2.3. Діалог у процесі бесіди.

Бесіда — метод навчання, який передбачає з'ясування певних питань шляхом організації вчителем відповідей учнів на продуману систему

запитань.

Бесіда має більше можливостей для активізації пізнавальної діяльності школярів, ніж монологічні методи викладу матеріалу. У педагогіці розрізняють бесіди репродуктивну і евристичну. У процесі вивчення нового матеріалу доцільною є евристична (пошукова) бесіда — метод навчання, коли вчитель не повідомляє учням готових знань, а логічно пов'язаними запитаннями залучає їх до розв'язання проблеми на грунті здобуття ними знань, власних спостережень, життєвого досвіду. Запитання мають бути проблемними, вчитель не повинен повідомляти висновків, а підводити думку учнів до самостійного їх формування. Результатом навчання буде розумовий розвиток учнів, емоційний фон уроку і творче самопочуття вчителя.

Технологія побудови евристичної бесіди

1. Визначити обсяг інформації, який учні мають здобути.

2. Обдумати, на які вже засвоєні раніше знання дітей можна спертися.

118

3. Уявити, до яких висновків мають дійти школярі.

4. Сформулювати перше питання проблемно- пошукового характеру, яке має зацікавити учнів і змусити їх замислитися, і навідні питання, які спрямовуватимуть думку школярів.

5. Створити проблемну ситуацію і спонукати учнів висловлювати припущення щодо вирішення проблеми.

6. Слідкувати за думками і аргументами школярів і реалізувати підготовлену систему запитань залежно від логіки матеріалу і відповідей учнів, спрямовуючи їх до мети пошуку.

7. Організувати узагальнення й систематизацію опрацьованого, підкреслити головні висновки.

При обговоренні проблеми в режимі діалогу для вчителя важливо:

• уважно вислуховувати учнів, застосовуючи нерефлексивне і рефлективне слухання;

• залучати до обговорення всіх учнів;

• намагатися не давати оцінок, а зосереджувати увагу на слушних відповідях;

• передавати свої емоції жестами, мімікою, інтонаціями.

Варто пам'ятати, що той урок можна вважати успішним, коли учням цікаво, вони активні, навчальна мета сприймається ними як особистісно значуща, учні відчувають своє особистісне зростання.