Дика Н.М. Сторінки альтернативного підручника "Рідна мова й мовлення".- ж-л "Початкова школа",№8,10,11, 1995р.
Варзацька Л.О., Чикваная А.А., Ракович Т.О., Барсук С.Л. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення.- ж-л "Початкова школа",№6, 1996р.
Вашуленко М.С. Комунікативний підхід до засвоєння мови у 2 класі.- ж-л "Початкова школа" ,№8, 1991р.
Вірнієнко О.М. Диференційований підхід до навчання школярів рідної мови.- ж-л "Початкова школа",№9, 1991р.
- Методика викладання української мови в початкових класах
- Методика викладання української мови як науки
- Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
- Мета,особливості і структура курсу методики мови
- Наукові основи методики початкового навчання української мови
- Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- Прийоми звукового аналізу
- Основні періоди й етапи навчання грамоти
- Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- Букварний період
- Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
- Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- Тема: Структура уроку букварного періоду.
- Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
- Загальнодидактичні вимоги:
- Спеціальні (методичні) вимоги:
- 1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- 2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- 3. Ознайомлення з буквою.
- 4. Вправи з читання.
- 5. Робота з підручником.
- 6. Творча робота.
- 7. Підсумок уроку.
- V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
- Читання як навчальний предмет, його завдання
- Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
- Наукові засади методики читання в початкових класах
- З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
- Завдання уроків класного читання
- Види читання
- Якості читання
- Вироблення якісних ознак читання
- Вироблення навичок швидкого читання
- Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
- Передумови виразного читання учнів
- Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
- Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
- Особливості виразного читання поетичних творів
- Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
- Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
- Основні етапи читання
- Підготовка до сприймання твору
- Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
- Робота над перечитуванням тексту
- Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
- Навчання складати план прочитуваного
- Переказ прочитаного
- Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
- Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
- Особливості роботи над казкою
- Особливості роботи над байкою
- Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
- Особливості роботи над віршем
- Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
- Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
- Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
- Облік навичок читання
- 1. Підсумковий етап.
- 2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
- 3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
- V. Домашнє завдання.
- Структура уроку позакласного читання
- Уроки зустрічі з книжкою
- Методика вивчення граматики і лексики
- Методи навчання граматики
- Евристичний метод
- Проблемний метод
- Частково-проблемний метод
- Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
- Методика формування граматичних понять
- Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- Вивчення теми « Склад. Наголос »
- Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
- Формування уявлень про мову і мовлення
- Формування уявлень про текст
- Урок у 3 класі
- Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
- Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- Робота над синонімами
- Наша Батьківщина
- Вивчення антонімів
- Види вправ з лексики й методика їх проведення
- Хто кричав?
- Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- Вивчення основи слова і закінчення
- Вивчення кореня слова
- Вивчення префікса
- Вивчення суфікса
- Методика вивчення частин мови
- Система вивчення іменника
- Формування загального поняття про іменник
- Методика вивчення числа іменників
- Методика вивчення роду іменників
- Методика вивчення відмінювання іменників
- Система вивчення прикметника
- Формування загального поняття про прикметник
- Методика вивчення роду і числа прикметників
- Система вивчення дієслова
- Формування загального поняття про дієслово
- Методика вивчення числа і роду дієслів
- Методика вивчення часових форм дієслів
- Формування поняття про дієвідмінювання
- Вивчення займенника
- Вивчення числівника
- Вивчення прислівника
- Вивчення прийменника
- Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
- Морфологічний розбір
- 1. За дидактичною метою
- 3. За характером розумових операцій
- 4. За формою навчальної діяльності
- 5. За діяльністю учнів
- 6. За рівнем самостійності
- 7. Цікаві вправи з граматики
- Значення знань з синтаксису в початкових класах
- Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- Формування поняття про речення
- Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- Вивчення однорідних членів речення
- Ознайомлення зі складним реченням
- Види вправ із синтаксису й пунктуації
- Орфографія як предмет вивчення
- Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
- Психологічна природа орфографічної навички
- Аналіз лінгвістичної природи написань
- Залежність методики від лінгвістичної природи написань
- Вивчення фонетичних написань
- Вивчення морфологічних написань
- Вивчення семантичних написань
- Вивчення історичних написань
- Методика роботи над орфографічним правилом
- Умови успішного формування орфографічних навичок
- Орфографічні вправи Системність вправ
- Види вправ
- Орфографічний розбір та його види
- Словникова робота в процесі навчання орфографії
- Вимоги до уроків навчання орфографії
- Значення формування умінь літературної вимови
- Особливості й умови становлення літературної вимови
- Методика формування умінь літературної вимови
- Навчальні диктанти
- Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
- Аналіз опрацювання помилок
- Норми оцінювання результатів диктантів
- Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
- Оцінювання контрольних письмових робіт
- Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
- Аудіювання на уроках української мови
- 2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
- Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
- Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- "Мозаїка"
- Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
- Оцінювання.
- Теми для діалогів
- Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
- Прийоми активізації мовленнєвої творчості
- Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
- Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
- Уміння збирати матеріал для висловлювання
- Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
- Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
- Добір матеріалу за картиною
- Добір матеріалу за текстом
- Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
- Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
- Мовні засоби зв’язку речень у тексті
- Слова, найважливіші для вираження думки
- Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
- Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
- Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- Особливості підготовчої роботи до написання твору
- 1. Створення емоційного фону до написання твору
- 2. Збирання фактичного матеріалу
- 3. Робота над лексикою
- Балакуни
- Робота з антонімами
- Робота з порівняннями
- Робота з фразеологічними зворотами
- 4. Складання плану творчої роботи
- Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
- Критерій оцінок такий:
- Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
- Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)